Псалми 139
1 Керівнику хору. Псалом Давидів. Господи, Ти дослідив мене й знаєш.
For the leader. Of David, a psalm. O Lord, you search and know me;
2 Сідаю я чи встаю – Ти знаєш; Ти розумієш думки мої здалека.
when I sit, when I rise you know it, you perceive my thoughts from afar.
3 Ти спостерігаєш за мандрівкою моєю й відпочинком, і всі шляхи мої Тобі досконало відомі.
When I walk, when I lie you sift it, familiar with all my ways.
4 Ще немає слова на язиці у мене, а Ти, Господи, уже знаєш його досконало.
There is not a word on my tongue, but see! Lord, you know it all.
5 Ти оточив мене ззаду й спереду і поклав долоню Свою на мене.
Behind and before you beset me, upon me you lay your hand.
6 Дивне для мене знання [Твоє], піднесене, не можу його осягнути.
It’s too wonderful for me to know too lofty I cannot attain it.
7 Куди піти я можу від Духа Твого? Куди втечу від обличчя Твого?
Whither shall I go from your spirit? Or whither shall I flee from your face?
If I climb up to heaven, you are there: or make Sheol my bed, you are there. (Sheol h7585)
9 Чи піднесусь на крилах досвітньої зорі, чи поселюся на краю моря –
If I lift up the wings of the morning and fly to the end of the sea,
10 навіть там рука Твоя поведе мене, триматиме мене правиця Твоя.
there also your hand would grasp me, and your right hand take hold of me.
11 А якщо скажу: «Напевно, темрява сховає мене і ніччю стане світло навколо мене»,
If I say, “Let the darkness cover me, and night be the light about me,”
12 то навіть темрява не буде темною для Тебе, і ніч буде сяяти, немов день: темрява як світло [для Тебе].
The dark is not dark for you, but night is as light as the day.
13 Адже Ти створив нутрощі мої, зіткав мене в утробі моєї матері.
For you did put me together; in my mother’s womb you did weave me.
14 Буду славити Тебе за те, що дивовижно й чудово створений я. Дивні діяння Твої, і душа моя добре це знає!
I give you praise for my fashioning so full of awe, so wonderful. Your works are wonderful. You knew me right well;
15 Не були приховані від Тебе мої кості, коли я був створений у таємниці, витканий у глибинах землі.
my bones were not hidden from you, when I was made in secret, and woven in the depths of the earth.
16 Твої очі бачили мій зародок, і в книзі Твоїй були записані всі дні, призначені для мене, коли жодного з них ще не було.
Your eyes saw all my days: they stood on your book every one written down, before they were fashioned, while none of them yet was mine.
17 Які ж дорогі для мене думки Твої, Боже! Яка ж величезна кількість їх!
But how far, O God, beyond measure are your thoughts! How mighty their sum!
18 Почну лічити їх – вони численніші, ніж пісок. Коли прокидаюся, я все ще з Тобою.
Should I count, they are more than the sand. When I wake, I am still with you.
19 О Боже, якби Ти знищив нечестивого! Віддаліться від мене, кровожерні!
Will you slay the wicked, O God? And remove from me the bloodthirsty,
20 Вони говорять про Тебе з лукавством, супротивники Твої підносяться марно.
who maliciously defy you and take your name in vain.
21 Як же не зненавидіти мені тих, хто ненавидить Тебе, Господи? Як не обридитися мені тими, хто повстає проти Тебе?
Do I not hate those who hate you, Lord? Do I not loathe those who resist you?
22 Ненавиджу їх повною ненавистю, вони стали мені ворогами.
With perfect hatred I hate them, I count them my enemies.
23 Досліди мене, Боже, і пізнай моє серце; випробуй мене і пізнай тривожні думки мої.
Search me, O God, know my heart: test me, and know my thoughts,
24 І подивися, чи не на хибній я дорозі, і поведи мене шляхом вічності.
and see if guile be in me; and lead me in the way everlasting.
