Marcos 8
1 En esos días se reunió otra gran multitud y de nuevo no tenían nada para comer. Entonces Jesús reunió a los discípulos y les dijo:
Тими днями, як було пребагато народу й не мали що їсти, покликавши Ісус учеників своїх, рече їм:
2 “Siento gran pesar por ellos, pues ya han estado aquí conmigo por tres días y no tienen nada que comer.
Жаль мені народу, що вже три днї пробувають зо мною, і не мають що їсти;
3 Si los despido sin comer, se desmayarán en el camino. Y algunos han venido desde muy lejos”.
А коли відпущу їх голодних до домівок їх, помлїють в дорозі; деякі бо з них здалека поприходили.
4 “¿Dónde podría alguien encontrar suficiente pan para alimentarlos aquí, en este desierto?” respondieron sus discípulos.
І відказали Йому ученики Його: Звідкіля ж сих зможе хто тут нагодувати хлібом у пустині?
5 “¿Cuántos panes tienen?” preguntó Jesús. “Siete”, respondieron ellos.
І питав їх: Скільки маєте хлібів? Вони ж кажуть: Сїм.
6 Entonces le pidió a la multitud que se sentara en el suelo. Luego tomó los siete panes y dio las gracias por él. Partió el pan y entregó los trozos de pan a sus discípulos para que los dieran a la multitud.
І звелів Він народові сїдати на землі; і взявши сім хлїбів, оддавши хвалу, ламав і давав ученикам своїм, щоб клали перед ними; і клади перед народом.
7 También tenían un pescado, así que después de bendecirlo, dijo: “Tomen estos y compártanlos también”.
І мали рибок кілька; й поблагословивши, казав покласти й те.
8 Y comieron hasta que quedaron saciados, y luego recogieron siete canastas con lo que había sobrado.
Їли ж і наситились, і назбирали останків ламаного сім кошів.
9 Había allí cuatro mil personas. Y después de despedirlos,
Було ж тих, що їли, з чотири тисячі; і відпустив їх.
10 Jesús subió a una barca con sus discípulos y se dirigió a la región de Dalmanuta.
І, зараз увійшовши в човен з учениками своїми, прибув у сторони Далманутанські.
11 Los fariseos llegaron y comenzaron a discutir con él, queriendo que les mostrara alguna señal milagrosa del cielo, tratando así de probarlo.
І вийшли Фарисеї, та й почали перепитуватись із Ним, допевняючись у Него ознаки з неба, спокушуючи Його.
12 Entonces Jesús suspiró profundamente y preguntó: “¿Por qué la gente quiere una señal? Les digo la verdad: No les daré una señal”.
І зітхнувша Він духом своїм, рече: Чого кодло се ознаки шукає? Істино глаголю вам: Не дасть ся кодлу сьому ознака.
13 Entonces los dejó allí, subió a la barca, y volvió a cruzar el lago.
І, оставивши їх, увійшов знов у човен, і поплив на той бік.
14 Pero los discípulos habían olvidado llevar pan. Lo único que tenían en la barca era un solo pan.
І забули взяти хлїба, й опріч одного хлїба не мали з собою в човнї.
15 “¡Estén alerta y cuídense de la levadura de los fariseos y de Herodes!” les advirtió.
І наказував їм, глаголючи: Гледїть, остерегайтесь квасу Фарисейського й квасу Іродового.
16 “Él lo dice porque no trajimos pan”, concluyeron ellos.
І міркували вони між собою, кажучи: Се, що хлїба не маємо.
17 Pero Jesús sabía lo que ellos estaban diciendo y dijo: “¿Por qué están hablando acerca del pan que no trajeron? ¿Aún no están pensando ni están entendiendo? ¿Han cerrado sus mentes?
І зрозумівши Ісус, рече їм: Чого міркуєте, що хлїба не маєте? Невже ж ви ще не постерегаєте й не розумієте? Чи ще затверділе маєте серце ваше?
18 ¿Acaso no tienen ojos para ver y oídos para oír?
Очі мавши, не бачите? й, уші мавши, не чуєте, й вже не памятаєте?
19 ¿No recuerdan que repartí cinco panes entre cinco mil personas? ¿Cuántas canastas sobrantes recogieron?” “Doce”, respondieron ellos
Як пять хлїбів ламав я на пять тисяч, скільки кошиків повних ламаного назбирали ви? Кажуть Йому: Дванайцять.
20 “Y los siete panes que se repartieron entre cuatro mil. ¿Cuántas canastas sobrantes recogieron ustedes?” “Siete”, respondieron.
Як же сїм на чотирі тисячі, скільки кошів повних ламаного назбирали ви? Вони кажуть: Сїм.
21 “¿Aún no entienden?” les preguntó.
І рече їм: Як же ви не розумієте?
22 Entonces partieron hacia Betsaida, donde unas personas trajeron a un hombre ciego ante Jesús. Ellos le rogaban a Jesús que lo tocara y lo sanara.
І приходить у Витсаїду; й приводять Йому слїпого, й просять Його, щоб до него приторкнув ся.
23 Entonces Jesús tomó al hombre ciego por la mano y lo llevó fuera de la aldea. Luego escupió en los ojos del hombre y lo tocó con sus manos. Entonces Jesús le preguntó: “¿Puedes ver?”
І взявши за руку слїпого, вивів його осторонь села; й, плюнувши на очі його, положив руки на него, й спитав його, чи що бачить.
24 El hombre miró a su alrededor, y dijo: “Puedo ver a la gente, pero lucen como árboles que caminan”.
І, позирнувши вгору, каже: Бачу людей, що мов дерева ходять.
25 Entonces Jesús tocó una vez más los ojos del hombre, y pudo ver claramente. Había sido curado y su vista estaba clara.
Опісля знов положив руки на очі його, й заставив його позирнути вгору; і сцїлив ся він, і бачив ясно все.
26 Entonces Jesús envió al hombre a su casa, y le dijo: “No pases de regreso por la aldea”.
І відослав його до домівки його, глаголючи: Анї в село не входь, анї розказуй нікому в селї.
27 Jesús y sus discípulos se marcharon para ir a las aldeas de Cesarea de Filipo. Y cuando iban de camino, le preguntó a sus discípulos: “¿Quién dice la gente que soy?”
І вийшов Ісус і ученики Його у села Кесариї Филипової, і дорогою питав учеників своїх, глаголючи їм: Хто я, - кажуть люде?
28 “Algunos dicen que eres Juan el Bautista, otros dicen que eres Elías, y otros dicen que eres uno de los profetas”, respondieron ellos.
Вони ж одказали: Йоан Хреститель; а инші: Ілия; инші ж: Один з пророків.
29 “¿Pero quién dicen ustedes que soy yo?” les preguntó. “¡Tú eres el Mesías!” respondió Pedro.
А він рече їм: Ви ж, хто скажете? Озвав ся ж Петр і каже Йому: Ти єси Христос.
30 Jesús les advirtió acerca de no contarle a nadie sobre él.
І наказав їм, щоб нікому не казали про Него.
31 Entonces comenzó a explicarles que el Hijo del hombre sufriría muchas cosas y sería rechazado por los ancianos, por los sumos sacerdotes, y por los maestros religiosos. Sería llevado a la muerte, pero tres días después se levantaría de nuevo.
І почав навчати їх, що мусить Син чоловічий багато терпіти, й відцурають ся Його старші, та архиєреї, та письменники, і вбють, і в третій день воскресне Він.
32 Jesús les explicaba esto de manera muy clara. Pero Pedro lo llevó aparte y comenzó a amonestarlo por decir tales cosas.
І явно слово гляголав. І взявши Його Петр, почав докоряти Йому.
33 Entonces Jesús se dio vuelta y mirando a sus discípulos, reprendió a Pedro. “Apártate de mí, Satanás”, dijo. “No estás pensando como Dios piensa, sino como piensan los humanos”.
Він же, обернувшись і поглянувши на учеників своїх, докорив Петру, глаголючи: Іди геть, сатано: бо мислиш не про Боже, а про чоловіче.
34 Jesús entonces llamó a la multitud y a sus discípulos para que se acercaran a él, y les dijo: “Si alguno quiere seguirme, debe renunciar a sí mismo, cargar su cruz y entonces seguirme.
І, прикликавши народ укупі з учениками своїми, рече їм: Хто хоче йти за мною, нехай одречеть ся себе, й візьме хрест свій, та й іде слідом за мною.
35 Si alguno quiere salvar su vida, la perderá, pero si alguno pierde su vida por mi causa y por causa de la Buena Noticia, la salvará.
Хто бо хоче душу свою спасти, погубить її; хто ж погубить душу свою задля мене та євангелиї, той спасе її.
36 “¿De qué le servirá a alguien ganar todo en el mundo, y perder su vida?
Що бо за користь чоловікові, коли здобуде сьвіт увесь, а занапастить душу свою?
37 ¿Qué darían ustedes a cambio de su vida?
Або що дасть чоловік у замін душі своєї?
38 Si ustedes sienten vergüenza de reconocerme a mí y lo que yo digo entre este pueblo infiel y pecaminoso, entonces el Hijo del hombre se avergonzará de ustedes cuando venga con la gloria de su Padre, con los santos ángeles”.
Хто бо соромити меть ся мене й моїх словес між кодлом сим перелюбним і грішним, і Син чоловічий соромити меть ся його, як прийде в славі Отця свого з ангелами сьвятими.
