Від Матвія 23
1 Рече тодї Ісус до народу, та до учеників своїх:
Then Jesus spoke to the multitudes and His disciples,
2 глаголючи: На Мойсейових сїдалищах посїдали письменники та Фарисеї.
saying, The scribes and Pharisees sat upon the seat of Moses;
3 Тим усе, що скажуть вам держати, держіть і робіть; по ділам же їх не робіть: говорять бо, й не роблять.
therefore do and keep all things so many as they may speak to you, but do not according to their works; for they say, and do not.
4 Вяжуть бо тяжкі оберемки, що важко носити, й кладуть людям на плечі; самі ж і пальцем своїм не хочуть двигнути їх.
But they bind heavy burdens, and place them on the shoulders of the people; and they themselves are not willing to touch them with their finger.
5 Усї ж дїла свої роблять, щоб бачили їх люде: ширять Филактериї свої, й побільшують поли в одежі своїй,
And they do all their works to be seen by the people: for they broaden their phylacteries, and enlarge the borders of their garments,
6 і люблять перші місця на бенкетах, і перші сідання по школах,
and they love the first couch at the suppers, and the first seats in the synagogues,
7 і витання на торгах, і щоб звали їх люде: Учителю, учителю.
and salutations in the forums, and to be called by the people, ""Doctor.""
8 Ви ж не зовіть ся учителями, один бо ваш учитель - Христос; усї ж ви брати.
But be ye not called Doctor: for One is your teacher; and you are all brothers.
9 І отця не звіть собі на землї, один бо Отець у вас, що на небі.
And call no man father upon the earth: for One is your Heavenly Father.
10 І не звіть ся наставниками, один бо в вас наставник - Христос.
Be not called teachers: because One is your teacher, Christ.
11 Більший же між вами нехай буде вам слугою.
And the great of you shall be your deacon.
12 Хто ж нести меть ся вгору, принизить ся, а хто принизить ся, пійде вгору.
But whosoever shall exalt himself, shall be abased; and whosoever shall humble himself shall be exalted.
13 Горе ж вам, письменники та Фарисеї, лицеміри! що зачиняєте царство небесне перед людми; ви бо не входите, й тих, що входять, не пускаєте ввійти.
But woe unto you, scribes and Pharisees, hypocrites! because you shut up the kingdom of the heavens against the people: for you do not go in, neither do you permit those coming in to enter.
14 Горе вам, письменники та Фарисеї, лицеміри! що жерете доми вдовиць, й задля виду довго молитесь; тим ще тяжчий приймете осуд.
15 Горе вам, письменники та Фарисеї, лицеміри! що проходите море й землю, щоб зробити одного нововірця, і коли станеть ся, робите його сином пекла, удвоє гіршим вас. (Geenna g1067)
Woe unto you, scribes and Pharisees, hypocrites! because you compass the sea and the dry land to make one proselyte, and when it may be done, you make him twofold more the son of hell than yourselves. (Geenna g1067)
16 Горе вам, проводирі слїпі, що кажете: Хто клясти меть ся церквою, нїчого; хто ж покленеть ся золотом Церковним, винуватий!
Woe unto you, blind guides, who are saying, Whosoever may swear by the temple it is nothing; but whosoever may swear by the gold of the temple, he is debtor.
17 Дурні й слїпі: що бо більше: золото, чи церква, що осьвячує золото?
Ye fools and blind: for which is the greater, the gold, or the temple sanctifying the gold?
18 І: Хто клясти меть ся жертівнею, нічого, хто ж покленеть ся даром, що на нїм, винуватий.
And, Whosoever may swear by the altar, it is nothing; but whosoever may swear by the gift upon it, is debtor.
19 Дурні й слїпі: що бо більше: дар, їй жертівня, що осьвячує дар?
Ye blind: for which is the greater, the gift, or the altar which sanctifies the gift?
20 Оце ж, хто клснеть ся жертівнею, кленсть ся нею і всїм, що зверху неї.
Therefore the one swearing by the altar, swears by it, and by all things which are on it.
21 І хто кленеть ся церквою, кленеть ся нею й тим, що живе в нїй.
And the one swearing by the temple, swears by it, and by Him who inhabited it.
22 І хто кленеть ся небом, кленеть ся престолом Божим і тим, хто сидить на нїм.
And the one swearing by heaven, swears by the throne of God, and by Him that sitteth upon it.
23 Горе вам, письменппки та Фарисеї, лицеміри! що даєте десятину з мяти, й кропу, й кмину, а залишили важнїще в законї: суд, і милость, і віру. Се повинні були робити, да й того не залишати.
Woe unto you, scribes and Pharisees, hypocrites! because you tithe mint and anise and cummin, and pass by the weightier matters of the law, judgment, mercy, and faith: it behooves to do these and not to neglect those.
24 Проводпрі слїпі, що відціджуєте комара, верблюда ж глитаєте.
Ye blind guides, who strain out the gnat, and swallow down the camel.
25 Горе вам, письменники та Фарисеї, лицеміри! що очищаєте зверху чашу й блюдо, у серединї ж повні вони здирства та неправди.
Woe unto you, scribes and Pharisees, hypocrites! because you purify the exterior of the cup and the plate, and within they are full of extortion and impurity.
26 Фарисею слїпий, очисти перш середину чаші й блюда, щоб і верх їх став ся чистий.
Ye blind Pharisee, first purify the inside of the cup, in order that its outside may be clean.
27 Горе вам, письменники та Фарисеї, лицеміри! що подобитесь гробам побіляним, що зверху являють ся гарними, в середині ж повні кісток мертвих і всякої нечисти.
Woe unto you, scribes and Pharisees, hypocrites! because you are like whitened sepulchers, which are beautiful indeed externally, but within they are full of the hones of the dead people, and every impurity.
28 Так і ви зверху являєтесь людям праведні, в серединї ж повні лицемірства та беззаконня.
So you also appear unto the people indeed righteous, but within you are full of hypocrisy and iniquity.
29 Горе вам, письменники та Фарисеї, лицеміри! що будуєте гроби пророків та украшаєте памятники праведників,
Woe unto you, scribes and Pharisees, hypocrites! because you build the tombs of the prophets, and ornament the sepulchers of the righteous,
30 і мовляєте: Коли б ми були за часів батьків наших, не були б спільниками їх у крові пророків.
and you say, If we were in the days of our fathers we would not have been their fellow-partakers in the blood of the prophets.
31 Сим же сьвідкуєте самі на себе, що ви сини тих, що вбивали пророків.
So you witness to yourselves, that you are the sons of those who murdered the prophets.
32 І ви доповнюйте міру батьків ваших.
And you fill up the measure of your fathers.
Ye serpents, generations of vipers, how can you escape from the judgment of hell? (Geenna g1067)
34 Тим же то ось я посилаю до вас пророків, і мудрцїв, і письменників, і одних з них повбиваєте та порозпинаєте, а инших бити мете по школах ваших, та гонити мете від города в город:
Therefore I send unto you prophets, and wise men, and scribes: you will kill and crucify some of them; and will scourge some of them in your synagogues, and will persecute them from city to city;
35 щоб упала на вас уся кров праведна, пролита на землї від крові Авеля праведного до крові Захарії, сина Варахіїного, що вбили ви між церквою й жертівнею.
in order that all the righteous blood shed upon the earth, from the blood of righteous Abel, unto the blood of Zachariah the son of the blessed, whom they slew between the temple and the altar, may come upon you.
36 Істино глаголю вам: Все те прийде на кодло се.
Truly I say unto you, all these things shall come upon this generation.
37 Єрусалиме, Єрусалиме, що повбивав єси пророків, і покаменував посланих до тебе! скільки раз хотів я зібрати дітей твоїх, як курка збирав курчат своїх під крила, й не схотїли!
O Jerusalem, Jerusalem, thou that killest the prophets, and stonest them that have been sent unto thee! how frequently did I wish to gather together thy children, in the manner in which a hen gathers her brood under her wings, but ye were not willing!
38 Оце ж оставляєть ся вам дом ваш пустий.
Behold, your house is left unto you desolate.
39 Глаголю бо вам: Не побачите мене від нинї, аж поки скажете: Благословенyyy в імя Господнє!
For I say unto you, that ye can see me no more until you can say; Blessed is He that cometh in the name of the Lord.
