Salmos 81
1 Al Vencedor: sobre Gitit: Salmo de Asaf. Cantad a Dios, fortaleza nuestra; al Dios de Jacob celebrad con júbilo.
Для дириґента хору. На ґітійськім знарядді. Аса́фів. Співайте Богові, нашій тверди́ні, покли́куйте Богові Якова,
2 Tomad la canción, y tañed el adufe, el arpa de alegría con el salterio.
заспівайте пісню, і заграйте на бу́бні, на ци́трі приємній із гу́слами,
3 Tocad la trompeta en la nueva luna, en el tiempo señalado, en el día de nuestra fiesta solemne.
засурмі́ть у сурму́ в новомі́сяччя, на по́вні в день нашого свята,
4 Porque estatuto es de Israel, ordenanza del Dios de Jacob.
бо це право Ізраїлеві, Зако́н Бога Якова!
5 Por testimonio en José lo ha constituido, cuando salió por la tierra de Egipto; donde oí lenguaje que no entendía.
На сві́дчення в Йо́сипі Він учинив його, як пішов був на землю єгипетську. Почув був там мову, якої не знав:
6 Aparté su hombro de debajo de la carga; sus manos se quitaron de hacer obras de barro.
„Раме́на його Я звільнив з тягару́, від коша́ його ру́ки звільнились.
7 En la calamidad clamaste, y yo te libré; te respondí en el secreto del trueno; te probé sobre las aguas de Meriba. (Selah)
Ти був кликав у недолі, — й я ви́дер тебе, Я відповідаю тобі в укритті громові́м, Я ви́пробував був тебе над водою Мери́ви. (Се́ла)
8 Oye, pueblo mío y te protestaré. Israel, si me oyeres,
Слухай же ти, Мій наро́де, і хай Я засві́дчу тобі, о Ізраїлю, — коли б ти послухав Мене:
9 no habrá en ti dios ajeno, ni te encorvarás a dios extraño.
нехай бога чужого у тебе не буде, і не кланяйся богу сторонньому!
10 Yo soy el SEÑOR tu Dios, que te hice subir de la tierra de Egipto; abre tu boca, y yo la llenaré.
Я — Господь, Бог твій, що з кра́ю єгипетського тебе вивів, відчини свої уста — і Я їх напо́вню!
11 Mas mi pueblo no oyó mi voz, e Israel no me quiso a mí.
Але́ Мій народ не послухався був Мого голосу, не згодився зо Мною Ізра́їль, —
12 Los dejé por tanto a la dureza de su corazón; caminaron en sus consejos.
і Я їх пустив ради впе́ртости їхнього серця, — нехай вони йдуть за своїми пора́дами!
13 ¡Oh, si mi pueblo me oyera, si Israel anduviera en mis caminos!
Коли б Мій наро́д був послухав Мене, коли б був Ізраїль ходив по доро́гах Моїх,
14 En una nada derribara yo sus enemigos, y volviera mi mano sobre sus adversarios.
ще мало — і Я похили́в би був їхніх ворогів, і руку Свою поверну́в би був Я на проти́вників їхніх!
15 Los aborrecedores del SEÑOR se le hubieran sometido; y el tiempo de ellos fuera para siempre.
Ненави́сники Господа йому б покори́лись, — і був би навіки їхній час,
16 Y Dios les hubiera sustentado con lo mejor del trigo; y de miel de la piedra te hubiera saciado.
і Я жи́ром пшениці його годува́в би, і медом із скелі тебе б насища́в!“
