Від Івана 4
1 Як же взнав Господь, що прочули Фарисеї, що Ісус більш учеників єднає і хрестить, нїж Йоан,
Now as soon as the Master was aware that the Pharisees had heard it said, "Jesus is gaining and baptizing more disciples than John"--
2 (хоч Ісус сам не хрестив, а ученики Його; )
though Jesus Himself did not baptize them, but His disciples did--
3 то покинув Юдею, та й пійшов знов у Галилею.
He left Judaea and returned to Galilee.
4 Треба ж було Йому проходити через Самарию.
His road lay through Samaria,
5 Приходить оце в город Самарянський, названий Сихар, поблизу хутора, що дав Яков ИосиФу, синові своєму.
and so He came to Sychar, a town in Samaria near the piece of land that Jacob gave to his son Joseph.
6 Була ж там криниця Яковова. Оце ж Ісус, утомившись у дорозї, сидїв так на криниці; було ж коло шестої години.
Jacob's Well was there: and accordingly Jesus, tired out with His journey, sat down by the well to rest. It was about six o'clock in the evening.
7 Приходить жінка з Самариї начерпати води. Рече їй Ісус: Дай менї пити.
Presently there came a woman of Samaria to draw water. Jesus asked her to give Him some water;
8 Ученики бо Його пійшли в город, щоб купити ті.
for His disciples were gone to the town to buy provisions.
9 Каже ж Йому жінка Самарянка: Як се Ти, Жидовин бувши, пити просиш від мене, жінки Самарянки? Бо Жиди не сходять ся з Самарянами.
"How is it," replied the woman, "that a Jew like you asks me, who am a woman and a Samaritan, for water?" (For Jews have no dealings with Samaritans.)
10 Озвавсь Ісус і рече їй: Коли б знала дар Божий і хто се говорить тобі: Дай менї пити, ти просила б Його, й дав би тобі води живої.
"If you had known God's free gift," replied Jesus, "and who it is that said to you, 'Give me some water,' you would have asked Him, and He would have given you living water."
11 Каже Йому жінка: Добродїю, і черпака не маєш, і колодязь глибокий; звідкіля ж маєш воду живу?
"Sir," she said, "you have nothing to draw with, and the well is deep; so where can you get the living water from?
12 Хиба Ти більший єси отця нашого Якова, що дав нам сей колодязь? і він сам з него пив, і сини його, й скот його.
Are you greater than our forefather Jacob, who gave us the well, and himself drank from it, as did also his sons and his cattle?"
13 Озвавсь Ісус і рече їй: Всякий, хто пє воду сю забажає знов;
"Every one," replied Jesus, "who drinks any of this water will be thirsty again;
15 Каже до Него жінка: Добродїю, дай менї сієї води, щоб не жаждувала, анї ходила сюди черпати.
"Sir," said the woman, "give me that water, that I may never be thirsty, nor continually come all the way here to draw from the well."
16 Рече їй Ісус: Іди поклич чоловічка твого, та й приходь сюди.
"Go and call your husband," said Jesus; "and come back."
17 Озвалась жінка і каже: Не маю чоловіка. Рече їй Ісус: Добре сказала єси, що чоловіка не маєш;
"I have no husband," she replied. "You rightly say that you have no husband," said Jesus;
18 пять бо чоловіків мала, та й тепер которого маєш, не чоловік тобі; у сьому правду сказала єси.
"for you have had five husbands, and the man you have at present is not your husband. You have spoken the truth in saying that."
19 Каже Йому жінка: Добродїю, бачу, що пророк єси Ти.
"Sir," replied the woman, "I see that you are a Prophet.
20 Батьки наші на сїй горі покланялись; а ви кажете, що в Єрусалимі місце, де треба покланяти ся.
Our forefathers worshipped on this mountain, but you Jews say that the place where people must worship is in Jerusalem."
21 Рече їй Ісус: Жінко, вір менї, що прийде час, коли нї на горі сїй, анї в Єрусалимі покланяти метесь ви Отцеві.
"Believe me," said Jesus, "the time is coming when you will worship the Father neither on this mountain nor in Jerusalem.
22 Ви кланяєтесь, а чому - не знаєте; ми кланяємось, і чому - знаємо, бо спасеннє від Жидів.
You worship One of whom you know nothing. We worship One whom we know; for salvation comes from the Jews.
23 Та прийде час, і вже єсть, що правдиві поклонники поклонять ся Отцеві духом і правдою; Отець бо таких шукає покланяючих ся Йому.
But a time is coming--nay, has already come--when the true worshippers will worship the Father with true spiritual worship; for indeed the Father desires such worshippers.
24 Дух - Бог, і хто покланяєть ся Йому, духом і правдою мусить покланятись.
God is Spirit; and those who worship Him must bring Him true spiritual worship."
25 Каже Йому жінка: Знаю, що Месия прийде (званий Христос). Як прийде Він, звістить нам усе.
"I know," replied the woman, "that Messiah is coming--'the Christ,' as He is called. When He has come, He will tell us everything."
26 Рече їй Ісус: Се я, що глаголю тобі.
"I am He," said Jesus--"I who am now talking to you."
27 І прийшли на се ученики Його, й дивувались, що Він із жінкою розмовляв; та нїхто не сказав: Чого тобі треба? або: Про що розмовляєш із нею?
Just then His disciples came, and were surprised to find Him talking with a woman. Yet not one of them asked Him, "What is your wish?" or "Why are you talking with her?"
28 Покинула тодї відро своє жінка, й пійшла в город, і каже людям:
The woman however, leaving her pitcher, went away to the town, and called the people.
29 Ійдїть подивіть ся на чоловіка, котрий сказав менї все, що я зробила; чи се не Христос?
"Come," she said, "and see a man who has told me everything I have ever done. Can this be the Christ, do you think?"
30 Вийшли ж з города, й прийшли до Него.
They left the town and set out to go to Him.
31 Тим часом просили Його ученики: Рави, їж.
Meanwhile the disciples were urging Jesus. "Rabbi," they said, "eat something."
32 Він же рече їм: Я маю їжу їсти, котрої ви не знаєте.
"I have food to eat," He replied, "of which you do not know."
33 Казали ж ученики один до одного: Хиба хто приніс Йому їсти?
So the disciples began questioning one another. "Can it be," they said, "that some one has brought Him something to eat?"
34 Рече їм Ісус: Моя їжа, щоб чинити волю Пославшого мене, й скінчити Його діло.
"My food," said Jesus, "is to be obedient to Him who sent me, and fully to accomplish His work.
35 Хиба ви не кажете: Що ще чотирі місяці, та й жнива прийдуть? Ось глаголю вам: Здійміть очі ваші, та погляньте на ниви, що вже пополовіли на жнива.
Do you not say, 'It wants four months yet to the harvest'? But look round, I tell you, and observe these plains-- they are already ripe for the sickle.
36 І приймає жнець плату, й збирає овощ у житте вічне, щоб і хто сїє радував ся, і хто жне. (aiōnios g166)
The reaper gets pay and gathers in a crop in preparation for the Life of the Ages, that so the sower and the reapers may rejoice together. (aiōnios g166)
37 Бо у сьому слово правдиве: що инший, хто сіє, а инший, хто жне.
For it is in this that you see the real meaning of the saying, 'The sower is one person, and the reaper is another.'
38 Я післав вас жати, коло чого ви не працювали; инші люде працювали, а ви на працю їх увійшли.
I sent you to reap a harvest which is not the result of your own labours. Others have laboured, and you are getting benefit from their labours."
39 З города ж того багато увірувало в Него Самарян через слово жінки, сьвідкуючої: Що сказав мені все, що зробила.
Of the Samaritan population of that town a good many believed in Him because of the woman's statement when she declared, "He has told me all that I have ever done."
40 Як же прийшли до Него Самаряне, просили Його зістатись у них; і зіставсь там два днї.
When however the Samaritans came to Him, they asked Him on all sides to stay with them; and He stayed there two days.
41 І багато більше увірувало за слово Його.
Then a far larger number of people believed because of His own words,
42 А тій жінці казали: Що вже не задля твого оповідання віруємо; самі бо чули, й знаємо, що се справді Спас сьвіту Христос.
and they said to the woman, "We no longer believe in Him simply because of your statements; for we have now heard for ourselves, and we know that this man really is the Saviour of the world."
43 Через два ж днї вийшов звідтіля та прийшов у Галилею.
After the two days He departed, and went into Galilee;
44 Сам бо Ісус сьвідкував, що пророк у своїй отчинї чести не має.
though Jesus Himself declared that a Prophet has no honour in his own country.
45 Як же прийшов у Галилею, прийняли Його Галилейцї, бачивши все, що зробив у Єрусалимі на сьвята: бо й вони ходили на сьвята.
When however He reached Galilee, the Galilaeans welcomed Him eagerly, having been eye-witnesses of all that He had done in Jerusalem at the Festival; for they also had been to the Festival.
46 Прийшов же Ісус ізнов у Кану Галилейську, де зробив воду вином. І був один царський, котрого син нездужав у Капернаумі.
So He came once more to Cana in Galilee, where He had made the water into wine. Now there was a certain officer of the King's court whose son was ill at Capernaum.
47 Сей, почувши, що Ісус прибув із Юдеї в Галилею, прийшов до Него, й благав Його, щоб пійшов та оздоровив сина його, бо мав умерти.
Having heard that Jesus had come from Judaea to Galilee, he came to Him and begged Him to go down and cure his son; for he was at the point of death.
48 Рече ж Ісус до него: Коли ознак та див не побачите, не увіруєте.
"Unless you and others see miracles and marvels," said Jesus, "nothing will induce you to believe."
49 Каже до Него царський: Господи, йди перш, ніж умре дитина моя.
"Sir," pleaded the officer, "come down before my child dies."
50 Рече йому Ісус: Іди, син твій живий. І увірував чоловік слову, що промовив йому Ісус, і пійшов.
"You may return home," replied Jesus; "your son has recovered." He believed the words of Jesus, and started back home;
51 Вже ж він ішов, зустріли його слуги його й звістили, кажучи: Що хлопчик твій живий.
and he was already on his way down when his servants met him and told him that his son was alive and well.
52 Спитав же в них про годину, коли полегшало йому. І кажуть йому: Що вчора семої години покинула його горячка.
So he inquired of them at what hour he had shown improvement. "Yesterday, about seven o'clock," they replied, "the fever left him."
53 Зрозумів же батько, що тієї самої години, котрої сказав йому Ісус: Що син твій живий; і увірував сам і ввесь дім його.
Then the father recollected that that was the time at which Jesus had said to him, "Your son has recovered," and he and his whole household became believers.
54 Се знов другу ознаку зробив Ісус, прийшовши з Юдеї в Галилею.
This is the second miracle that Jesus performed, after coming from Judaea into Galilee.
