Psaltaren 81
1 För sångmästaren, till Gittít; av Asaf. Höjen glädjerop till Gud, vår starkhet, höjen jubel till Jakobs Gud.
Керівнику хору. У стилі ґіттіт. Псалом Асафів. Радісно співайте Богові, твердині нашій, вигукніть переможно Богові Якова!
2 Stämmen upp lovsång och låten pukor ljuda, ljuvliga harpor tillsammans med psaltare.
Заспівайте пісню, вдарте у бубон, заграйте на арфі милозвучній і лірі.
3 Stöten i basun vid nymånaden, vid fullmånen, på vår högtidsdag.
Сурміть у ріг на свято нового місяця і в повний місяць, у день святкування нашого.
4 Ty detta är en stadga för Israel, en Jakobs Guds rätt.
Бо це постанова для Ізраїля, правило від Бога Якова.
5 Det bestämde han till ett vittnesbörd i Josef, när han drog ut mot Egyptens land. Jag hör ett tal som är mig nytt:
Він встановив це як одкровення для Йосифа, коли Він проходив по землі Єгипетській. Я чув мову, якої не знав:
6 "Jag lyfte bördan från hans skuldra, hans händer blevo fria ifrån lastkorgen.
«Я зняв ярмо з його плеч, його руки звільнилися від коша.
7 I nöden ropade du, och jag räddade dig; jag svarade dig, höljd i tordön, jag prövade dig vid Meribas vatten. (Sela)
У скорботі ти покликав [Мене], і Я визволив тебе; відповідав тобі з-під покрову грозової хмари; випробовував тебе при водах Мериви. (Села)
8 Hör, mitt folk, och låt mig varna dig; Israel, o att du ville höra mig!
Слухай, народе Мій, Я буду свідчити тобі. О Ізраїлю, якби ти послухався Мене!
9 Hos dig skall icke finnas någon annan gud, och du skall ej tillbedja någon främmande gud.
Нехай не буде в тебе чужого бога, і не вклоняйся богові чужоземному.
10 Jag är HERREN, din Gud, som har fört dig upp ur Egyptens land; låt din mun vitt upp, så att jag får uppfylla den.
Я – Господь, Бог твій, Який вивів тебе із землі Єгипетської. Розкрий свої вуста, і Я наповню їх.
11 Men mitt folk ville ej höra min röst, och Israel var mig icke till viljes.
Але народ Мій не слухався Мого голосу, Ізраїль не вподобав Мене.
12 Då lät jag dem gå i deras hjärtans hårdhet, det fingo vandra efter sina egna rådslag.
Тому полишив Я їх владі впертості власних сердець – нехай ходять за своїми задумами.
13 O att mitt folk ville höra mig, och att Israel ville vandra på mina vägar!
О, якби народ Мій слухався Мене, Ізраїль ходив би Моїми дорогами!
14 Då skulle jag snart kuva deras fiender och vända min hand mot deras ovänner.
Ще трохи, і Я підкорив би ворогів їхніх і на супротивників їхніх простягнув би руку Мою.
15 De som hata HERREN skulle då visa honom underdånighet, och hans folks tid skulle vara evinnerligen.
Ті, хто Господа ненавидить, плазували б перед Ним, і час [їхньої кари] тривав би вічно.
16 Och han skulle bespisa det med bästa vete; ja, med honung ur klippan skulle jag mätta dig."
Я годував би Ізраїля найкращою пшеницею й насичував би тебе медом зі скелі».
