Psaltaren 106

1 Halleluja! Tacken HERREN, ty han är god, ty hans nåd varar evinnerligen.

Алілуя! Славте Господа, бо Він добрий, бо навіки Його милосердя!

2 Vem kan uttala HERRENS väldiga gärningar och förkunna allt hans lov?

Хто може виразити словами могутність Господа й сповістити всю хвалу Його?

3 Saliga äro de som akta på vad rätt är, de som alltid öva rättfärdighet.

Блаженні ті, хто стереже правосуддя, хто справедливо діє повсякчасно!

4 Tänk på mig, HERRE, efter din nåd mot ditt folk, besök mig med din frälsning,

Згадай мене, Господи, заради прихильності до Свого народу, з’яви Себе мені в порятунку Твоєму,

5 så att jag med lust får se dina utvaldas lycka, glädja mig med ditt folks glädje, berömma mig med din arvedel.

щоб [міг я] побачити добробут обраних Тобою, радіти радістю за народ Твій, похвалитися разом зі спадком Твоїм.

6 Vi hava syndat likasom våra fäder, vi hava gjort illa, vi hava varit ogudaktiga.

Згрішили ми, як і предки наші, вчинили беззаконно, діяли нечестиво.

7 Våra fäder i Egypten aktade icke på dina under; de tänkte icke på dina många nådegärningar, utan voro gensträviga vid havet, invid Röda havet.

Батьки наші в Єгипті не збагнули Його чудес, не пам’ятали величі милості Твоєї, але збунтувалися біля моря, моря Червоного.

8 Men han frälste dem för sitt namns skull, för att göra sin makt kunnig.

Та Він все ж врятував їх заради Свого імені, щоб виявити Свою могутність.

9 Han näpste Röda havet, så att det blev torrt, och förde dem genom djupen såsom genom en öken.

Пригрозив Він морю Червоному, і висохло воно, і провів Він їх через безодні морські, як по пустелі.

10 Han frälste dem från deras motståndares hand och förlossade dem ifrån fiendens hand.

І врятував їх від руки ненависника, визволив від руки ворога.

11 Vattnet övertäckte deras ovänner; icke en enda av dem blev kvar.

Покрили води супротивників їхніх – жоден з них не лишився [живим].

12 Då trodde de på hans ord, då sjöngo de hans lov.

Тоді повірили вони словам Його й заспівали Йому хвалу.

13 Men snart glömde de hans gärningar, de förbidade icke hans råd.

Та швидко забули Його діяння, не чекали на пораду від Нього.

14 De grepos av lystnad i öknen och frestade Gud i ödemarken.

Запалали пристрастю в пустелі й випробовували Бога в дикій землі.

15 Då gav han dem vad de begärde, men sände tärande sjukdom över dem.

Тоді Він задовольнив прохання їхнє, але послав виснаження їхнім душам.

16 Och de upptändes av avund mot Mose i lägret, mot Aron, HERRENS helige.

Та вони позаздрили Мойсею у стані й Аарону, святому Господа.

17 Men jorden öppnade sig och uppslukade Datan och övertäckte Abirams hop.

Відкрилася земля, і поглинула Датана, і накрила все зборище Авірама.

18 Och eld begynte brinna i deras hop, en låga brände upp de ogudaktiga.

Запалав вогонь серед їхнього зборища, полум’я пожерло нечестивих.

19 De gjorde en kalv vid Horeb och tillbådo ett gjutet beläte;

Вони зробили теля на Хориві й вклонилися істукану, вилитому з металу,

20 sin ära bytte de bort mot bilden av en oxe, som äter gräs.

проміняли Славу свою на зображення бика, що їсть траву.

21 De glömde Gud, sin frälsare, som hade gjort så stora ting i Egypten,

Забули Бога, Рятівника свого, Що звершив великі діяння в Єгипті,

22 så underbara verk i Hams land, så fruktansvärda gärningar vid Röda havet.

чудеса в землі Хамовій, дії страшні на морі Червоному.

23 Då hotade han att förgöra dem; men Mose, den man som han hade utvalt, trädde fram såsom medlare inför honom till att avvända hans vrede, så att den icke skulle fördärva.

Він наказав би знищити їх, якби Мойсей, обранець Його, не став перед Ним у проломі, щоб відвернути гнів Його, аби Він не погубив [їх].

24 De föraktade det ljuvliga landet och trodde icke på hans ord.

І знехтували вони Землею Бажаною, не повірили Його слову,

25 De knorrade i sina tält och lyssnade icke till HERRENS röst.

і ремствували в шатрах своїх, і не слухали голосу Господа.

26 Då lyfte han upp sin hand mot dem och svor att slå ned dem i öknen,

Тоді Він простягнув руку Свою на них, щоб повалити їх в пустелі,

27 att slå ned deras barn ibland hedningarna och förströ dem i länderna.

і розкидати нащадків їхніх поміж народами, і розсіяти їх по [чужих] землях.

28 Och de slöto sig till Baal-Peor och åto det som var offrat åt döda.

Вони пристали до Ваал-Пеора і їли жертви мертвим [богам].

29 De förtörnade Gud med sina gärningar, och en hemsökelse bröt in över dem.

І гнівили [Бога] вчинками своїми, тоді спалахнула серед них моровиця.

30 Men Pinehas trädde fram och skipade rätt, och så upphörde hemsökelsen;

Постав Пінхас і вчинив суд, і моровиця припинилася.

31 det vart honom räknat till rättfärdighet från släkte till släkte, för evig tid.

Це зараховано було йому в праведність з роду в рід, навіки.

32 De förtörnade honom ock vid Meribas vatten, och det gick Mose illa för deras skull.

І розлютили Його при водах Мериви, і Мойсей зазнав через них лиха,

33 Ty de voro gensträviga mot hans Ande, och han talade obetänksamt med sina läppar.

бо засмутили вони його дух, і він говорив нерозсудливо своїми вустами.

34 De förgjorde icke de folk om vilka HERREN hade givit dem befallning,

Вони не знищили народів, про які сказав їм Господь,

35 utan beblandade sig med hedningarna och lärde sig deras gärningar.

але змішалися з народами й навчилися [діяти] за їхніми вчинками;

36 De tjänade deras avgudar, och dessa blevo dem till en snara.

служили ідолам їхнім, які стали для них пасткою.

37 Och de offrade sina söner och döttrar till offer åt onda andar.

Приносили синів своїх і доньок у жертву бісам

38 Ja, de utgöto oskyldigt blod, sina söners och döttrars blod och offrade dessa åt Kanaans avgudar; och landet vart ohelgat genom blodskulder.

і проливали невинну кров, кров своїх синів і доньок, яких вони приносили в жертву ідолам ханаанським, і осквернилася земля кров’ю.

39 Så blevo de orena genom sina gärningar och betedde sig trolöst i sina verk.

Вони стали нечистими через свої діяння, розпусно поводилися у своїх вчинках.

40 Då upptändes HERRENS vrede mot hans folk, och hans arvedel blev honom en styggelse.

Тоді спалахнула лють Господа на народ Його, гидким став Йому спадок Його.

41 Och han gav dem i hedningars hand, så att de som hatade dem fingo råda över dem.

І віддав Він їх у руки народів, і ненависники їхні панували над ними.

42 Deras fiender trängde dem, och de blevo kuvade under deras hand.

Вороги гнобили їх, і вони підкорилися під їхню руку.

43 Många gånger räddade han dem, men de voro gensträviga i sin egenvilja och förgingos så genom sin missgärning.

Він багато разів визволяв їх, але вони бунтували у своїх задумах і занурилися у гріхи свої.

44 Men han såg till dem i deras nöd, när han hörde deras rop.

Але Він зглянувся на скорботу їхню, коли почув їхнє волання,

45 Och han tänkte, dem till fromma, på sitt förbund och ömkade sig efter sin stora nåd.

і згадав про Завіт Свій з ними, і змилувався через велике Своє милосердя.

46 Och han lät dem finna barmhärtighet inför alla dem som hade fört dem i fångenskap.

І викликав співчуття до них у тих, хто тримав їх у полоні.

47 Fräls oss, HERRE, vår Gud, och församla oss från hedningarna, så att vi få prisa ditt heliga namn och berömma oss av ditt lov.

Врятуй нас, Господи, Боже наш, і збери нас з-поміж народів, щоб прославити Твоє святе ім’я, піднесено співати Тобі хвалу.

48 Lovad vare HERREN, Israels Gud, från evighet till evighet! Och allt folket säge: »Amen, Halleluja!»

Благословенний Господь, Бог Ізраїлю, споконвіку й повіки! І нехай скаже увесь народ: «Амінь!» Алілуя!