Дії 15
1 А дехто, що з Юдеї прийшли, навчали братів: „Якщо ви не обріжетеся за звича́єм Мойсеєвим, то спастися не можете“.
Then cam certayne from Iewrie and taught the brethren: excepte ye be circumcysed after the maner of Moses ye cannot be saved.
2 Коли ж суперечка повстала й чимале змага́ння в Павла́ та в Варнави з ними, то постановили, щоб Павло́ та Варнава, та дехто ще інший із них, пішли в справі цій до апо́столів й старших у Єрусалим.
And when ther was rysen dissencion and disputinge not a litle vnto Paul and Barnabas agaynst them. They determined that Paul and Barnabas and certayne other of them shuld ascende to Ierusalem vnto the Apostles and elders aboute this question.
3 Тож вони, відпроваджені Церквою, ішли через Фінікі́ю та Самарі́ю, розповідаючи про поганське наве́рнення, і радість велику чинили всім браттям.
And after they were brought on their waye by the congregacion they passed over Phenices and Samaria declarynge the conuersion of the getyls and they brought great ioye vnto all ye brethren.
4 Коли ж в Єрусалим прибули́ вони, були прийняті Церквою, та апо́столами, та старши́ми, і вони розповіли́, як багато вчинив Бог із ними.
And when they were come to Ierusalem they were receaved of the congregacion and of the Apostles and elders. And they declared what thinges God had done by them.
5 Але дехто, що вві́рували з фарисейської партії, устали й сказали, що потрібно поганів обрі́зувати й наказати, щоб Зако́на Мойсеєвого берегли.
Then arose ther vp certayne that were of the secte of the Pharises and dyd beleve sayinge that it was nedfull to circucise them and to enioyne the to kepe ye lawe of Moses.
6 І зібрались апо́столи й старші, щоб розглянути справу оцю.
And ye Apostles and elders came to geder to reason of this matter.
7 Як велике ж змага́ння повстало, Петро встав і промовив до них: „Мужі-браття, ви знаєте, що з давнішніх днів вибрав Бог поміж нами мене́, щоб погани почули слово Єва́нгелії через у́ста мої, та й увірували.
And when ther was moche disputinge Peter rose vp and sayde vnto them: Ye men and brethren ye knowe how that a good whyle agoo God chose amoge vs that the getyls by my mouth shuld heare the worde of the gospell and beleve.
8 І засві́дчив їм Бог Серцезнавець, давши їм Духа Святого, як і нам,
And God which knoweth the herte bare them witnes and gave vnto them the holy goost eve as he dyd vnto vs
9 і між нами та ними різни́ці Він жодної не вчинив, очистивши вірою їхні серця.
and he put no difference bitwene them and vs but with fayth purified their hertes.
10 Отож, чого Бога тепер споку́шуєте, щоб учням на шию покласти ярмо́, якого ані наші отці, ані ми не здола́ли поне́сти?
Now therfore why tempte ye God that ye wolde put a yoke on the disciples neckes which nether oure fathers nor we were able to beare.
11 Та ми віруємо, що спасе́мося благода́ттю Господа Ісуса так само, як і вони“.
But we beleve that thorowe the grace of the Lorde Iesu Christ we shalbe saved as they doo.
12 І вся громада замовкла, і слухали пильно Варнаву й Павла, що розповідали, які то знаме́на та чу́да вчинив через них Бог між поганами!
Then all the multitude was peased and gave audience to Barnabas and Paul which tolde what signes and wondres God had shewed amonge the gentyls by them.
13 Як замовкли ж вони, то Яків озвався й промовив: „Мужі-браття, послухайте також мене.
And when they helde their peace Iames answered sayinge: Men and brethren herken vnto me.
14 Си́мон ось розповів, як зглянувся Бог від поча́тку, щоб вибрати люд із поганів для Йме́ння Свого.
Simeon tolde how God at the begynnynge dyd visit the gentyls and receaved of them people vnto his name.
15 І пророчі слова́ з цим погоджуються, як написано:
And to this agreith ye wordes of ye Prophetes as it is written.
16 „Пото́му вернуся, і відбуду́ю Давидову ски́нію занепалу, і відбудую руїни її, і наново поставлю її,
After this I will returne and wyll bylde agayne the tabernacle of David which is fallen doune and that which is fallen in dekey of it will I bilde agayne and I will set it vp
17 щоб шукали Господа люди зосталі та всі наро́ди, над якими Ім'я́ Моє кликано, — говорить Господь, що чинить це все!
that the residue of men might seke after the Lorde and also the gentyls vpo whom my name is named saith ye Lorde which doth all these thinges:
knowne vnto God are all his workes from the begynninge of the worlde. (aiōn g165)
19 Тому ду́маю я, щоб не турбувати поган, що до Бога наверта́ються,
Wherfore my sentece is yt we trouble not them which fro amonge the gentyls are turned to God:
20 але написати до них, щоб стри́мувались від занечи́щення і́дольського, та від блу́ду, і задушени́ни, і від кро́ви.
but yt we write vnto them yt they abstayne them selves fro filthynes of ymages fro fornicacio from straglyd and fro bloude.
21 Бо своїх проповідників має Мойсей по містах здавенда́вна, і щосуботи читають його в синагогах“.
For Moses of olde tyme hath in every cite that preache him and he is rede in the synagoges every saboth daye.
22 Тоді постановили апо́столи й старші з ці́лою Церквою вибрати му́жів із них, і послати до Антіохі́ї з Павло́м та Варна́вою Юду, що зветься Варса́вва, і Силу, му́жів проводирів між братами,
Then pleased it the Apostles and elders wt the whole congregacio to sende chosyn men of their owne copany to Antioche with Paul and Barnabas. They sent Iudas called also Barsabas and Silas which were chefe men amonge the brethre
23 написавши свої́ми руками оце́: „Апостоли й старші брати до братів, що з поган в Антіохі́ї, і Си́рії, і Кілікі́ї: Вітаємо вас!
and gave them lettres in their hondes after this maner. The Apostles elders and brethren send gretynges vnto the brethre which are of the gentyls in Antioche Siria and Celicia.
24 Через те, що ми чули, що деякі з вас, яким ми того не дору́чували, стурбували наукою вас, і захитали вам душі,
For as moche as we have hearde yt certayne which departed fro vs have troubled you with wordes and combred youre myndes sayinge: Ye must be circumcised and kepe the lawe to whom we gave no soche comaundemet.
25 то ми постановили однодушно, зібравшися, щоб о́браних мужів послати до вас із коханими нашими — Варнавою та Павло́м,
It semed therfore to vs a good thinge when we were come to gedder with one accorde to sende chosyn men vnto you with oure beloved Barnabas and Paul
26 людьми́ тими, що ду́ші свої віддали́ за Ім'я́ Господа нашого Ісуса Христа.
men that have ieoperded their lyves for the name of oure Lorde Iesus Christ.
27 Тож ми Юду та Силу послали, що вияснять усно те саме.
We have sent therfore Iudas and Sylas which shall also tell you the same thinges by mouth.
28 Бо зво́лилось Духові Святому і нам, — тягару́ вже нія́кого не наклада́ти на вас, окрім цього необхідного:
For it semed good to the holy gost and to vs to put no grevous thinge to you more then these necessary thinges:
29 стри́муватися від ідольських жертов та крови, і задушени́ни, та від блу́ду. Оберегаючися від того, ви зробите добре. Бувайте здорові!“
that is to saye that ye abstayne from thinges offered to ymages from bloud from strangled and fornicacion. From which yf ye kepe youre selves ye shall do well. So fare ye well.
30 Посланці́ ж прийшли в Антіохі́ю, і, зібравши наро́д, доручили листа.
When they were departed they came to Antioche and gaddred the multitude togeder and delyvered ye pistle.
31 А перечитавши, раділи з поті́шення того.
When they had redde it they reioysed of that consolacion.
32 А Юда та Сила, самі бувши пророками, частим словом підбадьо́рували та зміцняли братів.
And Iudas and Sylas beinge prophetes exhorted the brethren with moche preachynge and strengthed them.
33 А як перебули́ вони там якийсь час, то брати їх відпустили з миром до тих, хто їх вислав.
And after they had taryed there a space they were let goo in peace of the brethren vnto the Apostles.
34 Але Сила схотів лиши́тися там, а Юда вернувся до Єрусалиму.
Not with stondynge it pleasyd Sylas to abyde there still.
35 А Павло з Варнавою в Антіохії жили́, навчаючи та благові́стячи ра́зом із іншими багатьома́ Слово Господнє.
Paul and Barnabas continued in Antioche teachynge and preachynge the worde of the Lorde with other many.
36 А по декількох днях промовив Павло́ до Варнави: „Ходімо знов, і відвідаймо наших братів у кожному місті, де ми провіщали Слово Господнє, — як вони пробува́ють“.
But after a certayne space Paul sayde vnto Barnabas: Let vs goo agayne and visite oure brethren in every cite where we have shewed the worde of the Lorde and se how they do.
37 А Варнава хотів був узяти з собою Івана, що зва́ний був Ма́рком.
And Barnabas gave counsell to take wt them Iohn called also Marke.
38 Та Павло́ вважав за потрібне не брати з собою того, хто від них відлучився з Памфілії, та з ними на працю не йшов.
But Paul thought it not mete to take him vnto their company whiche departed from them at Pamphylia and went not with them to the worke.
39 І повстала незгода, і розлучились вони між собою. Тож Варнава взяв Ма́рка, і попли́нув до Кіпру.
And the dissencion was so sharpe bitwene them that they departed a sunder one from the other: so that Barnabas toke Marke and sayled vnto Cypers.
40 А Павло вибрав Силу й пішов, Божій благода́ті братами доручений.
And Paul chose Sylas and departed delyvered of ye brethren vnto the grace of god.
41 І проходив він Си́рію та Кілікі́ю, Церкви́ зміцнюючи.
And he went thorowe all Cyria and Cilicia stablisshynge the congregacions.
