< Дії 10 >
1 Проживав же один чоловік у Кесарі́ї, на йме́ння Корни́лій, сотник по́лку, що звавсь Італійським.
Now there was a certain man at Cesarea named Cornelius, a centurion of the band called the Italian band: a pious man,
2 З усім домом своїм він побожний був та богобійний, подавав людям щедру ми́лостиню, і за́вжди Богові молився.
and one that feared God, with all his house; giving also much alms to the people, and praying to God continually.
3 Явно він у видінні, десь коло години дев'ятої дня, бачив Ангола Божого, що до нього зійшов і промовив йому: „Корни́лію!“
He evidently saw in a vision, about the ninth hour of the day, an angel of God coming in to him, and saying unto him, Cornelius!
4 Він поглянув на нього й жахнувся, й сказав: „Що, Господи?“Той же йому відказав: „Моли́тви твої й твоя ми́лостиня перед Богом згадалися.
and he looking earnestly at him, and being afraid, said, What is it, Lord? And he said unto him, Thy prayers and thine alms are come up as a memorial before God.
5 Тепер же пошли до Йоппі́ї людей, та й приклич Си́мона, що зветься Петром.
And now send men to Joppa, and fetch hither one Simon, whose sirname is Peter.
6 Він гостює в одно́го гарбарника Си́мона, що дім має при морі. Він скаже тобі, що́ ти маєш робити“.
He lodgeth with one Simon a tanner, whose house is by the sea-side: he shall tell thee what thou must do.
7 Коли ж Ангол, що йому говорив, відійшов, той закликав двох із своїх слуг домо́вих, і вояка́ богобійного з тих, що служили при ньому,
As soon as the angel, that spake to Cornelius, was departed, he called two of his domestic servants, and a devout soldier, that constantly attended him.
8 і розповів їм усе та й послав їх в Йоппі́ю.
And when he had related all to them, he sent them to Joppa.
9 А наступного дня, як у дорозі були́ вони та наближа́лись до міста, Петро вийшов на го́рницю, щоб помолитись, о годині десь шостій.
On the morrow, while they were on their journey, and drawing near to the city, Peter went up on the top of the house to pray, about the sixth hour.
10 І став він голодний, і їсти схотів. Як йому ж готували, захо́плення на нього найшло,
And he was very hungry, and desired something to eat: but while they were getting it ready, he fell into a trance; and saw heaven opened,
11 і бачить він небо відкрите, і якуюсь посу́дину, що схо́дила, немов простира́ло велике, яка, за чотири кінці прив'язана, спускалась додолу.
and some thing descending to him, like a great sheet tied at the four corners, and let down to the earth:
12 У ній же знахо́дились чотириногі всілякі, і зе́мне гаддя, і небесні пташки́.
in which were all kinds of four-footed creatures, and wild beasts, and creeping things, and fowls of the air.
13 І голос почувся до нього: „Устань, заколи, Петре, і їж!“
And there was a voice which said to him, Rise, Peter, kill and eat.
14 А Петро відказав: „Жа́дним способом, Господи, — бо ніко́ли не їв я нічого оги́дного чи то нечистого!“
But Peter said, By no means, Lord; for I have never eaten any thing polluted or unclean.
15 І знов голос удруге до нього: „Що від Бога очи́щене, не вважай за оги́дне того́!“
And the voice said to him again the second time, What God hath cleansed, do not thou account polluted.
16 І це сталося тричі, і посу́дина знов була взята на небо.
This was done thrice, and the vessel was taken up again into heaven.
17 Як Петро ж у собі бенте́жився, що́ б то значило те видіння, що бачив, то ось посланці́ від Корнилія, розпитавши про Си́монів дім, спинилися перед ворі́тьми,
Now while Peter was doubting in himself what might be the meaning of the vision which he had seen, behold the men that were sent from Cornelius, having enquired for Simon's house, stood at the door;
18 і спиталися, крикнувши: „Чи то тут сидить Си́мон, що зветься Петро?“
and called, and asked, if Simon sirnamed Peter lodged there.
19 Як Петро ж над видінням роздумував, Дух промовив до нього: „Онде три чоловіки шукають тебе.
And as Peter was pondering upon the vision, the Spirit said unto him, Behold there are three men enquiring for thee:
20 Але встань і зійди, і піди з ними без жодного су́мніву, бо то Я їх послав!“
arise therefore and go down, and go along with them, doubting nothing; for I have sent them.
21 І зійшовши Петро до тих му́жів, промовив: „Ось я той, що його ви шукаєте. З якої причини прийшли ви?“
Then Peter went down to the men that were sent to him from Cornelius, and said, Behold I am the person whom ye seek: what is the cause for which ye are come?
22 А вони відказали: „Сотник Корни́лій, муж праведний та богобійний, слави доброї в усього люду юдейського, святим а́нголом був у видінні наставлений, щоб до дому свого покли́кати тебе та послухати слів твоїх“.
And they said, Cornelius the centurion, a righteous man, and one that feareth God, and of a good character among all the nation of the Jews, hath been warned from God by an holy angel, to send for thee to his house, and to hear what thou shalt say.
23 Тоді він покликав й гостинно прийняв їх. А другого дня він устав та й із ними пішов; також дехто з братів із Йоппі́ї пішли з ним.
Then he invited them in, and entertained them that night. And on the morrow Peter set out with them; and some of the brethren from Joppa went with him.
24 І назавтра прийшли вони до Кесарі́ї. А Корнилій чекав їх, рідню й близьких дру́зів покликавши.
And the next day they came into Cesarea; and Cornelius was waiting for them, having called together his relations and intimate friends.
25 А як увіходив Петро, Корнилій зустрінув його, і до ніг йому впав і вклонився.
And as Peter came in, Cornelius met him, and falling down at his feet did him reverence.
26 Та Петро його підвів, промовляючи: „Устань, бо й сам я люди́на!“
But Peter raised him up, saying, I myself also am a man.
27 І, розмовляючи з ним, увійшов, і знайшов багатьох, що зібралися,
And as he was conversing with him, he went in, and found many assembled together.
28 і промовив до них: „Ви знаєте, що не вільно юдеєві приставати й прихо́дити до чужани́ці. Та відкрив мені Бог, щоб я жодну люди́ну не мав за огидну чи то за нечисту.
And he said unto them, Ye know how unlawful it is for a man that is a Jew, to associate with or go to the house of one of another nation: but God hath shewn me, that I should not call any man polluted or unclean.
29 Тому я без вага́ння прибув, як покликано. Тож питаю я вас: З якої причини ви слали по мене?“
And therefore I came to you, when I was sent for, without demur. I ask therefore on what account ye sent for me.
30 А Корни́лій сказав: „Четвертого дня аж до цієї години я по́стив, а о дев'ятій годині молився я в домі своїм. І ото, перед мене став муж у блискучій одежі
And Cornelius said, Four days ago I was fasting till this hour, and at the ninth hour I was praying in my house, when behold a man stood before me in bright raiment,
31 й сказав: „Корнилію, почута молитва твоя, і твої ми́лостині перед Богом згадалися.
and said, Cornelius, thy prayer is heard, and thine alms are remembered before God.
32 Тож пошли до Йоппі́ї, і приклич Си́мона, що зветься Петром. Він гостює в гарба́рника Си́мона, у госпо́ді край моря, — він при́йде й розпові́сть тобі“.
Send therefore to Joppa, and call hither Simon, who is sirnamed Peter, (he lodgeth in the house of one Simon a tanner, by the sea-side, ) who when he cometh, will talk with thee.
33 Я зараз по тебе послав, — ти добре зробив, що прийшов. Тож тепер перед Богом ми всі стоїмо́, щоб почути все те, що Господь наказав був тобі“.
Immediately therefore I sent to thee, and thou hast done well that thou art come. And now we are all here present before God, to hear all the things which God hath charged thee with to us.
34 А Петро відкрив у́ста свої та й промовив: „Пізнаю́ я поправді, що „не дивиться Бог на обличчя“,
Then Peter opened his mouth and said, Of a truth I perceive that God is no respecter of persons:
35 але в кожнім наро́ді приємний Йому, хто боїться Його й чинить праведність.
but in every nation he that feareth Him, and worketh righteousness, is acceptable to Him.
36 Він слово послав для Ізраїлевих синів, благові́стячи мир через Ісуса Христа, що Госпо́дь Він усім.
According to the declaration which He made to the children of Israel, preaching peace by Jesus Christ, who is Lord of all.
37 Ви знаєте справу, що по всій Юдеї була й зачала́сь з Галілеї, після хрищення, що Іван проповідував,
Ye know the report that was spread through all Judea, having begun from Galilee, after the baptism which John preached: concerning Jesus of Nazareth,
38 Ісуса, що був із Назаре́ту, як помазав Його Святим Духом і силою Бог. І ходив Він, добро чинячи й усіх уздоро́влюючи, кого поневолив диявол, бо Бог був із Ним.
how God anointed Him with the holy Spirit and with power: who went about doing good, and healing all that were oppressed by the devil: for God was with Him.
39 І ми свідки всьому, що́ Він учинив у Юдейському кра́ї та в Єрусалимі, — та вбили Його, на дереві повісивши.
And we are witnesses of all things that He did, both in the country of Judea, and in the city of Jerusalem: whom notwithstanding they put to death, hanging Him on a tree.
40 Але Бог воскресив Його третього дня, і дав Йому, щоб з'явився,
Him God raised up the third day, and gave Him to be seen openly; not to all the people,
41 не всьому наро́дові, але наперед Богом вибраним свідкам, нам, що з Ним їли й пили, як воскрес Він із мертвих.
but to witnesses before appointed by God, even to us, who did eat and drink with Him, after He rose from the dead.
42 І Він нам звелів, щоб наро́дові ми проповідували та засві́дчили, що то Він є призначений Богом Суддя для живих і для мертвих.
And He commanded us to preach unto the people, and to testify that it is He who is appointed by God to be judge of the living and of the dead.
43 Усі пророки свідку́ють про Нього, що кожен, хто вірує в Нього, одержить про́щення гріхів Його Йме́нням“.
To Him do all the prophets bear witness, that whosoever believeth on Him shall receive the forgiveness of their sins through his name.
44 Як Петро говорив ще слова́ ці, зли́нув Святий Дух на всіх, хто слухав слова́.
While Peter was yet speaking these words, the holy Spirit fell upon all them that heard the word.
45 А обрі́зані віруючі, що з Петром прибули́, здивувалися дивом, що дар Духа Святого пролився також на пога́н!
And those of the circumcision that were believers, who came with Peter, were astonished, that the gift of the holy Spirit was conferred upon the Gentiles also:
46 Бо чули вони, що мовами різними ті розмовляли та Бога звели́чували... Петро тоді відповів:
for they heard them speaking in divers languages, and glorifying God.
47 „Чи хто може заборонити христитись водою оцим, що оде́ржали Духа Святого, як і ми?“
Then said Peter, Can any one forbid water, that these persons should not be baptized, who have received the holy Spirit, as well as we?
48 І звелів охриститися їм у Йме́ння Ісуса Христа. Тоді просили його позостатися в них кілька днів.
And he ordered them to be baptized in the name of the Lord. And they desired him to stay there some days.