< 1 Петра 2 >

1 Отже, відкиньте всяке зло, усяке лукавство, лицемірство, заздрощі й усякі наклепи.
Odloživši torej vso hudobijo in vso zvijačo in licemerstva in zavisti in vsa obrekovanja,
2 Як новонароджені немовлята, прагніть чистого духовного молока, щоб через нього ви зросли в спасінні,
Kakor novorojena deteta hrepenite po pametnem, nepokvarjenem mleku,
3 якщо ви [дійсно] пізнали, що Господь добрий.
Da v njem rastete, če ste res okusili, da je blag Gospod.
4 Підходьте до Нього, живого Каменя, відкинутого людьми, але обраного та дорогоцінного перед Богом.
K njemu pristopivši, kamenu živemu, ki so ga zavrgli ljudje, izvoljen pa je pri Bogu in čislan,
5 І ви, як живе каміння, будуйте з себе духовний дім, щоб [бути] святим священством і через Ісуса Христа приносити духовні жертви, приємні Богові.
Bodite tudi vi, kakor živo kamenje zidani, hiša duševna, duhovništvo sveto, da darujete duševne daritve po volji Bogu po Jezusu Kristusu.
6 Бо в Писанні сказано: «Ось Я кладу на Сіоні наріжний Камінь, обраний і коштовний. І хто вірить у Нього, ніколи не буде осоромлений».
Zato je tudi pisano v pismu: "Glej, na Sijon denem vogelni kamen, izvoljen, čislan, in kdor veruje vanj, ne bode se osramotil."
7 Отже, для вас Він дорогоцінний, бо ви вірите, а для тих, хто не вірить, «Камінь, який відкинули будівничі, став наріжним Каменем»
Vam torej čast, verujočim; nepokornim pa "kamen, katerega so zavrgli zidarji, ta je postal za vogelni kamen," in "kamen izpotike in pohujšanja skala;"
8 і «Каменем спотикання і Скелею падіння». Вони спотикаються, бо не вірять Слову. Саме для цього вони й призначені.
Kateri se izpotikajo, ker so nepokorni besedi, za kar so bili tudi postavljeni;
9 Але ви – рід обраний, царське священство, святий народ, люди, які належать Богові, щоб звіщати величні діла Того, Хто покликав вас із темряви до Свого дивовижного світла.
Vi pa "rod izvoljeni, duhovništvo kraljevo, ljudstvo sveto," ljudstvo za last, da oznanjajte kreposti njega, ki vas je poklical iz temé v čudovito svetlobo svojo;
10 Колись ви не [були] народом, але тепер ви Божий народ. Колись ви не [були] помилувані, але тепер помилувані.
Kateri nekdaj ne ljudstvo, sedaj pa ljudstvo Božje; ne pomiloščeni, sedaj pa pomiloščeni.
11 Любі, закликаю вас як чужинців і мандрівників, стримуватися від плотських лихих бажань, які воюють проти душі.
Ljubljeni, opominjam vas kakor tujce in popotnike, da se zdržujete mesnih poželenj, katera se vojskujejo zoper dušo;
12 Поводьтеся добре серед язичників, щоб ті, хто обмовляє вас, як злочинців, побачивши [ваші] добрі діла, прославили Бога в День приходу.
Vedenje svoje med pogani imejte lepo, da, ker vas obrekujejo kakor hudodelnike, iz dobrih dél, ko jih vidijo, slavé Boga o dnevi obiskanja.
13 Підкоряйтеся всякій людській владі заради Господа – чи цареві, як володарю,
Bodite torej podložni vsaki stvari človeški zavoljo Gospoda; bodi si kralju, kakor najvišjemu;
14 чи намісникам, як посланим від Нього, щоб карати злочинців та хвалити тих, хто робить добро.
Bodi si poglavarjem, kakor po njem poslanim v kazen hudodelnikov, a dobrodelnikov hvalo;
15 Бо така Божа воля, щоб, роблячи добро, ви приборкували неуцтво нерозумних людей.
Ker tako je volja Božja, da z dobrimi deli zamašujete nespametnih ljudi nevednost;
16 [Живіть] як вільні [люди], не як ті, що використовують свободу для прикриття зла, але як раби Бога.
Kakor svobodni in ne za pokrivalo hudobije imajoč svobodo, nego kakor hlapci Božji.
17 Шануйте всіх, любіть братерство, бійтеся Бога, шануйте царя.
Vse spoštujte, bratovščino ljubite, Boga se bojte, kralja čestite!
18 Слуги, у повному страху підкоряйтеся не лише добрим і лагідним володарям, але й нечесним.
Hlapci, podložni bodite v vsem strahu gospodom, ne samo dobrim in rahlim, nego tudi osornim.
19 Тому що це достойне похвали, коли хтось через своє сумління [перед] Богом зносить скорботи, страждаючи несправедливо.
Kajti to je milost, ako kdo iz vestnosti do Boga prenaša težave, po krivem trpeč.
20 Адже яка честь терпіти, коли вас б’ють за провини? Коли ж ви терпите й страждаєте, роблячи добро, – це благодать перед Богом.
Kaka namreč slava, če bodete trpeli grešeč in zato tepeni? Nego če ste dobro delajoč in trpeč stanovitni, to je milost pri Bogu.
21 До цього ви були покликані, бо і Христос страждав за вас, залишивши вам приклад, щоб ви йшли Його слідами.
Kajti v to ste bili poklicani, ker je tudi Kristus trpel za vas, zapustivši vam zgled, da hodite po sledovih njegovih;
22 «Він не вчинив гріха, і в Його устах не було знайдено підступу».
"Kateri ni storil greha, in zvijača se ni našla v ustih njegovih,"
23 Коли Його ображали, Він не ображав; страждаючи, Він не погрожував, але передав [Себе] Тому, Хто судить справедливо.
Kateri psovan ni nazaj psoval, trpeč ni pretil, nego prepuščal sodečemu pravično;
24 «Він у Своєму тілі підняв наші гріхи» на хрест, щоб ми, померши для гріхів, жили для праведності; «Його ранами ви зцілені».
Kateri je grehe naše sam na telesu svojem nesel na les, da bi grehom odumrli in živeli pravici; "po katerega progi ste bili ozdravljeni."
25 Адже ви були як заблудлі вівці, але тепер повернулися до Пастиря й Єпископа ваших душ.
Bili ste namreč kakor ovce tavajoče, ali povrnili ste se zdaj k pastirju in čuvaju duš vaših.

< 1 Петра 2 >