1 до коринтян 15
1 Звіщаю ж вам, браттє, благовістє, що я благовіствував вам, котре й прийняли ви, і в котрому встояли,
But I make known to you, brethren, the gospel which I preached unto you, which you indeed received, in which you also stand,
2 котрим і спасаєтесь, коли памятаєте, яким словом я благовіствував вам, хиба що марно увірували.
by which you are also saved; which word I preached to you, if you hold it fast, otherwise you believed in vain.
3 Бо я передав вам найперш, що й прийняв, що Христос умер за наші гріхи по писанням,
For I delivered unto you in the first place that which I also received, that Christ died for our sins according to the scriptures;
4 і що поховано Його, і що встав третього дня по писанням,
and that he was buried, and that he arose on the third day according to the Scriptures;
5 і що явив ся Кифі, а опісля дванайцятьом.
and that he was seen by Cephas; then by the twelve.
6 Після того явив ся більш пяти сотень братам разом, з котрих більше живуть і досі, инші ж і впокоїлись,
Then he was seen by more than five hundred brethren at once, of whom the more remain unto this day, but some have fallen asleep.
7 Після того явив ся Якову, а потім усім апостолам.
Then he was seen by James; then by all the apostles.
8 На останок же всїх, мов якому недорідку, явивсь і менї.
But last of all he was seen by me, as one born out of due time.
9 Я бо останнїй з апостолів, котрий недостоєн зватись апостолом, бо гонив церкву Божу.
For I am the least of the apostles, who am not worthy to be called an apostle, because I persecuted the church of God.
10 Благодаттю ж Божою я те, що є; і благодать Його до мене була не марна, а більш усїх їх працював я; не я ж, а благодать Божа, що зо мною.
But by the grace of God I am what I am: and his grace was not vain toward me; but I have labored more abundantly than they all: and not I, but the grace of God with me.
11 Чи то ж я, чи то вони, так проповідуємо, і так ви увірували.
Then whether I or they, so we preach, and so you believed.
12 Коли ж про Христа проповідуеть ся, що Він з мертвих устав, то як се деякі між вами кажуть, що нема воскресення мертвих?
But if Christ is preached that he is risen from the dead, how do certain ones among you say that there is no resurrection of the dead?
13 Коли ж воскресення мертвих нема, то й Христос не воскрес;
but if there is no resurrection of the dead, Christ is not risen:
14 коли ж Христос не воскрес, то марна проповідь наша, марна ж і віра ваша.
but if Christ is not risen, then indeed is our preaching vain, and your faith is vain.
15 І ми являємось кривими сьвідками Божими, бо сьвідкували про Бога; що воскресив Христа, котрого не воскресив, - коли мертві не встають.
And we are indeed found false witnesses of God; because we testified according to God that he raised Christ: whom he did not raise, if then the dead rise not.
16 Бо коли мертві не встають, то й Христос не встав.
But if the dead rise not, neither is Christ risen.
17 А коли Христос не встав, то марна віра ваша: ви ще в гріхах ваших
But if Christ is not risen, your faith is vain; you are yet in your sins.
18 Тоді й померші в Христї погибли.
Then indeed those having fallen asleep in Christ have perished.
19 Коли тільки в сьому житті вповаємо на Христа, то окаяннїшї (нещасливійші) ми всіх людей.
If in this life only we have hope in Christ, we are of all men the most pitiable.
20 Тепер же Христос устав з мертвих; первістком між мертвими став ся.
But now Christ is risen from the dead, the firstfruit of them that slept.
21 Яко ж бо через чоловіка (прийшла) смерть, так через чоловіка й воскресеннє з мертвих.
For since death was through a man, the resurrection of the dead is also through a man.
22 Як бо в Адамі всі вмирають, так і в Христї всі оживають.
For as in Adam all die, so truly in Christ shall all be made alive.
23 Кожен своїм порядком: Первісток Христос, а потім Христові у приході Його.
But each one in his own rank: Christ the first-fruit; then they who are Christ's, at His coming:
24 Тоді (прийде) конець, як передасть царство Богу й Отцеві, як зруйнує всяке старшинуваннє і всяку власть і силу.
then the end, when he may deliver up the kingdom to God, even the Father, when he may destroy all government, all authority and power.
25 Мусить бо Він царювати, доки положить усїх ворогів під ноги Його.
For it behooves him to reign until he may put all enemies under his feet.
26 Останній ворог зруйнуєть ся - смерть.
Death the last enemy is destroyed.
27 Усе бо впокорив під ноги Його. Коли ж рече, що все впокорено, то явно, що окрім Того, хто покорив Йому все.
For, he has subordinated all things beneath his feet. But when he may say, that all things have been subordinated, it is evident that the One having subordinated all things to him is excepted.
28 Коли ж упокорить ся Йому все, тодї і сам Син упокорить ся Тому, хто впокорив Йому все, щоб Бог був усе у всьому.
But when he may subordinate all things to him, then the Son himself will also be subordinated to him who hath subordinated all things to Himself, in order that God may be all things in all.
29 Ато що робити муть ті, хто хрестить ся ради мертвих, коли зовсім мертві не встають? чого ж і хрестять ся ради мертвих?
Then what shall they do who are baptized for the dead? If the dead rise not at all, why are they also baptized for them?
30 Чого ж і ми небезпечимось всякого часу?
Why indeed are we in jeopardy every hour?
31 Що-дня вмираю; так (по правді нехай буде) мені ваша похвала, що маю в Христї Ісусї, Господі нашому.
I protest by your rejoicing, brethren, which I have in Christ Jesus our Lord, I die daily.
32 Коли б я чоловічим робом боров ся з зьвірями в ЄФесї, то яка менї користь, коли мертві не встають? Нумо їсти й пити, бо завтра помремо.
If after the manner of men I have fought with the wild beasts in Ephesus, what profit is it to me? If the dead rise not, let us eat and drink, for to-morrow we die.
33 Не обманюйте себе: ледачі бесіди псують добрі звичаї.
Be not deceived: Evil communications corrupt good manners.
34 Протверезїть ся праведно та не грішить; бо деякі не знають Бога. На сором вам глаголю.
Awake to righteousness, and sin not; for some have not the knowledge of God: I speak to your shame.
35 Та хто-небудь скаже: Як у стануть мертві? і в якому тїлї прийдуть?
But one will say, How are the dead raised? and with what body do they come?
36 Безумний! що ти сієш, не оживе, коли не вмре.
Thou foolish one, that which thou sowest, is not quickened unless it may die;
37 І що сїєш, не тіло будуче сієш, а голе зерно, як лучить ся, пшеничне, або яке инше.
and that which thou sowest, thou sowest not the body that shall be, but naked grain, if it may happen to be of wheat, or of some one of the other grains;
38 Бог же дає йому тіло, яке схоче, і кожному насїнню своє тіло.
but God gives it a body as he wished; and to each of the seeds its own body.
39 Не кожне тїло таке саме тїло; тільки инше тїло в людей, инше тїло в скотини, инше у риб, инше ж у птаства.
All flesh is not the same flesh: but there is indeed a flesh of men, and another flesh of beasts, and another flesh of birds, and another of fishes.
40 (Єсть) і тіла небесні й тіла земні, та инша слава небесних, а инша земних.
Indeed there are heavenly bodies, and there are earthly bodies: but indeed there is one glory of the heavenlies, and another glory of those upon the earth.
41 Инша слава сонця, а инша слава місяця, і инша слава зір; зоря бо від зори відрізняєть ся славою.
There is one glory of the sun, and another glory of the moon, and another glory of the stars; for star differs from star in glory:
42 Так і воскресеннє мертвих. Сїєть ся у зотлїннє, устає у нетлінню.
So also is the resurrection of the dead. It is sown in corruption; it is raised in incorruption:
43 Сїєть ся в безчестю, устає в славі; сїєть ся в немочі, устає в силї.
it is sown in dishonor; it is raised in glory: it is sown in weakness; it is raised in power.
44 Сїєть ся тїло душевне, устає тіло духовне; єсть тїло душевне і єсть тїло духовне.
It is sown a psychical body; it is raised a pneumatical body. If there is a psychical body, there is also a pneumatical (body).
45 Так і написано: Став ся первий чоловік Адам душею живою, а останній Адам духом животворящим.
As indeed it has been written; The first man Adam was made a living soul; the last man Adam, a life-creating spirit.
46 Тільки перш не духовне (було), а душевне, духовне ж потім.
But that which is spiritual was not first, but that which is animal; afterward that which is spiritual.
47 Первий чоловік із землї земний; другий чоловік Господь з неба.
The first man was from the earth, earthy: the second man from heaven.
48 Який земний, такі й земні; і який небесний, такі й небесні.
As was the earthy, such are they also who are earthy; and as was the heavenly, such are they also who are heavenly.
49 І яко ж носили ми образ земного, так носити мем і образ небесного.
And as we have borne the image of the earthy, we must also bear the image of the heavenly.
50 Се ж глаголю, браттє, що тїло і кров царства Божого наслїдити не може; і зотлїннє незотлїння не наслїдить.
But I say this, brethren, that flesh and blood are not able to inherit the kingdom of God; neither does corruption inherit incorruption.
51 Ось тайну вам глаголю: Всі нї впокоїмось, всі ж перемінимось.
Behold, I speak to you a mystery: We shall not all sleep, but we shall all be changed,
52 У хвилину, у миг ока, за останньою трубою - бо затрубить, і мертві повстають нетлїнними, і ми попереміняємось.
in a moment, in the twinkling of an eye, at the last trumpet: for the trumpet shall sound, and the dead shall be raised incorruptible, and we shall be changed.
53 Треба бо тлінному сьому одягнутись у нетлїннє, і смертному сьому одягнутись у безсмерте.
For it behooves this corruptible to put on incorruption, and this mortal to put on immortality.
54 Як же тлінне се одягнеть ся в нетлїннє і смертне се одягнеть ся в безсмертє, тоді станеть ся написане слово: Пожерта смерть побідою.
But when this corruptible may put on incorruption, and this mortal may put on immorality, then shall the word which has been written be fulfilled, Death is swallowed up in victory.
O death, where is thy victory? O death, where is thy sting? (Hadēs g86)
56 Жоло ж смерти - гріх, а сила гріха - закон.
But the sting of death is sin; and the power of sin is the law.
57 Богу ж дяка, що дав нам побіду через Господа нашого Ісуса Христа.
But thanks be unto God, who gives us our victory through our Lord Jesus Christ.
58 Тимже, браттє моє любе, бувайте тверді, стійкі, надто збогачуючисі у дїлї Господньому завсїди, знаючи що праця ваша не марна перед Господем.
So, my beloved brethren, be ye stedfast, unmoveable, always abounding in the work of the Lord, knowing that your labor is not in vain in the Lord.
