До євреїв 9
1 Мала ж і перва скиня установи служби, і сьвятиню людську.
It had, indeed, then (even the first dwelling place) ordinances of service, also a worldly sanctuary,
2 Споруджено бо перву скиню, а в ній сьвітильник і стіл і предложеннє хлібів, котра зветь ся: Сьвята.
for a dwelling place was prepared, the first, in which was both the lampstand, and the table, and the Bread of the Presentation—which is called “Holy”;
3 За другою ж завісою скина, що звана: Сьвятая Сьвятих;
and after the second veil a dwelling place that is called “Holy of Holies,”
4 мала вона золоту кадильницю і ковчег завіта, окований усюди золотом, а в ньому посудина золота з манною, і жезло Ааронове зацьвівше, і скрижалї завіта,
having a golden censer, and the Ark of the Covenant overlaid all over with gold, in which [is] the golden pot having the manna, and the rod of Aaron that budded, and the tablets of the covenant,
5 а над ним херувими слави, отїнюючі ублагальню. Про се не слїд менї говорити порізно.
and over it cherubim of the glory, overshadowing the propitiatory covering, concerning which we are not to particularly speak now.
6 Як же се так устроєно, то в перву скиню завсїди входили сьвященики, правлячи служби;
And these things having been thus prepared, into the first dwelling place, indeed, the priests go in at all times, performing the services,
7 у другу ж раз у рік сам архиєрей, не без крові, котру приносить за себе і за людські провини.
and into the second, once in the year, only the chief priest, not apart from blood, which he offers for himself and the errors of the people.
8 Сим ясує Дух сьвятий, що дорога у сьвятиню ще не явилась, доки перва скиня стоїть.
By this the Holy Spirit was making evident that the way of the holy [places] has not yet been revealed, the first dwelling place yet having a standing,
9 Котра єсть образ часу настоящого, в котрому приносять ся і дари і жертви, що не можуть звершити по совісті того, хто служить,
which [is] an allegory in regard to the present time, in which both gifts and sacrifices are offered, which are not able, in regard to conscience, to make perfect him who is serving,
10 а були тілько в їжах і напитках, та у всяких обливаннях і установах тіла, накинуті аж до часу направи.
only on the basis of food, and drinks, and different immersions, and fleshly ordinances—until the time of reformation imposed on [them].
11 Хрйстос же, прийшовши яко Архиєрей грядущих благ, із більшою і звершенїщою скинею, нерукотвореною, се єсть не такого будування,
But Christ having come, Chief Priest of the coming good things, through the greater and more perfect dwelling place not made with hands—that is, not of this creation—
12 анї з кровю козлиною, ні телячою, а своєю кровю, увійшов раз у сьвятиню, знайшовши вічне відкупленнє. (aiōnios g166)
neither through blood of goats and calves, but through His own blood, entered in once into the holy places, having obtained continuous redemption; (aiōnios g166)
13 Бо коли кров волова та козина і попід з яловиці, окроплюючи осквернених, осьвячує на тілесну чистоту;
for if the blood of bulls, and goats, and ashes of a heifer, sprinkling those defiled, sanctifies to the purifying of the flesh,
14 то скілько більше кров Христа, що Духом вічнїм принїс себе непорочного Богу, очистить совість вашу від мертвих діл, щоб служити Богу живому? (aiōnios g166)
how much more will the blood of the Christ (who through the perpetual Spirit offered Himself unblemished to God) purify your conscience from dead works to serve the living God? (aiōnios g166)
15 І задля того Він посередник нового завіту, щоб, як станеть ся смерть, на одкупленнє переступів, що (були) у первому завіті, прийняли покликані обітницю вічнього наслїддя. (aiōnios g166)
And because of this, He is mediator of a new covenant, that [His] death having come for redemption of the transgressions under the first covenant, those called may receive the promise of the continuous inheritance, (aiōnios g166)
16 Де бо єсть завіт, там мусить прийти й смерть завітуючого.
for where a covenant [is], [it is] necessary to establish the death of the [one] having made [it],
17 Завіт бо після мертвих має силу: яко ж бо нїчого не стоїть, доки жив завітуючий.
for a covenant is affirmed at death, since it is not in force at all when the [one] having made [it] lives,
18 Тим же й первий не був осьвячений без крови.
for which reason, not even the first has been initiated apart from blood,
19 Як вирік бо Мойсей всяку заповідь по закону всім людям, то взявши крови телячої та козлиної з водою та червоної вовни та гисопу, покропив і саму книгу і ввесь народ,
for every command having been spoken, according to law, by Moses, to all the people, having taken the blood of the calves and goats, with water, and scarlet wool, and hyssop, he sprinkled both the scroll itself and all the people,
20 глаголючи: "Се кров завіту, котрий завітував вам Бог."
saying, “This [is] the blood of the covenant that God enjoined to you,”
21 І скиню і ввесь посуд служебний кровю так само покропив.
and he sprinkled both the Dwelling Place and all the vessels of the service with blood in like manner,
22 А мало не все кровю очищаєть ся по закону, і без пролиття крови не буває оставлення (гріхів).
and with blood almost all things are purified according to the Law, and forgiveness does not come apart from blood-shedding.
23 Оце ж треба було, щоб образи небесного сим очищались, саме ж небесне луччими жертвами, ніж сї.
[It is] necessary, therefore, the pattern indeed of the things in the heavens to be purified with these, and the heavenly things themselves with better sacrifices than these;
24 Не в рукотворену бо сьвятиню ввійшов Христос, зроблену взором правдивої, а в саме небо, щоб нинї являтись лицю Божому за нас,
for the Christ did not enter into holy places made with hands—figures of the true—but into Heaven itself, now to be manifested in the presence of God for us;
25 анї щоб много раз приносити себе, яко ж архиєрей входить у святиню по всї роки з чужою кровю;
nor that He may offer Himself many times, even as the chief priest enters into the holy places every year with blood of others,
26 (а то б треба було Йому много раз страдати від настання сьвіту) а нинї раз у концї віків явив ся на знївеченнє гріха жертвою своєю. (aiōn g165)
otherwise it was necessary for Him to suffer many times from the foundation of the world, but now He has been revealed once, at the full end of the ages, for [the] annulling of sin through His sacrifice; (aiōn g165)
27 І як призначено людям раз умерти, а потім суд,
and as it is reserved for men to die once, and after this—judgment,
28 так і Христос, один раз принесений, щоб понести гріхи многих, удруге без гріха явить ся ждучим Його на спасеннє.
so also the Christ, having been offered once to bear the sins of many, will appear a second time, apart from a sin-offering, for salvation to those waiting for Him!
