Дії 18
1 Після сього, покинувши Павел Атини, прийшов у Коринт,
After these things Paul departed from Athens and came to Corinth.
2 І, знайшовши одного Жидовина, на ймя Авкилу, родом Понтянина, тільки що прибувшого з Італиї, і Прискилу, жінку його (бо Клавдий повелїв, щоб усї Жиди вийшли з Риму), прийшов до них.
And finding there a certain Jew, named Aquila, a native of Pontus, who was lately come from Italy, with his wife Priscilla, (because Claudius Cesar had ordered all the Jews to depart from Rome, ) he went to them;
3 А, бувши одного з ними ремесла, пробував у них і робив; були бо наметники по ремеслу.
and as he was of the same trade, he staid and worked with them: for they were tent-makers.
4 І розмовляв що-суботи в школї, і пересьвідчував Жидів і Єленян.
And he discoursed in the synagogue every sabbath-day, and persuaded both Jews and Greeks.
5 Як же прийшов з Македониї Сила та Тимотей, був Павел спонукуваний духом, сьвідкуючи Жидам про Христа Ісуса.
And when Silas and Timothy came down from Macedonia, Paul was very urgent in spirit, testifying to the Jews that Jesus was the Messiah.
6 Як же противились вони і хулили, струснувши він одежу, рече до них: кров ваша на голови ваші; я чистий; від нинї між погане йду.
But as they opposed and blasphemed, he shook his garment, and said unto them, Your blood be upon your own heads; I am clear of it: from henceforth I will go to the Gentiles.
7 І, пійшовши звідтіля, прийшов у господу одного, на ймя Юста, що поклоняв ся Богу, котрого господа була обіч школи.
And departing thence, he went to the house of one named Justus, who worshipped God, whose house was contiguous to the synagogue.
8 Крисп же, шкільний старшина, увірував у Господа з усїм домом своїм, і многі з Коринтян, почувши, увірували, та й охрестились.
But Crispus the ruler of the synagogue believed on the Lord with all his house: and many of the Corinthians hearing the word believed, and were baptized.
9 Рече ж Господь у нічному видінню Павлу: Не бійся, тільки говори й не мовчи:
And the Lord said to Paul by a vision in the night, "Fear not, but speak: and be not silent:
10 бо я з тобою, і ніхто не одважить ся тобі нїчого лихого заподіяти; бо в мене багато людей у сьому городі.
for I am with thee, and no man shall lay hands on thee to hurt thee; for I have much people in this city."
11 І пробував там рік і шість місяців, навчаючи між ними слова Божого.
And he staid a year and six months, teaching among them the word of God.
12 Як же старостував Галион в Ахаї, напали однодушне Жиди на Павла, та й повели його перед суд,
But when Gallio was proconsul of Achaia, the Jews with one accord rose against Paul, and brought him to the seat of justice,
13 говорячи, що він намовляє людей проти закону шанувати Бога.
saying, this fellow persuadeth men to worship God contrary to the law.
14 Як же хотів Павел одкрити уста. каже Галион до Жидів: Жидове, коли б (тут була) кривда яка, або лихе діло, вислухав би я вас (до слова).
And when Paul was going to speak, Gallio said to the Jews, If it were indeed an act of injustice, or some wicked crime, it would be reasonable that I should bear with you.
15 Коли ж (тут) питаннє про слово, та імена, та про закон ваш, то гледїть самі; суддею бо сього не хочу бути.
But if it be a question about words, and names, and your law, settle it yourselves; for I will be no judge of these matters.
16 Та й повиганяв їх із судища.
And he ordered them away from the tribunal.
17 Тодї всі Єленяне, взявши Состена, шкільного старшину, били його перед судищем; та Галионові було про те байдуже.
Then all the Greeks took Sosthenes the ruler of the synagogue, and beat him even before the tribunal: but Gallio did not concern himself about the matter.
18 Павел же, пробувши там ще доволі днів, попрощавшись із братами, поплив у Сирию (а з ним Прискила й Авкила), остригши голову в Кинхреях; бо зробив був обітницю.
And after Paul had staid there yet a considerable time, he took leave of the brethren, and sailed from thence to Syria, and with him Priscilla and Aquila, after he had shaved his head at Cenchrea; for he had a vow.
19 Прибувши ж у Єфес, зоставив тих там, сам же, ввійшовши в школу, розмовляв з Жидами.
And he came to Esphesus, and left them there: but before his departure he himself went into the synagogue, and reasoned with the Jews.
20 Як же просили його, щоб довший час побув у них, не зволив,
Though when they desired him to stay longer with them, he did not consent: but took his leave of them,
21 а попрощав ся з ними, говорячи: Притьмом мушу сьвято, що надходить, сьвяткувати в Єрусалимі; та вернусь знов до вас, коли буде воля Божа. І поплив з Єфесу.
saying, I must by all means keep the approaching feast at Jerusalem; but I will return to you again, God willing. So he sailed from Ephesus;
22 А прибувши в Кесарию, вступив (до Єрусалиму), і привитавши церкву, пійшов ув Антиохию.
and landing at Cesarea, went up to Jerusalem, and after he had saluted the church, he went down to Antioch.
23 І, пробувши тут час якийсь, вийшов, проходячи рядом Галацьку сторону та Фригию, і утверджуючи всїх учеників.
And when he had spent some time there, he departed, and went in order through the country of Galatia and Phrygia strengthening all the disciples.
24 Один же Жидовин, на ймя Аполос, родом Александриєць, чоловік вимовний і сильний у писаннях, прийшов у Єфес.
Now there came to Ephesus a certain Jew named Apollos, an Alexandrian by birth, an eloquent man, and mighty in the scriptures.
25 Сей був наставлений на путь Господень, і палаючи духом, промовляв і навчав пильно про Господа, знаючи тільки про хрещеннє Йоанове.
Who had been instructed in the way of our Lord; and being fervent in spirit, he spake and taught clearly the things of the Lord, though he knew only the baptism of John.
26 І почав одважно говорити в школі. Слухаючи ж його Авкила та Прискила, прийняли його, і виложили йому доладнїщ путь Господень.
And as he began to speak openly in the synagogue, Aquila and Priscilla heard him and took him home, and expounded to him the way of God more perfectly.
27 Як же захотїв він перейти в Ахаю, писали брати ученикам, напоминаючи прийняти його; а він прибувши, много помагав тим, що увірували благодаттю;
And as he was inclined to go into Achaia, the brethren wrote to the disciples exhorting them to receive him: who when he arrived, was very helpful to those who had believed through grace.
28 сильно бо обличав Жидів прилюдно, доводячи писаннями, що Ісус єсть Христос.
For he disputed vehemently with the Jews in public, proving by the scriptures, that Jesus was the Christ.
