1 Петра 2
1 Отож, відкладіть усяку зло́бу, і всякий пі́дступ, і лицемірство, і заздрість, і всякі обмови,
Rid yourselves therefore of all ill-will and all deceitfulness, of insincerity and envy, and of all evil speaking.
2 і, немов новонароджені немовлята, жадайте щирого духовного молока, щоб ним вирости вам на спасі́ння,
Thirst, like newly-born infants, for pure milk for the soul, that by it you may grow up to salvation;
3 якщо ви спро́бували, що добрий Госпо́дь.
if you have had any experience of the goodness of the Lord.
4 Приступайте до Нього, до Каменя живого, дорогоцінного, що відкинули люди Його, але вибрав Бог.
Come to Him, the ever-living Stone, rejected indeed by men as worthless, but in God's esteem chosen and held in honour.
5 І самі, немов те каміння живе, будуйтеся в дім духовий, на священство святе, щоб прино́сити жертви духовні, приємні для Бога через Ісуса Христа.
And be yourselves also like living stones that are being built up into a spiritual house, to become a holy priesthood to offer spiritual sacrifices acceptable to God through Jesus Christ.
6 Бо стоїть у Писа́нні: „Ось кладу́ Я на Сіоні Каменя вибраного, наріжного, дорогоцінного, і хто вірує в Нього, той не буде осоро́млений“!
For it is contained in Scripture, "See, I am placing on Mount Zion a Cornerstone, chosen, and held in honour, and he whose faith rests on Him shall never have reason to feel ashamed."
7 Отож бо, для вас, хто вірує, Він коштовність, а для тих, хто не вірує — „камінь, що його занедба́ли були будівничі, той наріжним став каменем“,
To you believers, therefore, that honour belongs; but for unbelievers-- "A Stone which the builders rejected has been made the Cornerstone,"
8 і „камінь спотика́ння, і скеля спокуси“, — і об нього вони спотика́ються, не вірячи слову, на що й призначені були.
and "a Stone for the foot to strike against, and a Rock to stumble over." Their foot strikes against it because they are disobedient to God's Message, and to this they were appointed.
9 Але ви — ви́браний рід, свяще́нство царське́, наро́д святий, люд власности Божої, щоб звіщали чесно́ти Того, Хто покликав вас із те́мряви до дивного світла Свого́,
But you are a chosen race, a priesthood of kingly lineage, a holy nation, a people belonging specially to God, that you may make known the perfections of Him who called you out of darkness into His marvellous light.
10 колись „ненаро́д, “а тепер наро́д Божий, колись „непомилувані, “а тепер ви помилувані!
Once you were not a people, but now you are the people of God. Once you had not found mercy, but now you have.
11 Благаю вас, любі, як прихо́дьків та подорожніх, щоб ви зде́ржувались від тілесних пожадли́востей, що воюють проти душі.
Dear friends, I entreat you as pilgrims and foreigners not to indulge the cravings of your lower natures: for all such cravings wage war upon the soul.
12 Поводьтеся поміж поганами добре, щоб за те, за що́ вас обмовляють вони, немов би злочинців, побачивши добрі діла, сла́вили Бога в день відві́дання.
Live honourable lives among the Gentiles, in order that, although they now speak against you as evil-doers, they may yet witness your good conduct, and may glorify God on the day of reward and retribution.
13 Отож, коріться кожному лю́дському творі́нню ради Господа, — чи то цареві, як найвищому,
Submit, for the Lord's sake, to every authority set up by man, whether it be to the Emperor as supreme ruler,
14 чи то володарям, як від нього по́сланим для кара́ння злочинців та для похвали́ доброчинців.
or to provincial Governors as sent by him for the punishment of evil-doers and the encouragement of those who do what is right.
15 Бо така Божа воля, щоб доброчинці гамували не́уцтво нерозумних людей, —
For it is God's will that by doing what is right you should thus silence the ignorant talk of foolish persons.
16 як вільні, а не як ті, що мають волю на прикриття́ лихого, але як раби Божі.
Be free men, and yet do not make your freedom an excuse for base conduct, but be God's bondservants.
17 Шануйте всіх, бра́тство любіть, Бога бійтеся, царя поважайте.
Honour every one. Love the brotherhood, fear God, honour the Emperor.
18 Раби, — коріться панам із повним стра́хом, не тільки добрим та тихим, але й прикрим.
Household servants, be submissive to your masters, and show them the utmost respect--not only if they are kind and thoughtful, but also if they are unreasonable.
19 Бо то вгодне, коли хто, через сумління перед Богом, те́рпить недолю, непоправді страждаючи.
For it is an acceptable thing with God, if, from a sense of duty to Him, a man patiently submits to wrong, when treated unjustly.
20 Бо яка похвала́, коли те́рпите ви, як вас б'ють за провини? Але коли з му́кою те́рпите за добрі вчинки, то це вгодне Богові!
If you do wrong and receive a blow for it, what credit is there in your bearing it patiently? But if when you do right and suffer for it you bear it patiently, this is an acceptable thing with God.
21 Бо на це ви покликані. Бо й Христос постраждав за нас, і залиши́в нам при́клада, щоб пішли ми сліда́ми Його.
And it is to this you were called; because Christ also suffered on your behalf, leaving you an example so that you should follow in His steps.
22 „Не вчинив Він гріха, і не знайшлося в устах Його пі́дступу!“
He never sinned, and no deceitful language was ever heard from His mouth.
23 Коли був лихосло́влений, Він не лихословив взає́мно, а коли Він страждав, не погро́жував, але передав Тому, Хто судить справедливо.
When He was reviled, He did not answer with reviling; when He suffered He uttered no threats, but left His wrongs in the hands of the righteous Judge.
24 Він тілом Своїм Сам підніс гріхи наші на дерево, щоб ми вмерли для гріхів та для праведности жили; Його „ранами ви вздоро́вилися“.
The burden of our sins He Himself carried in His own body to the Cross and bore it there, so that we, having died so far as our sins are concerned, may live righteous lives. By His wounds yours have been healed.
25 Ви бо були як ті вівці заблу́кані, та ви повернулись до Пастиря й Опікуна ваших душ.
For you were straying like lost sheep, but now you have come back to the Shepherd and Protector of your souls.
