Job 23
1 Entonces Job respondió,
А Йов відповів та й сказав:
2 “Incluso hoy mi queja es rebelde. Su mano pesa a pesar de mis gemidos.
„Моя мова й сьогодні гірка́, — тяжче стражда́ння моє за стогна́ння мої.
3 ¡Oh, si supiera dónde puedo encontrarlo! ¡Que pueda llegar incluso a su asiento!
О, якби то я знав, де Його я знайду́, то прийшов би до місця Його пробува́ння!
4 Yo pondría mi causa en orden ante él, y llenarme la boca de argumentos.
Я б перед обличчям Його свою справу поклав, а уста свої я напо́внив би до́водами, —
5 Yo sabría las palabras que él me respondería, y entender lo que me decía.
розізнав би слова́, що́ мені відповість, і я зрозумів би, що́ скаже мені.
6 ¿Acaso quiere enfrentarse a mí con la grandeza de su poder? No, pero me escucharía.
Чи зо мною на прю Він з великою силою стане? О ні, — тільки б увагу звернув Він на мене!
7 Allí los rectos podrían razonar con él, para que sea liberado para siempre de mi juez.
Справедливий судився б там з Ним, я ж наза́вжди б звільни́всь від свойого Судді.
8 “Si voy al este, no está allí. Si voy al oeste, no puedo encontrarlo.
Та піду́ я на схід — і немає Його, а на за́хід удамся — Його не побачу,
9 Trabaja hacia el norte, pero no lo veo. Se gira hacia el sur, pero no consigo verle.
на півно́чі шукаю Його — й не вхоплю́, збо́чу на пі́вдень — і не добача́ю.
10 Pero él conoce el camino que tomo. Cuando me haya probado, saldré como el oro.
А Він знає дорогу, яка при мені, — хай би ви́пробував Він мене, — мов те золото, вийду!
11 Mi pie se ha mantenido firme a sus pasos. He mantenido su camino, y no me he apartado.
Трималась нога моя коло стопи́ Його, доро́ги Його я держа́вся й не збо́чив.
12 No me he apartado del mandamiento de sus labios. He atesorado las palabras de su boca más que mi comida necesaria.
Я не відступався від за́повідей Його губ, над уста́ву свою я ховав слова уст Його.
13 Pero él está solo, ¿y quién puede oponerse a él? Lo que su alma desea, incluso eso hace.
Але Він при одно́му, — й хто заве́рне Його? Як чого зажадає душа Його, — те Він учинить:
14 Porque él realiza lo que me ha sido asignado. Muchas cosas así están con él.
бо Він ви́конає, що́ про мене призна́чив, і в Нього багато такого, як це!
15 Por eso me aterra su presencia. Cuando lo considero, me da miedo.
Тому перед обличчям Його я тремчу́, розважаю — й жахаюсь Його.
16 Porque Dios ha hecho desfallecer mi corazón. El Todopoderoso me ha aterrorizado.
А Бог пом'якши́в моє серце, і Всемогутній мене настраши́в,
17 Porque no fui cortado antes de la oscuridad, tampoco cubrió la espesa oscuridad de mi cara.
бо не знищений я від темно́ти, ані від обличчя свого, що темність закрила його!
