< Дії 18 >

1 Після цього він вийшов з Ате́н і прибув до Кори́нту.
After these things, Paul departed from Athens, and came to Corinth;
2 І знайшов він одного юде́я, на йме́ння Аки́лу, родом із По́нту, що недавно прибув із Італії, та Приски́ллу, його дружи́ну, — бо Кла́вдій звелів усім юдеям, щоб покинули Рим. І до них він прийшов,
and finding a certain Jew named Aquila, born in Pontus, who had lately come from Italy, with Priscilla his wife, because Claudius had commanded all Jews to depart from Rome, he went to them;
3 а що був він того ж ремесла́, то в них позостався та працював; ремесло́ ж їхнє було — виробляти наме́ти.
and because he was of the same trade, he made his home with them, and worked: for by trade they were tent-makers.
4 І він щосуботи розмову точив у синагозі, переконуючи юдеїв та ге́лленів.
But on every sabbath, he reasoned in the synagogue, and persuaded the Jews and the Greeks.
5 А коли прибули́ Сила та Тимофій з Македонії, Павло слову віддався, і він свідчив юдеям, що Ісус — то Христос.
And when Silas and Timothy came from Macedonia, Paul was roused in spirit, and earnestly testified to the Jews, that the Christ was Jesus.
6 Як вони ж спротивля́лися та богозневажа́ли, то він обтрусив одежу свою та промовив до них: „Ваша кров — на голову вашу! Я чистий. Відтепе́р я піду́ до поган“.
But when they set themselves in opposition, and reviled, he shook his clothing, and said to them: Your blood be upon your own head; I am clean. Henceforth I will go to the Gentiles.
7 І, вийшовши звідти, він прибув до госпо́ди одно́го, на ім'я Тита Юста, що був богобійний, його ж дім межува́в із синагогою.
And he departed thence, and went into the house of a certain man named Justus, who worshiped God, and whose house joined the synagogue.
8 А Крисп, старши́й синагоги, увірував в Господа з усім домом своїм; і багато з кори́нтян, почувши, увірували й охристились.
But Crispus, the ruler of the synagogue, believed on the Lord, with all his house; and many of the Corinthians hearing, believed, and were immersed.
9 Сказав же Павло́ві Госпо́дь у видінні вночі: „Не бійся, але говори й не мовчи,
And the Lord spoke to Paul by a vision in the night: Fear not; but speak, and be not silent;
10 бо з тобою ось Я, і на тебе ніхто не накинеться, щоб тобі заподі́яти зло, — бо Я маю в цім місті багато людей“.
for I am with you, and no one shall make an assault upon you, to injure you; for I have many people in this city.
11 І позостався він рік і шість місяців, навчаючи в них Сло́ва Божого.
And he remained there a year and six months, teaching the word of God among them
12 А коли Галліо́н був в Аха́ї проко́нсулом, то проти Павла́ однодушно повстали юдеї, і на суд привели́ його,
But while Gallio was proconsul of Achaia, the Jews, with one mind, suddenly came upon Paul, and brought him to the judgment-seat,
13 кажучи: „Цей людей намовляє, щоб Богові честь віддавали незгідно з Зако́ном!“
saying: This man persuades men to worship God contrary to the law.
14 Як Павло ж хотів у́ста відкрити, сказав Галліо́н до юдеїв: „О юдеї, якби сталася кривда яка, або злий учинок, то я б справедливо вас вислухав.
But when Paul was about to open his mouth, Gallio said to the Jews: If it were a matter of injustice, or of wicked mischief, O Jews, I would, with reason, bear with you:
15 Та коли спір іде про слово та йме́ння й Зако́н ваш, то самі́ доглядайте, — я суддею цього бути не хо́чу“.
but if it is a question about a word, and names, and your law, see to it yourselves: for I will not be a judge of these tilings.
16 I прогнав їх від су́ду.
And he drove them from the judgment-seat.
17 Тоді́ всі схопи́ли Состе́на, начальника над синагогою, та й перед судо́м його били. Галліо́н же на те зовсі́м не зважав.
And all the Greeks took Sosthenes, the ruler of the synagogue, and beat him before the judgment-seat. And Gallio cared for none of these things.
18 А Павло́, перебувши доволі ще днів, попрощався з братами, і попли́нув у Си́рію, і з ним Приски́лла й Аки́ла; він у Кенхре́ях обстриг собі голову, бо обі́тницю дав був.
And Paul, having remained many days longer, took leave of the brethren, and sailed to Syria, and with him Priscilla and Aquila, having shorn his head in Cenchrea; for he had a vow.
19 І прибув він в Ефе́с, і там їх позоста́вив, а сам у синагогу ввійшов і розмовляв із юде́ями.
And he came to Ephesus, and left them there; but he himself went into the synagogue, and reasoned with the Jews.
20 Як просили ж його довший час позостатися в них, то він не згодився,
And though they besought him to remain with them a longer time, he did not consent,
21 але попрощався й сказав: „Знов вернуся до вас, коли буде на те воля Божа!“І відплив із Ефе́су.
but took leave of them, saying: I must, by all means, keep this coming feast in Jerusalem: but I will return to you, if God be willing. And he sailed from Ephesus,
22 І, побувши в Кесарі́ї, він підня́вся, і, привіт склавши Церкві, відбув в Антіохі́ю.
and having landed at Cæsarea, and gone up and saluted the church, he went down to Antioch.
23 І, пробувши там деякий час, він вибрався в подорож знову, за поря́дком прохо́дячи через країну гала́тську та Фріґію, та всіх учнів зміцняючи.
And having spent some time there, he departed, and went through the region of Galatia and Phrygia in order, strengthening all the disciples.
24 Один же юдей, на ім'я́ Аполло́с, родом з Олександрі́ї, красномо́вець та сильний в Писа́нні, прибув до Ефе́су.
And a certain Jew, named Apollos, an Alexandrian by birth, an eloquent man, and mighty in the Scriptures, came to Ephesus.
25 Він був навче́ний дороги Господньої, і, пала́ючи духом, промовляв і про Господа пильно навчав, знаючи тільки Іванове хрищення.
He was instructed in the way of the Lord; and, being fervent in spirit, he spoke and taught accurately the things of the Lord, knowing only the immersion of John.
26 І він сміливо став промовляти в синагозі. Як Аки́ла й Приски́лла почули його, то його прийняли́, і докладніш розповіли́ йому про дорогу Господню.
And he began to speak boldly in the synagogue. But when Aquila and Priscilla heard him, they took him, and taught him the way of God more accurately.
27 А коли він схотів перейти до Аха́ї, брати написали до учнів, нагадуючи, щоб його прийняли́. А прибувши, помагав він багато тим, хто ввірував благода́ттю,
And when he wished to pass into Achaia, the brethren, exhorting him, wrote to the disciples to receive him. And when he had come, he gave much help to the believers, through the grace conferred on him.
28 бо він переконував пильно юдеїв, Писа́нням прилюдно дово́дячи, що Ісус — то Христос.
For, with great strength, he utterly confounded the Jews publicly, showing, by the Scriptures, that the Christ was Jesus.

< Дії 18 >