Psaltaren 69
1 För sångmästaren, efter »Liljor»; av David.
Керівнику хору. На мотив «Лілея». Псалом Давидів. Врятуй мене, Боже, бо води дійшли аж до шиї!
2 Fräls mig, Gud; ty vattnen tränga mig inpå livet.
Я загруз у глибокій трясовині й не маю опори; увійшов у глибокі води, вируючий потік накрив мене.
3 Jag har sjunkit ned i djup dy, där ingen botten är; jag har kommit i djupa vatten, och svallet vill fördränka mig.
Я виснажився від крику, моє горло палає. Очі мої вичерпалися [від сліз], виглядаючи мого Бога.
4 Jag har ropat mig trött, min strupe är förtorkad; mina ögon försmäkta av förbidan efter min Gud.
Ненависників моїх стало більше, ніж волосся на моїй голові. Численними стали вороги мої, що хочуть знищити мене безпідставно: те, чого я не забирав у них, усе ж мушу повернути.
5 Flera än håren på mitt huvud äro de som hata mig utan sak; många äro de som vilja förgöra mig, de som äro mina fiender utan skäl; vad jag icke har rövat, det måste jag gälda.
Боже, ти знаєш мою нерозсудливість, і провина моя не прихована від Тебе.
6 Du, o Gud, känner min dårskap, och mina skulder äro icke förborgade för dig.
Нехай же не будуть через мене засоромлені ті, хто на Тебе, Владико, Господи воїнств, покладає надію. Нехай не будуть принижені через мене ті, хто шукає Тебе, Боже Ізраїля!
7 Låt icke i mig dem komma på skam, som förbida dig, Herre, HERRE Sebaot; Låt icke i mig dem varda till blygd, som söka dig, du Israels Gud.
Адже заради Тебе я несу ганьбу, і безчестя вкрило моє обличчя.
8 Ty för din skull bär jag smälek, för din skull höljer blygsel mitt ansikte;
Вигнанцем став я для братів моїх і чужинцем для синів моєї матері;
9 främmande har jag blivit för mina bröder och en främling för min moders barn.
бо ревність до Дому Твого з’їдає мене, і образи тих, хто ганьбить Тебе, впали на мене.
10 Ty nitälskan för ditt hus har förtärt mig, och dina smädares smädelser hava fallit över mig.
Коли душа моя плакала постячись, то на ганьбу мені це обернулося.
11 Jag grät, ja, min själ grät under fasta, men det blev mig till smälek.
Коли вдягав на себе лахміття, я став для них приказкою [глузливою].
12 Jag klädde mig i sorgdräkt, men jag blev för dem ett ordspråk.
Пересуджують мене ті, хто сидить біля воріт, і наспівують про мене ті, що п’ють міцний напій.
13 Om mig tassla de, när de sitta i porten; i dryckeslag göra de visor om mig.
А я молюся до Тебе, Господи, у сприятливий час. Боже, за великою милістю Своєю дай мені відповідь, заради вірності [обіцяному] Тобою спасінню.
14 Men jag kommer med min bön till dig, HERRE, i behaglig tid, genom din stora nåd, o Gud; svara mig i din frälsande trofasthet.
Визволи мене з багнюки – нехай я не загрузну, але врятуюся від ненависників моїх і від водних глибин!
15 Rädda mig ur dyn, så att jag icke sjunker ned; låt mig bliva räddad från dem som hata mig och från de djupa vattnen.
Нехай не накриє мене бурхливий водний потік, і не поглине мене трясовина, і провалля не зімкне наді мною своєї пащі.
16 Låt icke vattensvallet fördränka mig eller djupet uppsluka mig; och låt ej graven tillsluta sitt gap över mig.
Дай мені відповідь, Господи, бо добра милість Твоя; повернися до мене з усією щедрістю милосердя Твого.
17 Svara mig, HERRE, ty god är din nåd; vänd dig till mig efter din stora barmhärtighet.
Не ховай обличчя Свого від раба Твого, бо тісно мені. Поспіши відповісти мені!
18 Fördölj icke ditt ansikte för din tjänare, ty jag är i nöd; skynda att svara mig.
Наблизься до душі моєї, визволи її; відкупи її заради ворогів моїх.
19 Kom till min själ och förlossa henne; befria mig för mina fienders skull.
Ти знаєш, наскільки вкритий я ганьбою, соромом і безчестям – перед Тобою всі супротивники мої.
20 Du känner min smälek, min skam och blygd; du ser alla mina ovänner.
Ганьба розбила моє серце, і я розчавлений. Мав надію уникнути [гніту], та не вдається, сподівався на втіху, та не знайшов її.
21 Smälek har krossat mitt hjärta, så att jag är vanmäktig; jag väntade på medlidande, men där var intet, och på tröstare, men jag fann ingen.
Але дали мені замість втішної їжі жовч; і під час спраги моєї напоїли мене оцтом.
22 De gåvo mig galla att äta, och ättika att dricka, i min törst.
Нехай трапеза їхня стане для них пасткою, а їхній добробут – тенетами.
23 Må deras bord framför dem bliva till en snara och till ett giller, bäst de gå där säkra;
Нехай потемніють їхні очі, щоб не бачили, а їхні стегна завжди тремтять.
24 må deras ögon förmörkas, så att de icke se; gör deras länder vacklande alltid.
Вилий на них Свій гнів, і лють обличчя Твого нехай впаде на них.
25 Gjut ut över dem din ogunst, och låt din vredes glöd hinna upp dem.
Нехай будуть спустошені поселення їхні; у шатрах їхніх нехай не буде мешканця.
26 Deras gård blive öde, ingen må finnas, som bor i deras hyddor,
Адже вони переслідують тих, кого Ти вразив, і про муки поранених Тобою розповідають.
27 eftersom de förfölja dem som du själv har slagit och orda om huru de plågas, som du har stungit.
Додай же [і цей] гріх до їхніх гріхів, і нехай не увійдуть вони до праведності Твоєї.
28 Låt dem gå från missgärning till missgärning, och låt dem icke komma till din rättfärdighet.
Нехай вони викреслені будуть із книги життя і не будуть записані разом із праведниками.
29 Må de utplånas ur de levandes bok och icke varda uppskrivna bland de rättfärdiga.
Я ж пригнічений і сповнений болю – нехай Твій порятунок, Боже, підніме мене!
30 Men mig som är betryckt och plågad, mig skall din frälsning, o Gud, beskydda.
Я прославлю ім’я Бога піснею і величатиму Його подякою.
31 Jag vill lova Guds namn med sång och upphöja honom med tacksägelse.
Це буде приємніше Господеві, ніж віл, ніж молодий бичок із рогами й роздвоєними копитами.
32 Det skall behaga HERREN bättre än någon tjur, något offerdjur med horn och klövar.
Побачать пригнічені й зрадіють – ви, що Бога шукаєте, нехай серця ваші оживуть!
33 När de ödmjuka se det, skola de glädja sig; I som söken Gud, edra hjärtan skola leva.
Бо прислухається до бідних Господь і в’язнів Своїх не цурається.
34 Ty HERREN lyssnar till de fattiga och föraktar icke sina fångna.
Нехай прославляють Його небеса і земля, моря і все, що роїться в них,
35 Honom love himmelen och jorden, havet och allt vad som rör sig däri.
бо врятує Бог Сіон і збудує міста Юди. І поселяться там, і вспадкують їх,
36 Ty Gud skall frälsa Sion, han skall bygga upp Juda städer; man skall bo i dem och besitta landet. Hans tjänares barn skola få det till arvedel, och de som älska hans namn skola bo däri.
нащадки рабів Його вспадкують їх, і ті, хто любить ім’я Його, мешкатимуть у них.
