Salmos 44
1 Por el jefe de los músicos. Por los hijos de Coré. Un salmo contemplativo. Hemos escuchado con nuestros oídos, Dios; nuestros padres nos han contado el trabajo que hicisteis en sus días, en los días de antaño.
Для дириґента хору. Синів Коре́євих. Псало́м навча́льний. Боже, своїми ушима ми чули, наші батьки́ нам оповіда́ли: велике Ти ді́ло вчинив за їхніх днів, за днів старода́вніх:
2 Has expulsado a las naciones con tu mano, pero tú los plantaste. Has afligido a los pueblos, pero los difundes en el extranjero.
Ти вигнав пога́нів Своєю рукою, а їх осади́в, понищив народи, а їх Ти поши́рив!
3 Porque no obtuvieron la tierra en posesión por su propia espada, ni su propio brazo los salvó; sino tu mano derecha, tu brazo y la luz de tu rostro, porque les fuiste favorable.
Не мече́м бо своїм вони землю посі́ли, і їхнє раме́но їм не помогло́, — а прави́ця Твоя та раме́но Твоє, та Світло обличчя Твого́, бо Ти їх уподо́бав!
4 Dios, tú eres mi Rey. ¡Comando victorias para Jacob!
Ти Сам — Цар мій, о Боже, звели ж про спасі́ння для Якова:
5 A través de ti, derrotaremos a nuestros adversarios. Por tu nombre, aplastaremos a los que se levantan contra nosotros.
Тобою поб'ємо своїх ворогів, Ім'я́м Твоїм будемо топта́ти повсталих на нас,
6 Porque no confiaré en mi arco, ni mi espada me salvará.
бо я буду наді́ятися не на лу́ка свого́, і мій меч не поможе мені,
7 Pero tú nos has salvado de nuestros adversarios, y han avergonzado a los que nos odian.
але Ти нас спасеш від противників наших, і наших нена́висників засоро́миш!
8 En Dios nos hemos jactado todo el día. Daremos gracias a tu nombre por siempre. (Selah)
Ми хва́лимось Богом щодня́, і пові́ки Ім'я́ Твоє сла́вимо, (Се́ла)
9 Pero ahora nos has rechazado y nos has deshonrado, y no salgan con nuestros ejércitos.
та однак Ти покинув і нас засоро́мив, і вже не вихо́диш із нашими ві́йськами:
10 Nos haces retroceder ante el adversario. Los que nos odian se apropian del botín.
Ти вчинив, що від ворога ми оберну́лись назад, а наші нена́висники грабува́ли собі наш маєток.
11 Nos has hecho como ovejas para comer, y nos han dispersado entre las naciones.
Ти віддав нас на по́їд, немов тих ове́чок, і нас розпоро́шив посеред наро́дів,
12 Vendes a tu pueblo por nada, y no han ganado nada con su venta.
Ти за бе́зцін продав Свій наро́д, і ціни́ йому не побільши́в!
13 Nos conviertes en un reproche para nuestros vecinos, una burla y un escarnio a los que nos rodean.
Ти нас нашим сусідам віддав на знева́гу, на нару́гу та по́сміх для наших око́лиць,
14 Nos has convertido en un sinónimo entre las naciones, una sacudida de cabeza entre los pueblos.
Ти нас учинив за прислі́в'я пога́нам, і головою хита́ють наро́ди на нас.
15 Todo el día mi deshonra está ante mí, y la vergüenza cubre mi cara,
Передо мною щоденно безче́стя моє, і сором вкриває обличчя моє, —
16 ante la burla de quien reprocha y abusa verbalmente, por el enemigo y el vengador.
через голос того, хто лає мене й проклинає, через ворога й ме́сника.
17 Todo esto se nos ha venido encima, pero no te hemos olvidado. No hemos sido falsos a su pacto.
Прийшло було все це на нас, та ми не забу́ли про Тебе, й заповіту Твого не пору́шили,
18 Nuestro corazón no ha retrocedido, ni nuestros pasos se han desviado de tu camino,
не вступи́лось назад наше серце, і не відхили́вся наш крок від Твоєї доро́ги!
19 aunque nos hayas aplastado en la guarida de los chacales, y nos cubrió con la sombra de la muerte.
Хоч у місце шака́лів Ти ви́пхнув був нас, і прикрив був нас сме́ртною тінню, —
20 Si hemos olvidado el nombre de nuestro Dios, o extender nuestras manos a un dios extraño,
чи й тоді ми забули Ім'я́ Бога нашого, і руки свої простягну́ли до Бога чужого?
21 ¿No buscará Dios esto? Porque él conoce los secretos del corazón.
Таж про те Бог дові́дається, бо Він знає тає́мності серця, —
22 Sí, por tu causa nos matan todo el día. Se nos considera como ovejas para el matadero.
що нас побива́ють за Тебе щоденно, пораховано нас, як овечок жерто́вних.
23 ¡Despierta! ¿Por qué duermes, Señor? ¡Levántate! No nos rechaces para siempre.
Прокинься ж, — для чо́го Ти, Господи, спиш? Пробуди́ся, — не кидай наза́вжди!
24 ¿Por qué ocultas tu rostro? ¿y olvidar nuestra aflicción y nuestra opresión?
Для чо́го обличчя Своє Ти ховаєш, забуваєш про нашу недолю та нашу тісно́ту?
25 Porque nuestra alma se inclina hacia el polvo. Nuestro cuerpo se aferra a la tierra.
Бо душа наша зни́жилася аж до по́роху, а живіт наш приліг до землі.
26 Levántatepara ayudarnos. Redímenos por tu amorosa bondad.
Устань же, о По́моче наша, і ви́купи нас через милість Свою!
