До євреїв 7
1 Це той Мельхіседек, цар Салема й священник Бога Всевишнього, який зустрів Авраама, що повертався після розгрому царів, і благословив його,
For this Melchisedech was king of Salem, priest of the most high God, who met Abraham returning from the slaughter of the kings, and blessed him:
2 і якому Авраам дав десяту частину з усього. По-перше, Мельхіседек [у перекладі] означає «цар праведності», а цар Салема означає «цар миру».
To whom also Abraham divided the tithes of all: who first indeed by interpretation, is king of justice: and then also king of Salem, that is, king of peace:
3 Без батька й без матері, без роду, без початку днів, без кінця життя, подібний до Сина Божого, Він залишається священником назавжди.
Without father, without mother, without genealogy, having neither beginning of days nor end of life, but likened unto the Son of God, continueth a priest for ever.
4 Подумайте, наскільки він великий, якщо навіть патріарх Авраам дав йому десятину з найкращої здобичі!
Now consider how great this man is, to whom also Abraham the patriarch gave tithes out of the principal things.
5 Тепер сини Левія, які стали священниками, мають заповідь за Законом збирати десятину з народу, тобто зі своїх братів, хоча вони також походять від Авраама.
And indeed they that are of the sons of Levi, who receive the priesthood, have a commandment to take tithes of the people according to the law, that is to say, of their brethren: though they themselves also came out of the loins of Abraham.
6 Однак [той, хто] не походив з їхнього роду, отримав десятину від Авраама й благословив того, кому було дано обітницю.
But he, whose pedigree is not numbered among them, received tithes of Abraham, and blessed him that had the promises.
7 Немає сумніву, що більший благословляє меншого.
And without all contradiction, that which is less, is blessed by the better.
8 В одному випадку десятину отримують смертні люди, а в іншому – той, кого оголошено живим.
And here indeed, men that die, receive thithes: but there he hath witness, that he liveth.
9 Можна навіть сказати, що Левій, який збирає десятину, заплатив її через Авраама,
And (as it may be said) even Levi who received tithes, paid tithes in Abraham:
10 бо коли Мельхіседек зустрів Авраама, Левій ще [не народився] і був у сімені свого праотця.
For he was yet in the loins of his father, when Melchisedech met him.
11 Якби досконалості можна було досягти через священство Левія (адже воно було частиною Закону, який був даний народу), то чому мав з’явитися інший Священник, за чином Мельхіседека, а не за чином Аарона?
If then perfection was by the Levitical priesthood, (for under it the people received the law, ) what further need was there that another priest should rise according to the order of Melchisedech, and not be called according to the order of Aaron?
12 Адже зі зміною священства має відбутися й зміна Закону.
For the priesthood being translated, it is necessary that a translation also be made of the law.
13 А Той, про Кого це говориться, належав до іншого племені, з якого ніхто не служив біля жертовника.
For he, of whom these things are spoken, is of another tribe, of which no one attended on the altar.
14 Адже відомо, що наш Господь походив від [племені] Юди, а Мойсей нічого не казав про те, що священники походитимуть із цього племені.
For it is evident that our Lord sprung out of Juda: in which tribe Moses spoke nothing concerning priests.
15 І це стає ще більш зрозумілим, коли постає інший Священник, подібний до Мельхіседека,
And it is yet far more evident: if according to the similitude of Melchisedech there ariseth another priest,
16 Який став [Священником] не за Законом, на підставі тілесної заповіді, а на [основі] сили життя, що не спливає.
Who is made not according to the law of a carnal commandment, but according to the power of an indissoluble life:
For he testifieth: Thou art a priest for ever, according to the order of Melchisedech. (aiōn g165)
18 Отже, попередня заповідь скасована, оскільки вона була слабкою і марною, –
There is indeed a setting aside of the former commandment, because of the weakness and unprofitableness thereof:
19 бо Закон нічого не зробив досконалим, – тому вводиться краща надія, через яку ми наближаємося до Бога.
(For the law brought nothing to perfection, ) but a bringing in of a better hope, by which we draw nigh to God.
20 Це сталося не без клятви. Інші стали священниками без клятви,
And inasmuch as it is not without an oath, (for the others indeed were made priests without an oath;
21 але Він – з клятвою через Того, Хто сказав Йому: «Поклявся Господь і не відмовиться: „Ти – Священник навіки за чином Мельхіседека“». (aiōn g165)
But this with an oath, by him that said unto him: The Lord hath sworn, and he will not repent, Thou art a priest for ever.) (aiōn g165)
22 Тому Ісус і став запорукою кращого завіту.
By so much is Jesus made a surety of a better testament.
23 До того ж тих священників було багато, бо смерть заважала їм продовжувати своє [служіння, ]
And the others indeed were made many priests, because by reason of death they were not suffered to continue:
But this, for that he continueth for ever, hath an everlasting priesthood, (aiōn g165)
25 Тому Він цілком здатний спасти тих, хто через Нього приходить до Бога, бо Він вічно живий, щоб заступатися за них.
Whereby he is able also to save for ever them that come to God by him; always living to make intercession for us.
26 Саме такий Первосвященник нам потрібен: святий, бездоганний, чистий, відокремлений від грішників, піднесений над небом.
For it was fitting that we should have such a high priest, holy, innocent, undefiled, separated from sinners, and made higher than the heavens;
27 На відміну від інших первосвященників, Йому не потрібно щодня приносити жертви, спершу за власні гріхи, а потім за гріхи людей. Він це зробив раз і назавжди, коли Сам Себе приніс у [жертву].
Who needeth not daily (as the other priests) to offer sacrifices first for his own sins, and then for the people’s: for this he did once, in offering himself.
28 Адже Закон призначає первосвященниками людей у всій їхній слабкості; однак клятва, яка прийшла після Закону, призначила [Первосвященником] Сина, досконалого навіки. (aiōn g165)
For the law maketh men priests, who have infirmity: but the word of the oath, which was since the law, the Son who is perfected for evermore. (aiōn g165)
