Дії 19
1 Стало ся ж, як був Аполос у Коринті, пройшовши Павел верхні сторони, прибув у Єфес, і, знайшовши деяких учеників,
Now it came to pass while Apollos was at Corinth, that Paul having passed through the upper parts of Asia came to Ephesus:
2 рече до них: Чи прийняли ви Духа сьвятого, увірувавши? Вони ж казали йому: Ба й не чували, чи є Дух сьвятий.
and finding some disciples there, he said unto them, Have ye received the holy Spirit since ye embraced the faith? And they said unto him, Nay, we had not even heard whether the holy Spirit be yet given.
3 І рече до них: У що ж ви хрестились? Вони ж казали: В Йоанове хрещеннє.
And he said unto them, Into what then were ye baptized? And they said, Into the baptism of John.
4 Рече ж Павел: Йоан хрестив хрещеннєм покаяння, глаголючи людям, щоб у Грядущого за ним вірували, се єсть в Христа Ісуса.
Then said Paul, John indeed baptized with the baptism of repentance, telling the people, that they should believe in Him that was coming after him, that is, in Christ Jesus.
5 Почувши ж се, хрестились в імя Господа Ісуса.
And when they heard this, they were baptized in the name of the Lord Jesus.
6 І, як положив на них Павел руки, зійшов Дух сьвятий на них, і заговорили мовами, і пророкували.
And as Paul laid his hands on them, the holy Spirit came upon them; and they spake with tongues, and prophesied. And the men were in all about twelve.
7 Було ж усїх до дванайцяти чоловік.
And he went into the synagogue,
8 Увійшовши ж у школу, промовляв одважно три місяцї, розмовляючи і доводячи про царство Боже.
and spake boldly, disputing with them for the space of three months, and persuading them of the things concerning the kingdom of God.
9 Як же деякі закаменіли, й не слухали, злословлячи путь (Господень) перед народом, відступив од них і відлучив учеників, та й що-дня розмовляв в школї одного Тирана.
But as some were hardened and refractory, speaking evil of the way of life before the multitude, he departed from them, and took away the disciples with him, disputing daily in the school of one Tyrannus.
10 Се діялось два роки, так що всї, що проживали в Азиї, слухали слово Господа Ісуса, - Жиди й Єленяне.
And this he did for two years; so that all the inhabitants of Asia, both Jews and Greeks, heard the word of the Lord Jesus.
11 І не малі чудеса робив Бог руками Павловими,
And God wrought extraordinary miracles by the hands of Paul:
12 так що на недужих вкладали з тіла його хустки або рушники, й покидали їх недуги, й злі духи виходили з них.
so that even handkerchiefs or aprons were brought from his body to the sick, and the diseases lest them, and evil spirits went out of them.
13 Почали ж деякі з тиняючих ся Жидів-заклинателів іменувати над маючими духів лукавих імя Господа і Ісуса, говорячи: Заклинаємо вас Ісусом, котрого Павел проповідує.
Then some of the vagabond Jews, exorcists, took upon them to name the name of the Lord Jesus over those that had evil spirits, saying, "We adjure you by Jesus, whom Paul preacheth."
14 Було ж якихсь сім синів Скеви Жидовина архиєрея, що се робили.
Now there were seven sons of one Sceva a Jewish priest, who did this.
15 Та дух лукавий озвавшись, казав: Ісуса знаю, і Павла знаю; ви ж хто такі?
But the evil spirit answered and said, Jesus I know, and Paul I know, but who are ye?
16 І кинувсь на них чоловік, що в йому був дух лукавий, і, опанувавши їх, подужав їх так, що нагі й зранені повтікали з того дому.
And the man in whom the evil spirit was, leapt upon them, and mastered them, and prevailed against them, so that they fled out of that house naked and wounded.
17 Стало ся ж се відоме всїм Жидам і Єленянам, що жили в Єфесї; і попав страх на всіх їх, і величано імя Господа Ісуса.
And this became known to all, both Jews and Greeks, that dwelt at Ephesus; and fear fell on them all, and the name of the Lord Jesus was magnified.
18 І многі з вірних приходили, і визнавали, і виявляли учинки свої.
And many of them that believed came confessing and declaring their former practices.
19 Доволі ж багато з тих, що робили чари, позносивши книги свої, попалили перед усїма; і злічено ціну їх, і налїчено пятьдесять тисяч срібняків.
And a great number of those that had used inquisitive arts, brought the books, and burned them before them all: and they computed the price of them, and found it to be fifty thousand pieces of silver.
20 Так потужно росло слово Господнє і укріплялось.
So mightily did the word of the Lord increase and prevail.
21 Як же се сповнилось, постановив Павел у дусї, пройшовши через Македонию та Ахаю, ійти в Єрусалим, говорячи, що, побувши там, мушу й Рим побачити.
After these things, Paul purposed in spirit to pass through Macedonia and Achaia, and go to Jerusalem, saying, After I have been there, I must also see Rome.
22 Піславши ж у Македонию двох послугуючих йому, Тимотея та Єраста, сам пробув ся) час ув Азиї.
So he sent into Macedonia two of those that ministred to him, Timothy and Erastus, but he himself stayed some time in Asia.
23 Стала ся ж часу того немала трівога про Господень путь.
Now there happened at that time no small disturbance about the way which he taught.
24 Один бо, на ймя Димитрий, золотар, що робив срібні храми Артемиди, давав ремесникам немалий заробіток.
For one Demetrius, a silver-smith, who made silver models of Diana's temple, brought no small gain to the artificers: whom he got together,
25 Зібравши їх і инших сього дїла робітників, каже: Люде, ви знаєте, що з сього заробітку прожиток наш;
and with them the workmen they employed about such things, and said, My friends, ye know that by this employment we get our wealth.
26 та бачите й чуєте, що не то в Єфесї, а мало не по всій Азиї сей Павел, пересьвідчивши, одвернув багато народу, говорячи, що нема богів рукотворних.
And ye see and hear, that not only at Ephesus, but in almost all Asia, this Paul hath persuaded and perverted many people, saying, that they are no gods which are made by hands.
27 І не тільки се ремеслу нашому грозить, прийти в упадок, та щоб і храм великої богині Артемиди не обернувсь у нїщо, і не пропало величче тієї, котрій вся Азия і вселенна покланяєть ся.
So that we are not only in danger of this, that the business we follow will come to nothing; but also that the temple of the great goddess Diana will be despised; and her magnificence destroyed, whom all Asia and the whole world worshippeth.
28 Вислухавши се і сповнившись гнївом, закричали, говорячи: Велика Артемида Єфеська!
Hearing this and being filled with rage, they cried out, saying, Great is Diana of the Ephesians.
29 І ввесь город був повен заколоту; і кинулись однодушне до театру, схопивши Гайя та Аристарха, Македонян, подорожніх товаришів Павлових.
And the whole city was filled with confusion: and they rushed with one accord into the theatre, dragging with them Gaius and Aristarchus two Macedonians, fellow-travellers with Paul.
30 Як же хотів Павел увійти між народ, не пустили його ученики.
And when Paul would have gone in unto the people, the disciples would not let him.
31 І деякі з Азийської старшини, бувши йому приятелями, піславши до него, благали, щоб не йшов до театру.
And some also of the chief men of Asia, being his friends, sent to him and desired him not to venture himself into the theatre.
32 Инші ж що инше гукали; була бо громада заколочена, і більша з них (часть) не знала, чого посходились.
Some therefore cried one thing, and some another; for the assembly was confused, and the greater part did not know for what they were come together.
33 З народу ж вивели Александра, і Жиди попихали його наперед. Александр же, махнувши рукою, хотів був оправдуватись перед народом.
And they brought Alexander forward out of the multitude, the Jews urging him on. And Alexander beckoning with the hand, would have made a defence to the people.
34 Як же довідались, що він Жидовин, то всї гукали в один голос годин зо дві: Велика Артемида ЄФеська!
But when they knew that he was a Jew, they all cried out with one voice, for near two hours, Great is Diana of the Ephesians.
35 Утихомиривши ж писар народ, каже: Мужі ЄФеські, що б то був за чоловік, котрий не знав би, що город ЄФес шануватель великої богині Артемиди і Диопета!
And when the Secretary had appeased the multitude, he said, Ye men of Ephesus, what man is there who doth not know that the city of the Ephesians is devoted to the service of the great goddess Diana, and of the image which fell down from Jupiter?
36 А коли нїчого проти сього не можна сказати, то треба вам угамуватись і нїчого нерозважно не робити.
Since therefore these things are incontestible, ye ought to be quiet and composed, and to do nothing rashly.
37 Привели бо ви чоловіків сих, що ні сьвятого не крали, нї богинї вашої не хулили.
For ye have brought these men hither, who are neither robbers of temples, nor blasphemers of your goddess.
38 Коли ж Димитрий та ремісники що з ним, мають з ким справу, то (на се) судді судять і є старости; нехай позивають один одного.
If Demetrius therefore, and the artificers that are with him, have a charge against any one, the law-courts are open, and there are Roman proconsuls likewise: let them implead one another.
39 А коли чого иншого допевняєтесь, то у законному зборі розсудить ся.
But if ye are enquiring any thing about other matters, let it be decided in a lawful assembly:
40 Бо ще опасуємось, щоб не обвинувачено нас за сегоднїшню бучу, не маючи жадної причини, котрою могли б справдити се збіговище.
for we are in danger of being charged with sedition for what has happened this day, there being no cause by which we can give a reason for this concourse.
41 І, се промовивши, розпустив громаду.
And when he had said these things, he dismissed the assembly.
