Від Івана 2
1 А третього дня було весїллє в Кані Галилейській; і була мати Ісусова там;
Třetího pak dne stala se svadba v Káni Galilejské, a byla matka Ježíšova tam.
2 запрошено ж і Ісуса, й учеників Його на весїллє.
A pozván jest také Ježíš i učedlníci jeho na tu svadbu.
3 І, як не ставало вина, каже мати Ісусова до Него: Вина не мають.
Když se pak nedostalo vína, řekla matka Ježíšova jemu: Vína nemají.
4 Рече їй Ісус: Що менї й тобі, жено? ще не прийшла година моя.
Dí jí Ježíš: Co mně a tobě ženo? Ještě nepřišla hodina má.
5 Каже Його мати слугам: Що вам скаже, робіть.
Dí matka jeho služebníkům: Což by koli vám řekl, učiňte.
6 Стояло ж там шість камяних водників про очищеннє Жидівське, що містили відер по два або по три.
I bylo tu kamenných stoudví šest postaveno, podlé očišťování Židovského, beroucí v sebe jedna každá dvě neb tři míry.
7 Рече їм Ісус: Поналивайте водники водою. І поналивали їх аж по верх.
Řekl jim Ježíš: Naplňte ty stoudve vodou. I naplnili je až do vrchu.
8 І рече їм: Черпайте тепер, та й несїть до старости. І понесли.
I dí jim: Nalévejtež již, a neste vrchnímu správci svadby. I nesli.
9 Як же покоштував староста води, що сталась вином (а не знав, звідкіля, слуги ж знали, що черпали воду), кличе жениха староста,
A jakž okusil vrchní správce svadby té vody, vínem učiněné, (nevěděl pak, odkud by bylo, ale služebníci věděli, kteříž vážili vodu, ) povolal ženicha ten vrchní správce,
10 і каже йому: Кожен чоловік перш добре вино ставить, а як підопють, тодї гірше; ти ж додержав добре вино аж досі.
A řekl mu: Každý člověk nejprvé dobré víno dává, a když by se hojně napili, tedy to, kteréž horší. Ty zachoval jsi víno dobré až dosavad.
11 Сей почин ознак вробив Ісус у Канї Галилейській, і показав славу свою; і вірували в Него ученики Його.
To učinil Ježíš počátek divů v Káni Galilejské, a zjevil slávu svou. I uvěřili v něho učedlníci jeho.
12 Після сього пійшов у Капернаум, Він і мати Його, й брати Його, й ученики Його; і там пробували небагато днів.
Potom sstoupil do Kafarnaum, on i matka jeho, i bratří jeho, i učedlníci jeho, a pobyli tam nemnoho dní;
13 А була близько пасха у Жидів, і пійшов у Єрусалим Ісус,
Nebo blízko byla velikanoc Židovská. I vstoupil Ježíš do Jeruzaléma.
14 і знайшов у церкві продаючих воли, й вівці, і голуби, й міняльників сидячих.
A nalezl v chrámě prodavače volů a ovec i holubic, a penězoměnce sedící.
15 І, зробивши джгута [скрутля, плетїнку] з мотузків, повиганяв усїх із церкви, й вівці й воли, а міняльникам порозсипав гроші, і столи поперевертав;
A udělav bič z provázků, všecky vyhnal z chrámu, i ovce i voly, a penězoměncům rozsypal peníze, a stoly zpřevracel.
16 а тим, що голуби продавали, рече: Візьміть се звідсіля; не робіть дому Отця мого домом торговим.
A těm, kteříž holuby prodávali, řekl: Odneste tyto věci odsud, a nečiňte domu Otce mého domem kupeckým.
17 Згадали ж ученики Його, що написано: Ревність дому твого з'їла мене.
I rozpomenuli se učedlníci jeho, že psáno jest: Horlivost domu tvého snědla mne.
18 Озвались тодї Жиди, й казали Йому: Що за знак покажеш нам, що се робиш?
Tedy odpověděli Židé a řekli jemu: Jaké znamení nám ukážeš, že tyto věci činíš?
19 Озвавсь Ісус і рече їм: Зруйнуйте сю церкву, й я за три дні підніму вам її.
Odpověděl Ježíš a řekl jim: Zrušte chrám tento, a ve třech dnech zase vzdělám jej.
20 Казали тодї Жиди: Сорок і шість років будовано церкву сю, а Ти в три днї піднімеш її?
I řekli Židé: Čtyřidceti a šest let dělán jest chrám tento, a ty ve třech dnech vzděláš jej?
21 Він же глаголав про церкву тіла свого.
Ale on mluvil o chrámu těla svého.
22 Як же встав з мертвих, згадали ученики Його, що Він се глаголав їм; і вірували писанню і слову, що глаголав Ісус.
A protož když z mrtvých vstal, rozpomenuli se učedlníci jeho, že jim to byl pověděl. I uvěřili písmu a slovu, kteréž pověděl Ježíš.
23 Як же був у Єрусалимі у пасху на сьвята, многі увірували в імя Його, побачивши чудеса Його, що робив.
A když byl v Jeruzalémě na velikunoc v den sváteční, mnozí uvěřili ve jméno jeho, vidouce divy jeho, kteréž činil.
24 Сам же Ісус не звіряв ся їм, тим що знав усїх:
Ale Ježíš nesvěřil sebe samého jim, proto že on znal všecky.
25 бо не треба було Йому, щоб хто сьвідкував про чоловіка, бо Він знав, що було в чоловіку.
Aniž potřeboval, aby kdo svědectví vydával o člověku; nebo on věděl, co by bylo v člověku.
