Від Івана 12
1 Тодї Ісус, шостого дня перед пасхою, прийшов у Витанию, де був Лазар, що був умер, котрого воскресив із мертвих.
Then, six days before the Passover, Jesus came to Bethany, where Lazarus was (the deceased whom He raised from the dead).
2 Зробили тодї Йому вечерю там, і Марта послугувала. Лазар же був один із тих, що сидїли за столом.
So they gave a dinner for Him there—Martha was serving, while Lazarus was one of those reclining at the table with Him.
3 Мария ж, узявши литру мира нардового, правдивого, предорогого, намастила ноги Ісусу, та. й обтерла волоссєм своїм ноги Його; господа ж повна була духу від мира.
Then Mary, bringing a pound of pure oil of nard, very costly, anointed Jesus' feet, and wiped His feet with her hair! And the house was filled with the fragrance of the oil.
4 Каже тодї один з учеників Його, Юда Симонів Іскариоцький, що мав Його зрадити.
Then one of His disciples, Judas Iscariot, Simon's son (who was about to betray Him), said,
5 Чому мира сього не продано за триста денариїв та не роздано вбогим?
“Why wasn't this oil sold for 300 denarii and given to the poor?”
6 Сказав же се не того, що про вбогих дбав, а що злодій був, і скриньку мав, і, що вкидано, носив.
(Now he did not say this because the poor mattered to him, but because he was a thief and had the money box; and used to pilfer what was put in it.)
7 Рече тодї Ісус: Остав її; на день похорону мого приховала се.
So Jesus said: “Let her be; she has performed this with a view to my burial.
8 Вбогих бо маєте всякого часу з собою, мене ж не всякого часу маєте.
For you always have the poor with you, but you do not always have me.”
9 Довідалось же багато народу з Жидів, що Він там, і поприходили не задля Ісуса одного, а щоб і Лазаря побачити, котрого воскресив із мертвих.
Then a large crowd of the Jews learned that He was there; and they came, not only because of Jesus but also to see Lazarus, whom He had raised from the dead.
10 Нарадили ся ж архиєреї, щоб і Лазаря вбити;
So the chief priests decided to kill Lazarus as well,
11 бо многі через него приходили від Жидів, та й увірували в Ісуса.
in that because of him many of the Jews were defecting and believing into Jesus.
12 Назавтра багато народу, поприходивши на сьвято, почувши, що Ісус ійде в Єрусалим,
The next day a large crowd that had come to the feast, when they heard that Jesus was coming into Jerusalem,
13 побрали віттє пальмове, та й вийшли назустріч Йому, покликуючи: Осанна! благословен грядущий в імя Господнє, Цар Ізраїлїв!
took branches from palm trees and went out to meet Him. And they started shouting: “Hosanna!” “Blessed is He who comes in the name of the Lord!” “King of Israel!”
14 Знайшовши ж Ісус осля, сїв на него, як написано:
And finding a young donkey Jesus sat on it; just as it is written:
15 Не лякайсь, дочко Сионська! ось твій Цар іде, сидячи на молодому ослї.
“Fear no more, daughter of Zion. Look, your King is coming, sitting on a donkey's colt!”
16 Сього ж не зрозуміли ученики Його спершу; тільки, як прославивсь Ісус, тодї згадали, що се про Него писано, й що се зробили Йому.
(Now His disciples did not understand these things at first; but when Jesus was glorified, then they remembered that these things were written about Him, and they had done them to Him.)
17 Сьвідкував же народ, що був із Ним, як Лязаря викликав із гробу й воскресив Його з мертвих.
So the crowd that had been with Him when He called Lazarus out of the tomb and raised him from the dead continued to testify.
18 Тим і зустрів Його народ, бо чув, що Він зробив сю ознаку.
That is also why the crowd met Him, because they heard that He had performed this sign.
19 Фарисеї ж казали між собою: Бачите, що не вдїєте нїчого? ось увесь сьвіт за Ним пійшов!
So the Pharisees said among themselves: “You can see that you are not making any difference! Just look, the world has gone off after Him!”
20 Були ж деякі Геленяне між тими, що поприходили, щоб поклонитись у сьвято.
Now there were some Greeks among those who went up to worship at the feast.
21 Сї ж приступили до Филипа, що був з Витсаїди Галилейської, кажучи: Добродїю, хочемо Ісуса видїти.
So these men approached Philip, who was from Bethsaida in Galilee, and requested of him saying, “Sir, we want to see Jesus.”
22 Приходить Филип і каже Андреєві, а знов Андрей та Филип кажуть Ісусові.
Philip goes and tells Andrew, and in turn Andrew and Philip tell Jesus.
23 Ісус же відказав їм, говорячи: Прийшла година, щоб прославив ся Син чоловічий.
But Jesus answered them saying: “The hour has come for the Son of the Man to be glorified.
24 Істино, істино глатолю вам: Коли зерно пшеничне, впавши на землю, не вмре, то одно зостаєть ся; коли ж умре, то багато овощу приносить.
Most assuredly I say to you, if a grain of wheat, having fallen into the ground, does not die, it remains alone; but if it dies it bears a lot of fruit.
25 Хто любить душу свою, погубить її; а хто ненавидить душу свою в сьвітї сьому, на вічне життє збереже її. (aiōnios g166)
The one ‘loving’ his life will waste it, and the one ‘hating’ his life, in this world, will preserve it into eternal life. (aiōnios g166)
26 Коли менї служить хто, нехай іде слїдом за мною; і де я, там і слуга мій буде. І коли хто менї служить, пошанує його Отець.
If anyone would serve me, let him follow me; and where I am, my servant will be too. Further, if anyone serves me, the Father will honor him.
27 Тепер же душа моя стрівожилась, і що мені казати? Отче, спаси мене від години сієї; тільки ж для сього прийшов я на годину сю.
“Now my soul is distressed, and what should I say—‘Father, rescue me from this hour’? But this is why I came to this hour—
28 Отче, прослав імя Твоє! Зійшов тоді голос із неба: І прославив, і знов прославлю.
‘Father, glorify your name!’” Then a Voice came out of Heaven, “I have both glorified it and will glorify it again!”
29 Народ же, що стояв і чув, казав, що грім загремів. Инші казали: Ангел Йому говорив.
So the crowd that was standing by and listening said that it had thundered. Others said, “An angel has spoken to Him.”
30 Озвавсь Ісус і рече: Сей голос роздавсь не ради мене, а ради вас.
Jesus answered and said: “It was not for my sake that this Voice came, but for your sakes.
31 Тепер суд сьвіту сьому: тепер князь сьвіту сього проженеть ся геть.
Now is the judgment of this world; now the ruler of this world will be thrown out.
32 І я, як буду піднятий від землї, всїх притягну до себе.
While I, if I be lifted up from the earth, I will draw all people to myself.”
33 Се ж глаголав, означуючи, якою смертю має вмерти.
(Now He said this to indicate by what kind of death He was about to die.)
34 Озвавсь до Него народ: Ми чули з закону, що Христос пробу ває по вік: як же Ти кажеш, що треба угору піднятись Синові чоловічому? Хто се Син чоловічий? (aiōn g165)
The people answered Him: “We have heard from the Law that the Messiah remains forever; and so how can you say, ‘The Son of the Man must be lifted up’? Who is this ‘the Son of the Man’?” (aiōn g165)
35 Рече ж їм Ісус: Ще малий час сьвітло з вами. Ходїть, доки сьвітло маєте, щоб темрява вас не захопила; а хто ходить у темряві, не знає, куди йде.
Then Jesus said to them: “The Light will be with you just a little longer. Walk while you have the light, so that darkness does not overtake you; the one who walks in the darkness does not know where he is going.
36 Доки сьвігло маєте, віруйте в сьвітло, щоб синами сьвітла стали ся. Се промовив Ісус, і пійшовши, заховавсь од них.
While you have the Light, believe into the Light, so that you may become sons of light.” Jesus said these things, and going away He was hidden from them.
37 Хоч стільки ознак зробив перед ними, не увірували в Него,
Although He had performed so many signs in their presence, they were not believing into Him;
38 щоб слово Ісаїї пророка справдилось, котрий промовив: Господи, хто вірував тому, що чув од нас? і рамя Господнє кому відкрилось?
so that the word spoken by Isaiah the prophet should be fulfilled: “Lord, who has believed what we heard? And to whom has the arm of the Lord really been revealed?”
39 Тим не змогли вірувати, що знов глаголе Ісаїя:
Therefore they were unable to believe, in that Isaiah said again:
40 Заслїпив очі їх і закаменив серце їх, щоб не бачили очима, нї розуміли серцем, і не обернулись, і я не сцїлив їх.
“He has blinded their eyes and hardened their hearts, lest they should see with their eyes and understand with their hearts and should turn around, and I would heal them.”
41 Се промовив Ісаїя, як видїв славу Його й глаголав про Него.
Isaiah said these things when he saw His glory and spoke concerning Him.
42 Однако ж з князїв многі увірували в Него, та задля Фарисеїв не визнавали, щоб не вилучено їх із школи.
Nevertheless, even among the rulers many believed into Him, but because of the Pharisees they did not confess Him, so they would not be expelled from the synagogue;
43 Любили бо славу чоловічу більш, нїж славу Божу.
for they loved the praise of men more than the praise of God.
44 Ісус же покликнув, і рече: Хто вірує в мене, не в мене вірує, а в Пославшого мене.
Jesus called out and said: “The one believing into me believes not into me but into Him who sent me.
45 І хто видить мене, видить Пославшого мене.
And the one seeing me sees Him who sent me.
46 Я сьвітлом у сьвіт прийшов, щоб усякий, хто вірує в мене, в темряві не пробував.
I, Light, have come into the world so that everyone who believes into me will not remain in the darkness.
47 І коли хто слухав слова мої, та й не вірує, я не суджу його; бо я прийшов, не щоб судити сьвіт, а щоб спасти сьвіт.
Also, if someone hears my words and does not believe, I do not judge him; because I did not come to judge the world but to save the world.
48 Хто цураєть ся мене, й не приймає словес моїх, має собі суддю: слово, що я глаголав, воно судити ме його останнього дня.
The one who rejects me and does not receive my sayings has that which judges him—the word that I have spoken, that is what will judge him on the last day;
49 Бо я не від себе глаголав, а пославший мене Отець, Він менї заповідь дав, що промовляти і що глаголати.
because I have not spoken on my own, but the Father who sent me, He gave me a command, what I should say and what I should speak.
