До филип'ян 2
1 Отже, коли є якесь підбадьорення в Христі, коли є якась утіха в любові, коли є якась спільність Духа, коли є якісь щирі почуття та милосердя,
If there is therefore any exhortation in Messiah, if any consolation of love, if any fellowship of the Spirit, if any tender mercies and compassion,
2 то доповніть мою радість: майте однакове мислення, однакову любов, будьте однодушні та однодумні.
make my joy full, by being like-minded, having the same love, being of one accord, of one mind;
3 [Не робіть] нічого з самолюбних амбіцій чи з марнославства, а в смиренності вважайте одне одного за вищого від себе,
doing nothing through rivalry or through conceit, but in humility, each counting others better than himself;
4 дбаючи не лише про самих себе, а й про інших.
each of you not just looking to his own things, but each of you also to the things of others.
5 Нехай у вас буде те ж мислення, що й у Христа Ісуса.
Have this in your attitude, which was also in Messiah Jesus,
6 Він, будучи в образі Божому, не вважав, що рівність із Богом треба захопити,
who, existing in the form of God, did not consider equality with God a thing to be grasped,
7 але принизив Самого Себе, прийнявши образ раба, став подібним до людини і на вигляд як людина з’явився.
but emptied himself, taking the form of a servant, being made in the likeness of men.
8 Він упокорив Себе, ставши слухняним до самої смерті, причому смерті на хресті!
And being found in human form, he humbled himself, becoming obedient to death, yes, the death of the cross.
9 Тому й Бог підніс Його понад усе і дав Йому ім’я, вище від усякого іншого імені,
Therefore God also highly exalted him, and gave to him the name which is above every name;
10 щоб перед іменем Ісуса вклонилося кожне коліно на небі, на землі та під землею
that at the name of Jesus every knee should bow, of those in heaven, those on earth, and those under the earth,
11 і щоб кожен язик визнав, що Ісус Христос – це Господь на славу Бога Отця.
and that every tongue should confess that Jesus (the) Messiah is Lord, to the glory of God the Father.
12 Тому, любі мої, оскільки ви завжди були слухняними, і не лише в моїй присутності, але й тепер, коли я відсутній, звершуйте ваше спасіння зі страхом та тремтінням,
So then, my beloved, even as you have always obeyed, not only in my presence, but now much more in my absence, work out your own salvation with awe and reverence.
13 адже Бог є Тим, Хто викликає у вас і бажання, і дію згідно зі [Своєю] доброю волею.
For it is God who works in you both to will and to work, for his good pleasure.
14 Робіть усе без нарікань та суперечок,
Do everything without complaining or arguing,
15 щоб ви стали бездоганними та невинними «Божими непорочними дітьми серед зіпсованого та розбещеного покоління», в якому ви сяєте як світильники у світі,
that you may become blameless and pure, children of God without blemish in the midst of a crooked and perverse generation, among whom you are seen as lights in the world,
16 тримаючись Слова життя, щоб я міг похвалитися в День Христа, що недаремно біг і недаремно трудився.
holding up the word of life; that I may have something to boast in the day of Messiah, that I did not run in vain nor labor in vain.
17 І навіть якщо [моя кров] буде пролита на додаток до вашої жертви й вірного богослужіння, я радію та веселюся разом із вами усіма.
Yes, and if I am poured out on the sacrifice and service of your faith, I rejoice, and rejoice with you all.
18 Так само й ви радійте та веселіться разом зі мною!
In the same way, you also rejoice, and rejoice with me.
19 Надіюсь у Господі Ісусі, що незабаром пошлю до вас Тимофія, щоб і я міг підбадьоритися вістями про вас.
But I hope in the Lord Jesus to send Timothy to you soon, that I also may be cheered up when I know how you are doing.
20 Бо я не маю нікого іншого, такого ж відданого душею, хто б так щиро подбав про вас.
For I have no one else like-minded, who will truly care about you.
21 Адже всі шукають свого, а не того, що належить Ісусу Христу.
For they all seek their own, not the things of Jesus (the) Messiah.
22 Ви знаєте його характер і те, що він служив разом зі мною для Доброї Звістки, немов батько із сином.
But you know the proof of him, that, as a child serves a father, so he served with me in furtherance of the gospel.
23 Тож сподіваюся послати його відразу, як тільки дізнаюся, що буде зі мною,
Therefore I hope to send him at once, as soon as I see how it will go with me.
24 і я впевнений у Господі, що скоро і сам прийду.
But I trust in the Lord that I myself also will come shortly.
25 Також я вважав за необхідне послати до вас Епафродита, мого брата й товариша в праці та боротьбі, вашого посланця та служителя в моїх потребах.
But I counted it necessary to send to you Epaphroditus, my brother, fellow worker, fellow soldier, and your apostle and servant of my need;
26 Він дуже сумував за всіма вами та був стривожений, що ви почули про його хворобу.
since he longed for you all, and was very troubled, because you had heard that he was sick.
27 Він і справді захворів і мало не помер, але Бог змилувався над ним, і не лише над ним, а й наді мною, щоб мені не довелося мати скорботу за скорботою.
For indeed he was sick, nearly to death, but God had mercy on him; and not on him only, but on me also, that I might not have sorrow on sorrow.
28 Тож я послав його якомога швидше, щоб, побачивши його знову, ви зраділи, а я не був таким засмученим.
I have sent him all the more eagerly, therefore, so that when you see him again you may rejoice, and that I may be less anxious.
29 Отже, прийміть його з усією радістю в Господі та майте повагу до таких людей,
Receive him therefore in the Lord with all joy, and hold such in honor,
30 адже він мало не помер заради праці для Христа, ризикуючи життям, аби доповнити нестаток вашого служіння мені.
because for the work of Messiah he came near to death, risking his life to supply that which was lacking in your service toward me.
