Rimljanom 6
1 Kaj torej porečemo? bomo li ostali v grehu, da se milost pomnoži?
Що ж скажемо? Чи продовжимо грішити, щоб благодать примножилася?
2 Bog ne daj! Kteri smo umrli grehu, kako bomo še živeli v njem?
Зовсім ні! Якщо ми померли для гріха, то як можемо далі жити в ньому?
3 Ne veste li, kterikoli smo se pokrstili v Kristusa Jezusa, da smo se v njegovo smrt pokrstili?
Хіба ви не знаєте, що всі ми, що були хрещені в Христі Ісусі, були хрещені в Його смерть?
4 Torej smo se vkup ž njim pokopali po krstu v smrt, da bi, kakor je vstal Kristus iz mrtvih po očetovej slavi, tako tudi mi hodili v novem življenji.
Тож ми були поховані з Ним через хрещення в смерть, щоб, як Христос воскрес із мертвих через славу Отця, так і ми жили оновленим життям.
5 Kajti če smo ž njim enaki po podobnosti njegove smrti, tudi bomo po podobnosti vstajenja,
Бо якщо ми об’єдналися з Ним такою ж смертю, як Його, ми, безумовно, будемо об’єднані з Ним таким же воскресінням.
6 Vedoč to, da je bil stari naš človek ž njim na križ razpet, da se grešno telo zatare, da bi več ne služili grehu.
Ми знаємо, що наша стара людина була розіп’ята з Ним, щоб гріховне тіло було знищене і ми не були більше рабами гріха,
7 Kajti kteri je umrl, opravičen je od greha.
бо той, хто помер, звільнений від гріха.
8 Če smo pa umrli s Kristusom, verujemo, da bomo tudi živeli ž njim,
І якщо ми померли з Христом, то віримо, що й житимемо з Ним.
9 Vedoč, da Kristus, vstavši iz mrtvih, več ne umira; smrt nad njim več ne gospoduje.
Бо ми знаємо, що Христос, воскреснувши з мертвих, більше не вмирає, смерть уже не панує над Ним.
10 Ker da je umrl, grehu je umrl na enkrat, a da živi, živi Bogu.
Адже Він помер один раз заради гріха; але [тепер] живий і живе для Бога.
11 Tako tudi vi za se mislite, da ste mrtvi grehu, a živi Bogu v Kristusu Jezusu Gospodu našem.
Так і ви вважайте себе мертвими для гріха, але живими для Бога в Ісусі Христі, нашому Господі.
12 Ne kraljuje naj torej greh v vašem smrtnem telesu, da ga poslušate v poželenjih njegovih.
Не дозволяйте гріху панувати у вашому смертному тілі, щоб ви не слухалися його пожадливостей,
13 Tudi ne dajte svojih udov grehu za orožje krivice, nego dajte sebe Bogu kakor kteri ste živi iz mrtvih, in ude svoje Bogu za orožje pravice.
і не віддавайте жодної частини ваших тіл гріху як знаряддя неправедності, а скоріше віддайте себе Богові, як воскреслі з мертвих, і всі ваші тіла віддайте як знаряддя праведності.
14 Kajti greh ne bo nad vami gospodoval, ker niste pod postavo, nego pod milostjo.
Адже гріх уже не пануватиме над вами, бо ви не під Законом, а під благодаттю.
15 Kaj torej? bomo li grešili, ker nismo pod postavo, nego pod milostjo? Bog ne daj!
Що тоді? Чи будемо грішити, бо ми не під Законом, а під благодаттю? Зовсім ні!
16 Ne veste li, komur dajete sebe za sluge v poslušnost, da ste tistega sluge, kogar poslušate; ali greha za smrt, ali pa poslušnosti za pravico?
Хіба ви не знаєте, що коли віддаєте себе комусь у рабство на послух, то стаєте рабами того, кому підкоряєтесь: чи то гріха, що веде до смерті, чи то послуху, що веде до праведності?
17 A hvala Bogu, da ste bili sužnji grehu, pa ste iz srca posluhnili podobo nauka, v ktero ste se izročili.
Але дякувати Богові, що ви, хоча й були рабами гріха, від щирого серця послухалися того роду навчання, якому віддали себе.
18 Osvobodivši se pa greha postali ste služabniki pravice.
Ви були звільнені від гріха й стали рабами праведності.
19 Po človeški govorim za voljo slabosti vašega mesa. Kajti kakor ste dali svoje ude za sužnje nečistosti in nepostavnosti na nepostavnost, tako dajte sedaj svoje ude za sluge pravici na posvečenje.
Я говорю по-людському через вашу людську обмеженість. Бо як раніше ви віддали частини вашого тіла на служіння нечистоті й беззаконню, щоб чинити беззаконня, так тепер віддайте себе на служіння праведності, що веде до святості.
20 Kajti kedar ste bili sužnji greha, svobodni ste bili pravice.
Коли ви були рабами гріха, ви були вільні від праведності.
21 Kakošen sad ste torej imeli ta krat od tega, za kar se sedaj sramujete? Kajti konec onega je smrt.
Яку ж користь ви мали тоді від учинків, за які тепер соромитесь? Ці вчинки призводять до смерті!
