1 до коринтян 11
1 Будьте наслідувачами мене, як і я Христа!
Become followers of me, as I also [am] of Christ.
2 Похваляю ж вас, браття, що ви все моє пам'ятаєте, і захо́вуєте так переда́ння, як я вам передав.
And I praise you, brothers, that in all things you remember me, and according as I delivered to you, you keep the deliverances,
3 Хо́чу ж я, щоб ви знали, що всякому чоловікові голова — Христос, а жінці голова — чоловік, голова ж Христові — Бог.
and I wish you to know that the Christ is the head of every man, and the head of a woman is the husband, and the head of Christ is God.
4 Кожен чоловік, що молиться чи пророкує з головою покритою, — осоромлює він свою го́лову.
Every man praying or prophesying, having the head covered, dishonors his head,
5 І кожна жінка, що молиться чи пророкує з головою відкритою, осоромлює тим свою го́лову, бо це є те саме, як була́ б вона виголена.
and every woman praying or prophesying with the head uncovered, dishonors her own head, for it is one and the same thing with her being shaven,
6 Бо коли жінка не покривається, хай стрижеться вона; коли ж жінці сором стри́гтися чи голитися, нехай покривається!
for if a woman is not covered—then let her be shorn, and if [it is] a shame for a woman to be shorn or shaven—let her be covered;
7 Отож, чоловік покривати голови не повинен, бо він образ і слава Бога, а жінка — чоловікові слава.
for a man, indeed, ought not to cover the head, being the image and glory of God, and a woman is the glory of a man,
8 Бо чоловік не походить від жінки, але жінка від чоловіка,
for a man is not of a woman, but a woman [is] of a man,
9 не ство́рений бо чоловік ради жінки, але жінка ради чоловіка.
for also was a man not created because of the woman, but a woman because of the man;
10 Тому жінка повина мати на голові знака вла́ди над нею, ради анголів.
because of this the woman ought to have [a token of] authority on the head, because of the messengers;
11 Одначе в Господі ані чоловік без жінки, ані жінка без чоловіка.
but neither [is] a man apart from a woman, nor a woman apart from a man, in the LORD,
12 Бо як жінка від чоловіка, так і чоловік через жінку; а все — від Бога.
for as the woman [is] of the man, so also the man [is] through the woman, and all the things [are] of God.
13 Поміркуйте самі між собою, чи присто́йне воно, щоб жінка молилася Богові непокрита?
Judge in your own selves: is it seemly for a woman to pray to God uncovered?
14 Чи ж природа сама вас не вчить, що коли чоловік запускає воло́сся, то безчестя для нього?
Does not even nature itself teach you, that if a man indeed has long hair, it is a dishonor to him?
15 Коли ж жінка ко́су запускає, — це слава для неї, бо замість покрива́ла да́на коса́ їй.
And a woman, if she has long hair, it is a glory to her, because the hair has been given to her instead of a covering;
16 Коли ж хто сперечатися хоче, — ми такого звича́ю не маємо, ані Церкви́ Божі.
and if anyone thinks to be contentious, we have no such custom, neither the assemblies of God.
17 Пропонуючи це вам, я не хвалю́, що збираєтесь ви не на ліпше, а на гірше.
And declaring this, I give no praise, because you do not come together for the better, but for the worse;
18 Бо найперше, я чую, що як схо́дитесь ви на збо́ри, то між вами бувають поді́лення, у що почасти я й вірю.
for first, indeed, coming together in an assembly, I hear of divisions being among you, and I partly believe [it],
19 Бо мусять між вами й поділи бути, щоб відкрились між вами й досвідчені.
for it is also necessary for sects to be among you, that those approved may become visible among you;
20 А далі, коли ви збираєтесь ра́зом, то не на те, щоб їсти Господню Вече́рю.
you, then, coming together at the same place—it is not to eat the LORD’s Dinner;
21 Бо кожен спішить з'їсти власну вече́рю, і один голодує, а другий впивається.
for each takes his own dinner before in the eating, and one is hungry, and another is drunk;
22 Хіба ж ви не маєте хат, щоб їсти та пити? Чи ви зневажаєте Божу Церкву, і осоромлюєте немаю́чих? Що маю сказати вам? Чи за це похвалю́ вас? Не похвалю́!
why, do you not have houses to eat and to drink in? Or do you despise the Assembly of God, and shame those not having? What may I say to you? Will I praise you in this? I do not praise!
23 Бо прийняв я від Господа, що й вам передав, що Господь Ісус ночі тієї, як ви́даний був, узяв хліб,
For I received from the LORD that which I also delivered to you, that the Lord Jesus in the night in which He was delivered up, took bread,
24 подяку віддав, і переломив, і сказав: „Прийміть, споживайте, це тіло Моє, що за вас лома́ється. Це робіть на спомин про Мене!“
and having given thanks, He broke, and said, “Take, eat, this is My body that is being broken for you; do this—to the remembrance of Me.”
25 Так само і чашу взяв Він по Вечері й сказав: „Ця чаша — Нови́й Заповіт у Моїй крові. Це робіть, коли тільки бу́дете пити, на спомин про Мене!“
In like manner also the cup after the supping, saying, “This cup is the New Covenant in My blood; do this, as often as you may drink [it]—to the remembrance of Me”;
26 Бо кожного ра́зу, як будете їсти цей хліб та чашу цю пити, — смерть Господню звіщаєте, аж доки Він при́йде.
for as often as you may eat this bread, and may drink this cup, you show forth the death of the LORD—until He may come;
27 Тому то, хто їстиме хліб цей чи питиме чашу Господню негідно, — буде винний супроти тіла та крови Господньої!
so that whoever may eat this bread or may drink the cup of the LORD unworthily, he will be guilty of the body and blood of the LORD:
28 Нехай же люди́на випробо́вує себе, і так нехай хліб їсть і з чаші хай п'є.
and let a man be proving himself, and so let him eat of the bread, and let him drink of the cup;
29 Бо хто їсть і п'є негі́дно, не розважаючи про тіло, той суд собі їсть і п'є!
for he who is eating and drinking unworthily, he eats and drinks judgment to himself—not discerning the body of the LORD.
30 Через це поміж вами багато недужих та хворих, і багато-хто засну́ли.
Because of this many [are] weak and sickly among you, and many sleep;
31 Бо коли б ми самі судили себе, то засу́джені ми не були́ б.
for if we were discerning ourselves, we would not be being judged,
32 Та засу́джені від Господа, караємося, щоб нас не засу́джено з світом.
and being judged by the LORD, we are disciplined, that we may not be condemned with the world;
33 Ось тому́, мої браття, схо́дячись на поживу, чека́йте один о́дного.
so then, my brothers, coming together to eat, wait for one another;
34 А коли хто голодний, нехай вдома він їсть, щоб не схо́дилися ви на о́суд. А про інше, як прийду́, заряджу́.
and if anyone is hungry, let him eat at home, that you may not come together to judgment; and the rest, whenever I may come, I will arrange.
