Pregovori 11
1 Netočna tehtnica je ogabnost Gospodu, toda pravično tehtanje je njegovo veselje.
Обма́нливі ша́льки — оги́да для Господа, а повна вага́ — це Його уподо́ба.
2 Ko prihaja ponos, zatem prihaja sramota, toda s ponižnim je modrost.
Прийде пишність, та при́йде і га́ньба, а з суми́рними — мудрість.
3 Neokrnjenost iskrenih jih bo usmerjala, toda perverznost prestopnikov jih bo uničila.
Невинність простосердих веде їх, а лука́вство зрадли́вих — їх вигубить.
4 Bogastva ne koristijo na dan besa, toda pravičnost osvobaja pred smrtjo.
Не поможе багатство в день гніву, а справедливість від смерти визво́лює.
5 Pravičnost popolnega bo vodila njegovo pot, toda zlobni bo padel po svoji lastni zlobnosti.
Справедливість невинного дорогу йому випросто́вує, безбожний же падає через безбожність свою́.
6 Pravičnost iskrenega jih bo osvobodila, toda prestopniki bodo prevarani v svoji lastni porednosti.
Справедливість прямих їх рятує, а зрадливі захо́плені будуть своєю захла́нністю.
7 Kadar zloben človek umre, bo njegovo pričakovanje propadlo, in upanje nepravičnih ljudi propada.
При смерті люди́ни безбожної гине надія, зникає чека́ння люди́ни нікче́мної.
8 Pravični je osvobojen iz stiske, zlobni pa prihaja namesto njega.
Виривається праведний з у́тиску, і замість нього безбожний іде.
9 Hinavec s svojimi usti uničuje svojega bližnjega, toda zaradi spoznanja bo pravični osvobojen.
Свого ближнього нищить лукавий уста́ми, а знання́м визволя́ються праведні.
10 Kadar gre dobro pravičnim, se mesto razveseljuje; kadar zlobni propadajo, pa je vriskanje.
Добром праведних місто радіє, а як гинуть безбожні — співає.
11 Z blagoslovom iskrenega je mesto povišano, toda premagano je z usti zlobnega.
Благословенням че́сних підно́ситься місто, а уста́ми безбожних руйну́ється.
12 Kdor je brez modrosti, prezira svojega bližnjega, toda razumevajoč človek ohranja svoj mir.
Хто пого́рджує ближнім своїм, той позба́влений розуму, а розумна люди́на мовчить.
13 Tožljivec razodeva skrivnosti, toda kdor je zvestega duha, prikriva zadevo.
Виявляє обмо́вник таємне, вірнодухий же справу ховає.
14 Kjer ni nasveta, ljudstvo pada, toda v množici svetovalcev je varnost.
Народ падає з бра́ку розумного про́воду, при числе́нності ж ра́дників спасі́ння буває.
15 Kdor je pôrok za tujca, se bo kesal za to in kdor sovraži poroštvo, je zanesljiv.
Зле робить, як хто за чужого пору́чується, хто ж пору́ку ненавидить, той безпечний.
16 Milostljiva ženska ohranja čast, močni ljudje ohranjajo bogastva.
Жінка чесно́тна ося́гує слави, і пильні багатства здобу́дуть.
17 Usmiljen človek dela dobro svoji lastni duši, toda kdor je krut, nadleguje svoje lastno meso.
Люди́на ласка́ва душі своїй чинить добро́, а жорстока замучує тіло своє.
18 Zlobnež počne varljivo delo, toda tistemu, ki seje pravičnost, bo plačilo zanesljivo.
Чинить діло безва́ртне безбожний, хто ж праведність сіє — заплату правдиву оде́ржує.
19 Kakor se pravičnost nagiba k življenju, tako kdor zasleduje zlo, to zasleduje do svoje lastne smrti.
Отак праведність є на життя, хто ж жене́ться за злом, той до смерти зближа́ється.
20 Tisti, ki so kljubovalnega srca, so ogabnost Gospodu, toda tisti, ki so na svoji poti iskreni, so njegovo veselje.
Серцем лукаві — оги́да для Господа, а хто в неповинності ходить — Його уподо́ба.
21 Čeprav se roka rokuje z roko, zlobni ne bodo nekaznovani, toda seme pravičnih bo osvobojeno.
Ручаюсь: не бу́де невинним лихий, а наща́док правдивих захований буде.
22 Kakor dragocenost iz zlata v svinjskem rilcu, tako je lepa ženska brez preudarnosti.
Золотая сере́жка в свині на ніздрі́ — це жінка гарна, позба́влена розуму.
23 Želja pravičnega je samo dobro, toda pričakovanje zlobnega je bes.
Жада́ння у праведних — тільки добро, надія безбожних — то гнів.
24 Tam je, ki razsipa in še povečuje in tam je, ki zadržuje več, kot je primerno, toda to nagiba k revščini.
Дехто щедро дає, та ще додається йому, а дехто ховає над міру, та тільки бідні́є.
25 Velikodušna duša bo postala premožna in kdor napaja, bo tudi sam napojen.
Душа, яка благословля́є, наси́чена буде, а хто по́їть інших, — напо́єний буде і він.
26 Kdor zadržuje žito, ga bo ljudstvo preklelo, toda blagoslov bo na glavi tistega, ki ga prodaja.
Хто задержує збіжжя, того проклинає наро́д, хто ж поживу випро́дує, тому благослове́ння на голову.
27 Kdor marljivo išče dobro, dosega naklonjenost, toda kdor išče vragolijo, bo ta prišla k njemu.
Хто прагне добра, той шукає вподо́бання, хто ж лихого жадає, то й при́йде на нього воно.
28 Kdor zaupa v svoja bogastva, bo padel, toda pravični bo cvetel kakor mladika.
Хто надію кладе на багатство своє, той впаде́, а праведники зелені́ють, як листя.
29 Kdor nadleguje svojo lastno hišo, bo podedoval veter in bedak bo služabnik modremu v srcu.
Хто не́ряд уносить до дому свого, той вітер пося́де, а дурноголо́вий розумному стане рабом.
30 Sad pravičnega je drevo življenja in kdor pridobiva duše, je moder.
Плід праведного — дерево життя, і мудрий життя набуває.
31 Glej, pravični bo poplačan v zemlji, koliko bolj zlobni in grešnik.
Коли праведний ось надолу́жується на землі, то тим більше безбожний та грішний!
