Від Івана 6
1 Після цього Ісус відправився на другий бік Галілейського моря, [яке зветься] Тиверіадським.
After these things, Jesus went away to the other side of the sea of Galilee, which is also called the Sea of Tiberias.
2 За Ним ішов великий натовп, оскільки бачили знамення, які Він робив, зцілюючи хворих.
A large crowd followed him, because they saw the signs which he did on those who were sick.
3 Ісус піднявся на гору й сів там зі Своїми учнями.
Jesus went up into the mountain, and he sat there with his disciples.
4 Наближалося юдейське свято Пасхи.
Now the Passover, the Jewish festival, was near.
5 Коли Ісус підняв очі й побачив, що багато людей ішло до Нього, сказав Филипові: ―Де ми купимо хліба, щоб нагодувати цих [людей]?
Jesus therefore lifting up his eyes, and seeing that a large crowd was coming to him, said to Philip, "Where are we to buy bread, that these may eat?"
6 Він спитав це, щоб випробувати Филипа, бо Сам вже знав, що буде робити.
This he said to test him, for he himself knew what he would do.
7 Филип відповів: ―Навіть якщо купити хліба на двісті динаріїв, і того не буде достатньо, щоб кожний отримав хоч трохи.
Philip answered him, "Two hundred denarii worth of bread is not sufficient for them, that everyone of them may receive a little."
8 Інший Його учень, Андрій, брат Симона Петра, сказав:
One of his disciples, Andrew, Simon Peter's brother, said to him,
9 ―Тут є хлопчик, який має п’ять хлібів з ячмінного борошна та дві рибини. Але що це для такої кількості?
"There is a boy here who has five barley loaves and two fish, but what are these among so many?"
10 Ісус сказав: ―Звеліть людям сісти. У тому місці було багато трави, тож всі посідали на неї (було їх близько п’яти тисяч чоловіків).
Jesus said, "Have the people sit down." Now there was much grass in that place. So the men sat down, in number about five thousand.
11 Ісус узяв хліби та, подякувавши Богові, роздав їх тим, хто сидів. Так само зробив і з рибою. Кожний брав, скільки хотів.
Jesus took the loaves; and having given thanks, he distributed to the disciples, and the disciples to those who were sitting down; likewise also of the fish as much as they desired.
12 Коли всі наїлися, Він сказав Своїм учням: ―Зберіть те, що залишилося, щоб нічого не пропало.
When they were filled, he said to his disciples, "Gather up the broken pieces which are left over, that nothing be lost."
13 Вони зібрали та наповнили дванадцять кошиків із залишками з п’яти ячмінних хлібів, які залишилися після тих, що їли.
So they gathered them up, and filled twelve baskets with broken pieces from the five barley loaves, which were left over by those who had eaten.
14 Коли люди побачили знамення, яке Він зробив, почали казати: «Він насправді Пророк, Який мав прийти у світ».
When therefore the people saw the sign which he did, they said, "This is truly the Prophet who comes into the world."
15 Ісус же, зрозумівши, що вони мають намір прийти і взяти Його силоміць, щоб зробити царем, знову пішов на гору один.
Jesus therefore, perceiving that they were about to come and take him by force, to make him king, withdrew again to the mountain by himself.
16 Коли настав вечір, учні Ісуса спустилися до моря
When evening came, his disciples went down to the sea,
17 й, увійшовши в човен, попливли через море до Капернаума. Було вже темно, а Ісус усе ще не приходив до них.
and they entered into the boat, and were going over the sea to Capernaum. It was now dark, and Jesus had not yet come to them.
18 Тим часом море розхвилювалося, бо подув сильний вітер.
The sea was tossed by a great wind blowing.
19 Вони вже відпливли на двадцять п’ять або тридцять стадіїв, коли побачили Ісуса, Який ішов по воді та наближався до човна. Учні злякалися.
When therefore they had rowed about three or four miles, they saw Jesus walking on the sea, and drawing near to the boat; and they were afraid.
20 Але Він заговорив до них: «Це Я! Не бійтеся!»
But he said to them, "It is I. Do not be afraid."
21 Вони хотіли взяти Його в човен; і човен відразу пристав до берега, до якого прямували.
They were willing therefore to receive him into the boat. Immediately the boat was at the land where they were going.
22 Наступного дня люди, які стояли на іншому березі моря, побачили, що там не було іншого човна, окрім одного, і що Ісус не сідав разом зі Своїми учнями в човен, а Його учні відпливли самі.
On the next day, the crowd that stood on the other side of the sea saw that there was no other boat there, except one, and that Jesus had not entered with his disciples into the boat, but his disciples had gone away alone.
23 [Тим часом] кілька човнів із Тиверіади припливло [та пристало] поблизу того міста, де вони їли хліб, після того, як Господь подякував [Богові].
Other boats from Tiberias came near to the place where they ate the bread after the Lord had given thanks.
24 Коли люди побачили, що ні Ісуса, ні Його учнів немає в тому місці, вони сіли в човни та попливли до Капернаума шукати Ісуса.
When the crowd therefore saw that Jesus was not there, nor his disciples, they themselves got into the boats, and came to Capernaum, seeking Jesus.
25 Коли знайшли Його на іншому березі, запитали: ―Равві, коли Ти сюди прийшов?
When they found him on the other side of the sea, they asked him, "Rabbi, when did you come here?"
26 Ісус відповів їм: ―Істинно кажу вам: ви шукаєте Мене не тому, що побачили знамення, а тому, що їли хліб та наїлися.
Jesus answered them, "Truly, truly, I tell you, you seek me, not because you saw signs, but because you ate of the loaves, and were filled.
27 Працюйте не за їжу, що проходить, а за їжу, що залишається для життя вічного, яке дасть вам Син Людський. Бо Його засвідчив Бог Отець. (aiōnios g166)
Do not work for the food which perishes, but for the food which remains to everlasting life, which the Son of Man will give to you. For God the Father has sealed him." (aiōnios g166)
28 Вони запитали: ―Що нам робити, щоб чинити діла Божі?
They said therefore to him, "What must we do, that we may work the works of God?"
29 Ісус відповів їм: ―Діло Боже – це вірити в Того, Кого Він послав.
Jesus answered them, "This is the work of God, that you believe in him whom he has sent."
30 Вони запитали: ―Яке знамення Ти міг би зробити, щоб ми побачили та повірили в Тебе? Що Ти зробиш?
They said therefore to him, "What then do you do for a sign, that we may see, and believe you? What work do you do?
31 Наші батьки їли манну в пустелі, як написано: «Дав їм їсти хліб із неба».
Our fathers ate the manna in the wilderness. As it is written, 'He gave them bread out of heaven to eat.'"
32 Ісус сказав їм: ―Істинно кажу вам: це не Мойсей дав вам хліб із неба, а Отець Мій дає вам істинний хліб із неба.
Jesus therefore said to them, "Truly, truly, I tell you, it was not Moses who gave you the bread out of heaven, but my Father gives you the true bread out of heaven.
33 Тому що хліб Божий – це Той, Хто зійшов із неба й дає життя світові.
For the bread of God is that which comes down out of heaven, and gives life to the world."
34 Вони сказали: ―Господи, давай нам завжди цей хліб!
They said therefore to him, "Lord, always give us this bread."
35 Ісус сказав: ―Я – хліб життя! Кожний, хто приходить до Мене, ніколи не зголодніє, і хто вірить у Мене, той ніколи не відчуватиме спраги.
Jesus said to them, "I am the bread of life. He who comes to me will not be hungry, and he who believes in me will never be thirsty.
36 Але як Я вам казав, ви бачили Мене й не вірите.
But I told you that you have seen me, and yet you do not believe.
37 Усі, кого дав Мені Отець, прийдуть до Мене, і того, хто прийде до Мене, Я не вижену геть.
All those whom the Father gives me will come to me. Him who comes to me I will in no way throw out.
38 Бо Я прийшов із неба для того, щоб виконати не Мою волю, а волю Того, Хто надіслав Мене.
For I have come down from heaven, not to do my own will, but the will of him who sent me.
39 А це воля Того, Хто надіслав Мене: щоб Я не втратив нікого з тих, кого Він Мені дав, але щоб воскресив їх останнього дня.
This is the will of him who sent me, that of all he has given to me I should lose nothing, but should raise him up at the last day.
40 Воля Мого Отця полягає в тому, щоб кожний, хто бачить Сина та вірить у Нього, мав життя вічне, і Я воскрешу його останнього дня. (aiōnios g166)
This is the will of my Father, that everyone who sees the Son, and believes in him, should have everlasting life; and I will raise him up at the last day." (aiōnios g166)
41 Тоді юдеї почали нарікати, бо Він сказав: «Я – хліб, який зійшов із неба».
The Jewish people therefore murmured concerning him, because he said, "I am the bread which came down out of heaven."
42 Вони казали: ―Хіба Він не Ісус, син Йосифа? Чи не знаємо ми Його батька й матері? Як же Він тепер каже: «Я прийшов із неба»?
They said, "Is not this Jesus, the son of Joseph, whose father and mother we know? How then does he say, 'I have come down out of heaven?'"
43 Ісус сказав їм: ―Не нарікайте між собою!
Therefore Jesus answered them, "Do not murmur among yourselves.
44 Ніхто не може прийти до Мене, якщо Отець, Який послав Мене, не притягне його, і Я воскрешу його останнього дня.
No one can come to me unless the Father who sent me draws him, and I will raise him up in the last day.
45 У пророків написано: «Усі будуть навчені Богом». Кожен, хто почув Отця та навчився в Нього, приходить до Мене.
It is written in the Prophets, 'And they will all be taught by God.' Therefore everyone who hears and learns from the Father comes to me.
46 Бо ніхто не бачив Отця, окрім Того, Хто від Бога, тільки Він бачив Отця.
Not that anyone has seen the Father, except he who is from God. He has seen the Father.
Truly, truly, I tell you, he who believes has everlasting life. (aiōnios g166)
48 Я – хліб життя!
I am the bread of life.
49 Ваші батьки їли манну в пустелі й померли.
Your fathers ate the manna in the wilderness, and they died.
50 Це ж хліб, який зійшов із неба, щоб той, хто їсть його, не помер.
This is the bread which comes down out of heaven, that anyone may eat of it and not die.
51 Я – хліб життя, який зійшов із неба. Хто буде їсти цей хліб, той житиме вічно. Хліб, який Я дам, це Моє тіло, яке віддам заради життя світу. (aiōn g165)
I am the living bread which came down out of heaven. If anyone eats of this bread, he will live forever; and the bread which I will give for the life of the world is my flesh." (aiōn g165)
52 Тоді юдеї почали сперечатися між собою, кажучи: ―Як Він може дати нам Своє тіло, щоб ми його їли?
The Jews therefore argued with one another, saying, "How can this one give us flesh to eat?"
53 Ісус сказав їм: ―Істинно кажу вам: якщо не будете їсти тіла Сина Людського й не будете пити Його крові, не будете мати життя [вічного] в собі.
Jesus therefore said to them, "Truly I tell you, unless you eat the flesh of the Son of Man and drink his blood, you do not have life in yourselves.
54 Хто їсть Моє тіло й п’є Мою кров, має життя вічне, і Я воскрешу його останнього дня. (aiōnios g166)
He who eats my flesh and drinks my blood has everlasting life, and I will raise him up at the last day. (aiōnios g166)
55 Бо тіло Моє – істинна їжа і кров Моя – істинний напій.
For my flesh is food indeed, and my blood is drink indeed.
56 Хто їсть Моє тіло й п’є Мою кров, перебуває в Мені, і Я [перебуваю] в ньому.
He who eats my flesh and drinks my blood lives in me, and I in him.
57 Як живий Отець послав Мене і як Я живу через Отця, так і той, хто їсть Мене, буде жити через Мене.
As the living Father sent me, and I live because of the Father; so he who feeds on me, he will also live because of me.
58 Це є хліб, який зійшов із неба. Він не такий, як той, що їли ваші батьки та померли. Хто їсть цей хліб, той житиме вічно. (aiōn g165)
This is the bread which came down out of heaven—not as the fathers ate, and died. He who eats this bread will live forever." (aiōn g165)
59 [Ісус] сказав це, коли навчав у синагозі в Капернаумі.
He said these things in the synagogue, as he taught in Capernaum.
60 Чимало Його учнів, почувши це, сказали: ―Ці слова важкі для [сприйняття]. Хто може їх слухати?
Therefore many of his disciples, when they heard this, said, "This is a hard saying. Who can listen to it?"
61 Ісус, знаючи в Собі, що Його учні нарікають через це, сказав їм: ―Це вас ображає?
But Jesus knowing in himself that his disciples murmured at this, said to them, "Does this cause you to stumble?
62 А якщо побачите Сина Людського, Котрий возноситься туди, де був раніше?
Then what if you would see the Son of Man ascending to where he was before?
63 Дух дає життя, людині це не під силу. Слова, які Я вам казав, – це Дух та життя.
It is the Spirit who gives life. The flesh profits nothing. The words that I speak to you are spirit, and are life.
64 Але між вами є деякі, що не вірять. (Ісус [казав так, ] бо від початку знав, хто не вірить і хто зрадить Його.)
But there are some of you who do not believe." For Jesus knew from the beginning who they were who did not believe, and who it was who would betray him.
65 Він продовжив: ―Тому Я кажу вам: ніхто не може прийти до Мене, якщо це не дано йому Отцем.
He said, "For this cause have I said to you that no one can come to me, unless it is given to him by the Father."
66 Відтоді чимало Його учнів залишили Його й більше не ходили з Ним.
At this, many of his disciples went back, and walked no more with him.
67 Тоді Ісус запитав дванадцятьох: ―Ви не бажаєте піти?
Jesus said therefore to the twelve, "You do not also want to go away, do you?"
Simon Peter answered him, "Lord, to whom would we go? You have the words of everlasting life. (aiōnios g166)
69 Ми віримо та знаємо, що Ти – Святий Божий!
We have come to believe and know that you are the Holy One of God."
70 Ісус сказав: ―Чи не Я обрав вас, дванадцятьох? І все ж один із вас – диявол.
Jesus answered them, "Did I not choose you, the twelve, and one of you is a devil?"
71 Він говорив так про Юду, [сина] Симона Іскаріота, який, хоч і був одним із дванадцятьох, однак мав зрадити Його.
Now he spoke of Judas, the son of Simon Iscariot, for it was he who would betray him, being one of the twelve.
