San Lucas 1
1 Como saben, muchos otros han tratado de escribir las cosas que se han cumplido y de las cuales somos partícipes.
Яко ж бо многі заходились опоряджувати повість про добре знані нам речі,
2 Ellos fundamentaron sus relatos en la evidencia de los primeros testigos presenciales y ministros de la Palabra,
як передали нам ті, що з почину були самовидцями й слугами слова;
3 y entonces yo también decidí que como he seguido estas cosas muy cuidadosamente desde el principio, sería una buena idea escribir un relato fiel de todo lo que había ocurrido.
то здалось і менї гаразд, довідавшись од почину про все пильно, поряду тобі написати, високоповажний Теофиле,
4 He hecho esto, querido Teófilo para que puedas estar seguro de que las cosas que se te enseñaron son completamente fiables.
щоб знав певноту того, чого тебе навчено.
5 Durante la época cuando Herodes era rey de Judea, había un sacerdote llamado Zacarías, que venía de la división sacerdotal de Abijah. Él estaba casado con Isabel, quien era descendiente del sacerdote Aarón.
Був за Ірода, царя Юдейського, один сьвященик, на ймя Захарія, з черги Авиїної, а жінка його з дочок Ааронових, а ймя її Єлисавета.
6 Ambos hacían lo que era recto delante de Dios, y eran cuidadosos en seguir los mandamientos del Señor y las normas.
Були ж праведні обоє перед Богом, ходячи у всіх заповідях та наказах Господнїх безпорочні.
7 Ellos no tenían hijos porque Isabel no podía concebir, y ya estaban envejeciendo.
і не було в них дитини: бо Єлисавета була неплідна, й обоє постарілись у днях своїх.
8 Mientras Zacarías servía como sacerdote ante Dios, a nombre de su división sacerdotal,
Стало ся ж, як служив він порядком черги своєї перед Богом,
9 fue elegido por suerte conforme a la costumbre de los sacerdotes, para entrar al Templo del Señor y quemar el incienso.
то, звичаєм сьвященства, довелось йому кадити, увійшовши в церкву Господню.
10 Durante el momento en que se ofrendaba el incienso, había una gran multitud orando afuera.
А все множество народу молилось ізнадвору під час кадження.
11 Entonces un ángel del Señor se le apareció a Zacarías, y se puso en pie a la derecha del altar del incienso.
Явив ся ж йому ангел Господень, стоячи правобіч жертівнї кадильної.
12 Cuando Zacarías vio al ángel, se asustó.
І вжахнув ся Захарія побачивши, і страх обняв його.
13 Pero el ángel le dijo: “No tengas miedo, Zacarías. Tu oración ha sido escuchada, y tu esposa Isabel concebirá de ti un hijo, y le llamarás Juan.
Рече ж до него ангел: Не лякай ся, Захаріє: бо вислухана молитва твоя, і жінка твоя Єлисавета вродить сина тобі, й даси ймя йому Йоан.
14 Él te traerá gozo y alegría, y muchos celebrarán su nacimiento.
І буде радість тобі й веселість; і многі різдвом його радувати муть ся.
15 Él será grande a la vista del Señor. Se negará a beber vino o cualquier otra bebida alcohólica. Estará lleno del Espíritu Santo incluso antes de nacer.
Буде бо великий перед Господем, і вина нї міцного напитку не пити ме; й Духом сьвятим сповнить ся ще з утроби матери своєї.
16 Convertirá a muchos israelitas nuevamente al Señor su Dios.
І многих синів Ізраїлевих наверне до Господа Бога їх.
17 Irá delante del Señor en el espíritu y el poder de Elías, para convertir los corazones de los padres a sus hijos nuevamente, y convertir a los rebeldes hacia un entendimiento recto, para preparar a un pueblo que esté listo para el Señor.
І йти ме він перед Ним духом і силою Ілиї, щоб навернути серця батьків до дїтей, і неслухняних до мудрости праведних, приготовити Господеві людей готових.
18 “¿Cómo puedo estar seguro de esto?” le preguntó Zacarías al ángel. “Soy un hombre viejo, y mi esposa también está envejeciendo”.
І рече Захарія до ангела: По чім же знати му се? я бо старий, і жінка моя ізстарілась у днях своїх.
19 “Yo soy Gabriel”, respondió el ángel. “Yo estoy en la presencia de Dios, y fui enviado para hablarte y entregarte esta buena noticia.
І озвавшись ангел, рече йому: Я Гавриїл, що стою перед Господем; і послано мене промовити до тебе та сповістити тебе про се.
20 Pero como no creíste lo que te dije, te quedarás mudo, sin poder hablar, hasta el momento indicado, cuando mis palabras se cumplan”.
І ось замовкнеш і не зможеш говорити, аж по день, коли станеть ся се, за те що не поняв віри словам моїм, котрі справдять ся пори своєї.
21 Afuera el pueblo estaba esperando a Zacarías, preguntándose por qué estaba demorando tanto en el Templo.
І ждав народ Захарії, і дивував ся, що барить ся він у церкві.
22 Cuando finalmente salió, no pudo hablarles. Y ellos se dieron cuenta de que había tenido una visión en el Templo, pues aunque podía hacer señas, estaba completamente mudo.
Вийшовши ж він, не зміг промовити до них; і постерегли вони, що видїннє бачив у церкві; бо він кивав до них, і зоставсь нїмий.
23 Después que hubo terminado su turno de servicio, regresó a casa.
І сталось, як сповнились днї служення його, пійшов до господи своєї.
24 Poco tiempo después, su esposa Isabel quedó embarazada. Y se quedó en casa por cinco meses.
Після ж тих днїв зачала Єлисавета, жінка його, й втаїлась пять місяцїв, говорячи:
25 “El Señor ha hecho esto en mi favor”, dijo ella, “ahora que ha quitado la desgracia que tenía ante los ojos de los demás”.
Що так менї дав Господь у ті днї, як зглянув ся, зняти з мене докір між людьми.
26 Al sexto mes de su embarazo, Dios envió al ángel Gabriel a una joven llamada María, que vivía en la ciudad de Nazaret, en Galilea.
Місяця ж шестого післав Бог ангела Гавриїла в город Галилейський, званий Назарет,
27 Ella estaba comprometida en matrimonio con un hombre llamado José.
до дїви, зарученої чоловікові, на ймя Йосифові, з дому Давидового; а ймя дїви Мария.
28 El ángel la saludó. “Eres privilegiada en gran manera”, le dijo. “El Señor está contigo”.
І прийшовши ангел до неї, рече: Радуй ся, благодатная. Господь з тобою; благословенна єси між женами.
29 María estaba muy confundida por lo que él le dijo, y se preguntaba cuál era el significado de ese saludo.
Вона ж, побачивши його, вжахнулась словами його, та й подумала, що б се було за витаннє таке.
30 “No te preocupes, María”, siguió diciendo el ángel, “pues Dios te ha mostrado su gracia.
І рече ангел їй: Не лякай ся, Мариє: знайшла бо єси ласку в Бога.
31 Quedarás embarazada y tendras un hijo. Lo llamarás Jesús.
І ось зачнеш ти в утробі твоїй, і вродиш Сина, й наречеш імя Йому Ісус.
32 Él será muy grande, y será llamado el Hijo del Altísimo. El Señor le dará el trono de David su padre,
Сей буде великий, і Сином Вишнього звати меть ся, і дасть Йому Господь Бог престол Давида, отця Його:
і царювати ме Він над домом Якововим по віки, й царству Його не буде кінця. (aiōn g165)
34 “¿Cómo es esto posible?” preguntó María. “Aún soy virgen”.
Рече ж Мария до ангела: Як буде се, коли чоловіка не знаю?
35 “El Espíritu Santo vendrá sobre ti, y el poder del Altísimo te cubrirá. El bebé que va a nacer es santo, y será llamado el Hijo de Dios.
І озвавшись ангел, рече їй: Дух сьвятий найде на тебе, й сила Вишнього отїнить тебе; тим і, що вродить ся сьвяте, звати меть ся Сином Божим.
36 E Isabel, tu pariente, aún a su avanzada edad, está embarazada también. La mujer de quien el pueblo decía que no podía tener hijos, ya tiene seis meses de embarazo.
І ось Єлисавета, родичка твоя і вона також зачала, сина в старості своїй, і се шестий місяць званій неплідною.
37 Nada es imposible para Dios”.
Бо не буде неможливе у Бога всяке слово.
38 “Aquí estoy, lista para ser la sierva del Señor”, dijo María. “Que suceda conmigo tal como dijiste”. Entonces el ángel se fue.
Рече ж Мария: Се рабиня Господня: нехай станеть ся менї по слову твоєму. І пійшов від неї ангел.
39 Poco después, María se alistó y se apresuró a las montañas de Judea, a la ciudad donde
Уставши ж Мария тими днями, пійшла швидко в підгіррє, у город Юдин;
40 estaba la casa de Zacarías. Al entrar llamó a Isabel.
і ввійшла в господу Захаріїну, і виталась із Єлисаветою.
41 Y tan pronto como Isabel escuchó la voz de María, el bebé saltó de alegría dentro de ella. Isabel estaba llena del Espíritu Santo,
І сталось, як почула Єлисавета витаннє Мариїне, кинулась дитина в утробі її; і сповнилась Єлисавета Духом сьвятим,
42 y gritó con voz muy fuerte: “¡Cuán bendita eres entre las mujeres, y cuán bendito será el hijo que nacerá de ti!
і промовила голосом великим, і рече: Благословенна єси між женами, й благословенний плід утроби твоєї.
43 ¿Por qué soy tan honrada en recibir la visita de la madre de mi Señor?
І звідкіля менї се, що прийшла мати Господа мого до мене?
44 Tan pronto como escuché que me llamabas, saludándome, mi bebé saltó de alegría dentro de mí.
Ось бо, як дійшов голос витання твого до ушей моїх, кинулась з радости дитина в утробі моїй.
45 ¡Cuán afortunada eres, porque estás segura de que el Señor hará lo que te ha prometido!”
І благословенна, що увірувала, бо сповнить ся, що сказано їй від Господа.
46 María respondió: “¡Cuánto alabo al Señor!
І рече Мария: Величає душа моя Господа,
47 Estoy tan feliz con Dios, mi Salvador,
і зрадував ся дух мій у Бозї Спасї моїм,
48 porque decidió que yo, su sierva, fuera digna de su consideración, a pesar de mi humilde procedencia. De ahora en adelante todas las generaciones dirán que fui bendecida.
що споглянув на смиреннє слуги своєї: ось бо від нинї блаженною звати муть мене всї роди:
49 El Dios Altísimo ha hecho grandes cosas por mí; su nombre es santo.
бо зробив менї велике Сильний; і сьвяте імя Його.
50 Su misericordia dura de generación en generación para aquellos que lo respetan.
І милості Його від роду до роду на боячих ся Його.
51 Con su poder él ha destruido en pedazos a quienes con arrogancia piensan que son muy sabios.
Зробив силу рукою своєю, розсипав гордих у думках сердець їх;
52 Él derriba a los poderosos de sus tronos, y exalta a los humildes.
поскидав потужних з престолів, і підняв угору смиренних;
53 Él llena a los hambrientos con cosas buenas para comer, y echa a los ricos con las manos vacías.
голодних сповнив добром, а багатих одіслав упорожнї;
54 Él ha ayudado a su siervo Israel, acordándose de él con misericordia,
прийняв Ізраїля, слугу свого, на спомин милости,
55 tal como se lo prometió a nuestros padres, a Abraham y sus descendientes para siempre”. (aiōn g165)
(як промовив до батьків наших) Авраамові й насінню його по віки. (aiōn g165)
56 Y María se quedó con Isabel durante tres meses y luego regresó a su casa.
Пробувала ж Мария з нею місяцїв зо три, та й вернулась до домівки своєї.
57 Llegó el momento en que Isabel tendría su bebé, y tuvo un hijo.
Єлисаветї ж сповнив ся час родити, й вродила вона сина.
58 Sus vecinos y parientes oyeron cómo el Señor le había mostrado gran bondad, y celebraron con ella.
І чули сусіде її і родина її, що Господь показав велику милость свою до неї, і радувались із нею.
59 Ocho días después, vinieron para circuncidar al niño. Y planeaban llamarlo Zacarías, como su padre.
І сталось, восьмого дня прийшли обрізати хлопятко, і хотіли назвати його ймям батька його, Захарією.
60 “No”, dijo Isabel. “Será llamado Juan”.
І озвавшись мати його, каже: Нї, а нехай назветь ся Йоаном.
61 “Pero no hay ninguno entre tus parientes que tenga este nombre”, le dijeron.
І казали до неї: Що нікого нема в родині твоїй, щоб звав ся імям сим.
62 Entonces le preguntaron por señas a Zacarías, el padre del niño, cómo quería llamar a su hijo.
Кивали ж батькові його, як схотів би назвати його.
63 Entonces Zacarías buscó algo sobre lo cual escribir. Para sorpresa de todos, escribió: “Su nombre es Juan”.
І, попросивши таблицї, написав слова: Йоан буде ймя йому. І дивувались усї.
64 E inmediatamente pudo hablar de nuevo, y comenzó a alabar a Dios.
Відкрили ся яе уста його зараз, і язик його, й заговорив, прославляючи Бога.
65 Todos los que vivían cerca estaba maravillados por lo que había sucedido, y se esparció la noticia por toda Judea.
І був на всїх страх, що жили кругом них; і по всьому підгіррю Юдейському пронеслись усї слова ті.
66 Y todos los que oían la noticia se preguntaban lo que esto significaba. “¿Qué será ese niño cuando crezca?” preguntaban ellos, pues estaba claro que el niño era especial para Dios.
І положили всі, хто чув, у серці своїм, кажучи: Що ж то за дитина се буде! І рука Господня була з ним.
67 Zacarías, su padre, lleno del Espíritu Santo, dijo esta profecía:
І Захарія, батько його, сповнив ся Духом сьвятим, і прорік, глаголючи:
68 “El Señor, Dios de Israel, es maravilloso, pues ha venido a su pueblo y lo ha libertado.
Благословен Господь Бог Ізраїлїв, що одвідав і зробив ізбавленнє народові своєму,
69 Nos ha dado un gran Salvador del linaje de su siervo David,
і підняв ріг спасення нам у дому Давида, слуги свого,
(як промовляв устами сьвятих од віку пророків своїх, ) (aiōn g165)
71 Él prometió salvarnos de nuestros enemigos, de quienes nos odian.
спасеннє од ворогів наших і з руки всіх ненавидників наших,
72 Él fue misericordioso con nuestros padres, recordando su santo acuerdo,
щоб зробити милость отцям нашим, і спогадати завіт свій сьвятий,
73 la promesa que le hizo a nuestro padre Abrahám
клятьбу, що кляв ся перед Авраамом, отцем нашим,
74 Él nos libera del temor y nos rescata de nuestros enemigos,
та що дасть нам без страху, з рук ворогів наших визволившись,
75 para que podamos servirle haciendo lo que es bueno y recto durante toda nuestra vida.
служити Йому в сьвятостї та праведності перед Ним, по всі днї життя нашого.
76 Aunque eres solamente un niño pequeño, serás llamado el profeta del Altísimo, porque tu irás delante del Señor para preparar su camino,
А ти, дитино, пророком Вишнього звати меш ся: ходити меш бо перед лицем Господнім, готовити дороги Його;
77 dando conocimiento de la salvación a su pueblo mediante el perdón de sus pecados.
щоб давати знаннє спасення народові Його в оставленню гріхів їх,
78 Por la bondad solícita de Dios con nosotros, el amanecer del cielo vendrá sobre nosotros
по благій милості Бога нашого, в котрій одвідав нас Схід з висоти,
79 para resplandecer sobre aquellos que viven en la oscuridad y bajo la sombra de muerte, y para guiarnos por el sendero de la paz”.
щоб засияв сидячим у темряві і тїнї смертній, щоб направити ноги наші на дорогу впокою.
80 Juan, el niño, creció y se volvió fuerte espiritualmente. Vivió en el desierto hasta que llegó el momento de iniciar su ministerio público a Israel.
Хлопятко ж росло та міцніло духом, і пробувало в пустині аж до дня явлення свого перед Ізраїлем.
