1 Петра 1
1 Петро, апо́стол Ісуса Христа, захожа́нам Розпоро́шення: По́нту, Гала́тії, Каппадокі́ї, Азії й Віфі́нії, ви́браним
Peter, an Apostle of Jesus Christ: To God's own people scattered over the earth, who are living as foreigners in Pontus, Galatia, Cappadocia, Roman Asia, and Bithynia,
2 із передба́чення Бога Отця, посвя́ченням Духа, на покору й окро́плення кров'ю Ісуса Христа: нехай примно́житься вам благодать та мир!
chosen in accordance with the foreknowledge of God the Father, through the sanctifying work of the Spirit, with a view to their obedience and to their being sprinkled with the blood of Jesus Christ. May more and more grace and peace be granted to you.
3 Благословенний Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, що великою Своєю милістю відродив нас до живої надії через воскре́сення з мертвих Ісуса Христа,
Blessed be the God and Father of our Lord Jesus Christ, who in His great mercy has begotten us anew to an ever-living hope through the resurrection of Jesus Christ from the dead,
4 на спа́дщину нетлінну й непорочну та нев'яну́чу, заховану в небі для вас,
to an inheritance imperishable, undefiled and unfading, which has been reserved in Heaven for you,
5 що ви бережені силою Божою через віру на спасі́ння, яке готове з'явитися останнього ча́су.
whom God in His power is guarding through faith for a salvation that even now stands ready for unveiling at the End of the Age.
6 Тіштеся з того, засмучені тро́хи тепер, якщо треба, всілякими випробо́вуваннями,
Rejoice triumphantly in the prospect of this, even if now, for a short time, you are compelled to sorrow amid various trials.
7 щоб досвідчення вашої віри було дорогоцінніше за золото, яке гине, хоч і огнем випробо́вується, на похвалу́, і честь, і славу при з'я́вленні Ісуса Христа.
The sorrow comes in order that the testing of your faith--being more precious than that of gold, which perishes and yet is proved by fire--may be found to result in praise and glory and honour at the re-appearing of Jesus Christ.
8 Ви Його любите, не бачивши, і віруєте в Нього, хоч тепер не бачите, а вірувавши, радієте невимо́вною й славною радістю,
Him you love, though your eyes have never looked on Him. In Him, though at present you cannot see Him, you nevertheless trust, and triumph with a joy which is unspeakable and is crowned with glory,
9 бо досяга́єте мети́ віри вашої — спасі́ння ду́шам.
while you are securing as the outcome of your faith the salvation of your souls.
10 Про це спасі́ння розвідували та допитувалися пророки, що звіщали про благода́ть, призначену вам.
There were Prophets who earnestly inquired about that salvation, and closely searched into it--even those who spoke beforehand of the grace which was to come to you.
11 Вони досліджували, на котри́й чи на який час показував Дух Христів, що в них був, коли Він сповіщав про Христові стражда́ння та славу, що при́йдуть по них.
They were eager to know the time which the Spirit of Christ within them kept indicating, or the characteristics of that time, when they solemnly made known beforehand the sufferings that were to come upon Christ and the glories which would follow.
12 Їм відкрито було́, що вони не для себе сами́х, а для вас служили тим, що тепер звіщено вам через благові́сників Духом Святим, із неба посланим, на що бажають дивитися анголи.
To them it was revealed that they were serving not themselves but you, when they foretold the very things which have now been openly declared to you by those who, having been taught by the Holy Spirit which had been sent from Heaven, brought you the Good News. Angels long to stoop and look into these things.
13 Тому́ то, підперезавши сте́гна свого розуму та бувши тверезі, майте досконалу надію на благода́ть, що прино́ситься вам в з'я́вленні Ісуса Христа.
Therefore gird up your minds and fix your hopes calmly and unfalteringly upon the boon that is soon to be yours, at the re-appearing of Jesus Christ.
14 Як слухняні, не застосовуйтеся до попередніх пожадливо́стей вашого неві́дання,
And, since you delight in obedience, do not shape your lives by the cravings which used to dominate you in the time of your ignorance,
15 але за Святим, що покликав вас, будьте й самі святі в усім вашім пово́дженні,
but--in imitation of the holy One who has called you--you also must be holy in all your habits of life.
16 бо написано: „Будьте святі, — Я бо святий“!
Because it stands written, "You are to be holy, because I am holy."
17 І коли ви Отцем звете Того, Хто кожного, не зважаючи на особу, судить за вчинок, то в страху́ провадьте час вашого тимчасового заме́шкання.
And if you address as your Father Him who judges impartially in accordance with each man's actions, then spend in fear the time of your stay here on earth,
18 I знайте, що не тлінним сріблом або золотом відкуплені ви були від марно́го вашого життя, що передане вам від батьків,
knowing, as you do, that it was not with a ransom of perishable wealth, such as silver or gold, that you were set free from your frivolous habits of life which had been handed down to you from your forefathers,
19 але дорогоцінною кров'ю Христа, як непорочного й чистого Ягняти,
but with the precious blood of Christ--as of an unblemished and spotless lamb.
20 що призначений був іще перед закла́динами світу, але був з'явлений вам за останнього ча́су.
He was pre-destined indeed to this work, even before the creation of the world, but has been plainly manifested in these last days for the sake of you who, through Him,
21 Через Нього ви віруєте в Бога, що з мертвих Його воскресив та дав славу Йому, щоб була ваша віра й надія на Бога.
are faithful to God, who raised Him from among the dead and gave Him glory, so that your faith and hope are resting upon God.
22 По́слухом правді очистьте душі свої через Духа на нелицемірну братерську любов, і ревно від щирого серця любіть один о́дного,
Now that, through your obedience to the truth, you have purified your souls for cherishing sincere brotherly love, you must love another heartily and fervently.
23 бо народжені ви не з тлінного насіння, але з нетлінного, — Словом Божим живим та тривалим. (aiōn g165)
For you have been begotten again by God's ever-living and enduring word from a germ not of perishable, but of imperishable life. (aiōn g165)
24 Бо „кожне тіло — немов та трава, і всяка слава люди́ни — як цвіт трав'яни́й: засохне трава — то й цвіт опаде,
"All mankind resemble the herbage, and all their beauty is like its flowers. The herbage dries up, and its flowers drop off;
