Psalmi 71
1 Vate, oh Gospod, polagam svoje trdno upanje. Naj ne bom nikoli postavljen v zadrego.
У Тебе, Господи, я шукаю захисту, тож нехай не посоромлюся повіки!
2 Osvobodi me v svoji pravičnosti in mi povzroči, da pobegnem. Nagni k meni svoje uho in me reši.
У Своїй праведності визволи мене і врятуй; схили до мене вухо Твоє і спаси мене.
3 Bodi moje močno prebivališče, kamor se bom lahko nenehno zatekal. Dal si zapoved, da me rešiš, kajti ti si moja skala in moja trdnjava.
Будь для мене скелею для оселі [моєї], куди я завжди міг би прийти. Дай наказ врятувати мене, бо Ти моя скеля й твердиня моя.
4 Osvobodi me, oh moj Bog, iz roke zlobnega, iz roke nepravičnega in krutega človeka.
Боже мій, визволи мене від руки нечестивого, від долоні беззаконного й кривдника.
5 Kajti ti si moje upanje, oh Gospod Bog, ti si moje trdno zaupanje od moje mladosti.
Бо Ти – надія моя, Владико Господи, сподівання моє від [часів] юності моєї.
6 S teboj sem bil podpiran od maternice. Ti si tisti, ki me je vzel iz notranjosti moje matere. O tebi bo nenehno moja hvala.
На Тобі я утверджувався від самого народження; Ти витягнув мене з утроби матері моєї; Тобі – хвала моя безупинно!
7 Mnogim sem kakor čudež, toda ti si moje močno zatočišče.
Я став ніби знаком для багатьох, але Ти – тверде пристановище моє.
8 Naj bodo moja usta napolnjena s tvojo hvalo in s tvojo častjo ves dan.
Нехай вуста мої наповняться хвалою Тобі, цілий день [оспівуючи] красу Твою величну.
9 Ne zavrzi me v času visoke starosti, ne zapusti me, ko oslabi moja moč.
Не залиши мене в час старості; не покинь мене, коли сила моя виснажиться.
10 Kajti moji sovražniki govorijo zoper mene in tisti, ki prežijo na mojo dušo, se skupaj posvetujejo,
Бо подейкують про мене вороги мої, і ті, хто душу мою підстерігає, радяться разом між собою,
11 rekoč: »Bog ga je zapustil. Preganjajte in zgrabite ga, kajti nikogar ni, da ga osvobodi.«
кажучи: «Бог покинув його. Переслідуйте й схопіть його, бо немає [в нього] рятівника!»
12 Oh Bog, ne bodi daleč od mene. O moj Bog, podvizaj se zaradi moje pomoči.
Боже, не віддаляйся від мене! Боже мій, поспіши мені на допомогу!
13 Naj bodo zbegani in uničeni tisti, ki so nasprotniki moji duši; naj bodo pokriti z grajo in nečastjo tisti, ki iščejo mojo bolečino.
Нехай посоромлені будуть і загинуть супротивники душі моєї; нехай зодягнуться в ганьбу й безчестя ті, хто прагне вчинити мені зло.
14 Toda jaz bom nenehno upal in še bolj in bolj te bom hvalil.
А я завжди сподіватимуся і все більше й більше хвалу Тобі примножувати буду.
15 Moja usta bodo naznanjala tvojo pravičnost in tvojo rešitev duše ves dan, kajti ne poznam njihovih števil.
Вуста мої проголошуватимуть Твою праведність [і] спасіння Твоє цілий день, бо не знаю, як [їх] полічити!
16 Šel bom v moči Gospoda Boga. Omenjal bom tvojo pravičnost, namreč samo tvojo.
Я увійду в роздуми про могутність Владики Господа, буду нагадувати [всім] про праведність Твою, що лише Тобі належить!
17 Oh Bog, učil si me od moje mladosti in doslej sem oznanjal tvoja čudovita dela.
Боже, Ти вчив мене від [часів] юності моєї, і донині сповіщаю я чудеса Твої.
18 Tudi sedaj, ko sem star in sivolas, oh Bog, me ne zapusti, dokler ne pokažem tvoje moči temu rodu in tvojo oblast vsakemu, ki bo prišel.
Тож і до старості й сивини, Боже, не покидай мене, аж поки не звіщу про силу правиці Твоєї поколінню цьому й усім прийдешнім – про могутність Твою.
19 Tudi tvoja pravičnost, oh Bog, je zelo visoka, ki si storil velike stvari. Oh Bog, kdo ti je podoben!
А праведність Твоя, Боже, до висот сягає; те, що вчинив Ти, – величне! Боже, хто подібний до Тебе?
20 Ti, ki si mi pokazal velike in boleče stiske, me boš ponovno oživil in ponovno privedel gor iz globin zemlje.
Хоча Ти показав мені чимало тяжких скорбот, та знову Ти повертав мене до життя і з безодень землі знов виводив мене.
21 Povečal boš mojo veličino in me tolažil na vsaki strani.
Ти примножував велич мою й огортав мене втіхою Своєю.
22 Prav tako te bom hvalil s plunko, celó tvojo resnico, oh moj Bog. Tebi bom prepeval s harfo, oh ti, Sveti Izraelov.
Тож і я прославлю Тебе струнами ліри за вірність Твою, Боже мій; співатиму Тобі під [звуки] арфи, Святий Ізраїлів!
23 Moje ustnice se bodo silno veselile, kadar ti prepevam in moja duša, ki si jo odkupil.
Радісно вигукують уста мої, коли я співаю для Тебе, і душа моя, яку Ти визволив,
24 Tudi moj jezik bo ves dan govoril o tvoji pravičnosti, kajti zbegani so, ker so privedeni v sramoto [tisti], ki iščejo mojo bolečino.
також і язик мій цілий день промовлятиме правду Твою, бо посоромлені й ганьбою вкриті ті, хто прагнув вчинити мені зло.
