Псалми 139
1 Керівнику хору. Псалом Давидів. Господи, Ти дослідив мене й знаєш.
Для дириґента хору. Псалом Давидів.
2 Сідаю я чи встаю – Ти знаєш; Ти розумієш думки мої здалека.
Ти знаєш сиді́ння моє та встава́ння моє, думку мою розумієш здале́ка.
3 Ти спостерігаєш за мандрівкою моєю й відпочинком, і всі шляхи мої Тобі досконало відомі.
Доро́гу мою та лежа́ння моє виміря́єш, і Ти всі путі́ мої знаєш, —
4 Ще немає слова на язиці у мене, а Ти, Господи, уже знаєш його досконало.
бо ще сло́ва нема на моїм язиці́, а вже, Господи, знаєш те все!
5 Ти оточив мене ззаду й спереду і поклав долоню Свою на мене.
Оточи́в Ти мене ззаду й спере́ду, і руку Свою надо мною поклав.
6 Дивне для мене знання [Твоє], піднесене, не можу його осягнути.
Дивне знання́ над моє розумі́ння, високе воно, — я його не подола́ю!
7 Куди піти я можу від Духа Твого? Куди втечу від обличчя Твого?
Куди я від Духа Твого піду́, і куди я втечу́ від Твого лиця?
Якщо я на небо зійду́, — то Ти там, або постелю́ся в шео́лі — ось Ти! (Sheol h7585)
9 Чи піднесусь на крилах досвітньої зорі, чи поселюся на краю моря –
Понесу́ся на кри́лах зірни́ці, спочи́ну я на кінці моря,
10 навіть там рука Твоя поведе мене, триматиме мене правиця Твоя.
— то рука Твоя й там попрова́дить мене, і мене буде трима́ти прави́ця Твоя!
11 А якщо скажу: «Напевно, темрява сховає мене і ніччю стане світло навколо мене»,
Коли б я сказав: „Тільки те́мрява вкриє мене, і ніч — світло для мене“,
12 то навіть темрява не буде темною для Тебе, і ніч буде сяяти, немов день: темрява як світло [для Тебе].
то мене не закриє від Тебе і те́мрява, і ніч буде світити, як день, і темно́та — як світло!
13 Адже Ти створив нутрощі мої, зіткав мене в утробі моєї матері.
Бо Ти вчинив нирки мої, Ти ви́ткав мене в утро́бі матері моєї, —
14 Буду славити Тебе за те, що дивовижно й чудово створений я. Дивні діяння Твої, і душа моя добре це знає!
Прославляю Тебе, що я дивно утво́рений! Дивні діла́ Твої, і душа моя відає ве́льми про це!
15 Не були приховані від Тебе мої кості, коли я був створений у таємниці, витканий у глибинах землі.
І кості мої не сховались від Тебе, бо я вчи́нений був в укритті́, я ви́тканий був у глиби́нах землі!
16 Твої очі бачили мій зародок, і в книзі Твоїй були записані всі дні, призначені для мене, коли жодного з них ще не було.
Мого за́родка бачили очі Твої, і до книги Твоєї записані всі мої члени та дні, що в них були вчи́нені, коли жодного з них не було́...
17 Які ж дорогі для мене думки Твої, Боже! Яка ж величезна кількість їх!
Які дорогі́ мені стали думки́ Твої, Боже, як побі́льшилося їх число, -
18 Почну лічити їх – вони численніші, ніж пісок. Коли прокидаюся, я все ще з Тобою.
перелі́чую їх, — численні́ші вони від піску́! Як пробу́джуюся, — то я ще з Тобою.
19 О Боже, якби Ти знищив нечестивого! Віддаліться від мене, кровожерні!
Якби, Боже, врази́в Ти безбожника, а ви, кровожерці, відступітесь від мене!
20 Вони говорять про Тебе з лукавством, супротивники Твої підносяться марно.
Вони називають підсту́пно Тебе, Твої вороги на марно́ту пускаються!
21 Як же не зненавидіти мені тих, хто ненавидить Тебе, Господи? Як не обридитися мені тими, хто повстає проти Тебе?
Отож, ненави́джу Твоїх ненави́сників, Господи, і Твоїх заколо́тників бри́джусь:
22 Ненавиджу їх повною ненавистю, вони стали мені ворогами.
повною не́навистю я нена́виджу їх, вони стали мені ворогами!
23 Досліди мене, Боже, і пізнай моє серце; випробуй мене і пізнай тривожні думки мої.
Ви́пробуй, Боже, мене, — і пізнай моє серце, досліди́ Ти мене, — і пізнай мої за́думи,
24 І подивися, чи не на хибній я дорозі, і поведи мене шляхом вічності.
і побач, чи не йду я дорогою злою, і на вічну дорогу мене попрова́дь!
