Pregovori 10
1 Salomonovi pregovori. Moder sin dela očeta srečnega, toda nespameten sin je potrtost svoji materi.
Син мудрий — потіха для батька, а син нерозумний — то смуток для неньки його.
2 Zakladi zlobnosti nič ne koristijo, toda pravičnost osvobaja pred smrtjo.
Не поможуть неправедні скарби, а справедливість від смерти визво́лює.
3 Gospod ne bo trpel, da duša pravičnega izstrada, toda odvrže imetje zlobnega.
Не допустить Господь голодува́ти душу праведного, а набу́ток безбожників згине.
4 Reven postaja tisti, ki ravna s počasno roko, toda roka marljivega dela bogastvo.
Ледача рука до убо́зтва веде, рука ж роботя́ща збагачує.
5 Kdor zbira poleti, je moder sin, toda kdor ob žetvi spi, je sin, ki povzroča sramoto.
Хто літом збирає — син мудрий, хто ж дрімає в жнива́ — син безпутній.
6 Blagoslovi so na glavi pravičnega, toda nasilje pokriva usta zlobnega.
Благослове́нства на голову праведного, а уста безбожним прикриє наси́льство.
7 Spomin na pravičnega je blagoslovljen, toda ime zlobnega bo strohnelo.
Пам'ять про праведного — на благослове́ння, а йме́ння безбожних загине.
8 Moder v srcu bo sprejel zapovedi, toda žlobudrav bedak bo padel.
Заповіді мудросердий приймає, але́ дурногу́бий впаде́.
9 Kdor hodi pošteno, hodi varno; toda kdor svoje poti izkrivlja, bo razpoznan.
Хто в невинності ходить, той ходить безпечно, а хто кривить дороги свої, буде ви́явлений.
10 Kdor zavija z očesom, povzroča bridkost, toda žlobudrav bedak bo padel.
Хто оком моргає, той смуток дає, але дурногу́бий впаде́.
11 Usta pravičnega človeka so izvir življenja, toda nasilje pokriva usta zlobnega.
Уста праведного — то джерело життя, а уста безбожним прикриє насильство.
12 Sovraštvo razvnema prepire, toda ljubezen pokriva vse grehe.
Нена́висть побуджує сва́рки, а любов покриває всі ви́ни.
13 Na ustnicah tistega, ki ima razumevanje, je najti modrost, toda palica je za hrbet tistega, ki je brez razumevanja.
В устах розумного мудрість знахо́диться, а різка — на спину безтя́много.
14 Modri ljudje kopičijo spoznanje, toda usta nespametnega so blizu uničenja.
Прихо́вують мудрі знання́, а уста нерозумного — близькі́ до загибелі.
15 Bogataševo premoženje je njegovo močno mesto. Uničenje revnih je njihova revščina.
Маєток багатого — місто тверди́нне його, поги́біль убогих — їхні зли́дні.
16 Trud pravičnega se nagiba k življenju, sad zlobnega h grehu.
Дорібок праведного — на життя, прибу́ток безбожного — в гріх.
17 Tisti, ki se drži poučevanja, je na poti življenja, toda kdor odklanja opomin, se moti.
Хто напу́чування стереже́ — той на сте́жці життя, а хто нехту́є карта́ння, той блу́дить.
18 Kdor z lažnivimi ustnicami skriva sovraštvo in kdor izreka obrekovanje, je bedak.
Хто нена́висть ховає, в того губи брехли́ві, а хто на́клепи ширить, той дурнове́рхий.
19 V množici besed ne manjka greha, toda kdor zadržuje svoje ustnice, je moder.
Не бракує гріха в многомо́вності, а хто стримує губи свої, той розумний.
20 Jezik pravičnega je kakor izbrano srebro, srce zlobnega je malo vredno.
Язик праведного — то добі́рне срібло́, а розум безбожних — мізе́рний.
21 Ustnice pravičnega hranijo mnoge, toda bedaki umrejo zaradi pomanjkanja modrosti.
Пасу́ть багатьох губи праведного, безглузді ж умирають з неро́зуму.
22 Gospodov blagoslov, ta bogatí in s tem on ne dodaja nobene bridkosti.
Благослове́ння Господнє — воно збагачає, і сму́тку воно не прино́сить з собою.
23 To je kakor zabava bedaku, da počne vragolijo, toda razumevajoč človek ima modrost.
Нешляхе́тне робити — заба́ва неві́гласа, а мудрість — люди́ні розумній.
24 Strah zlobnega bo prišel nanj, toda želja pravičnega bo zagotovljena.
Чого нечести́вий боїться, те при́йде на нього, а пра́гнення праведних спо́вняться.
25 Kakor mine vrtinčast veter, tako zlobnega ni več, toda pravični je večen temelj.
Як буря, яка пронесе́ться, то й гине безбожний, а праведний має дові́чну осно́ву.
26 Kakor kis zobem in kakor dim očem, tako je lenuh tistim, ki ga pošljejo.
Як о́цет зубам, і як дим для оче́й, так лінивий для тих, хто його посилає.
27 Strah Gospodov podaljšuje dneve, toda leta zlobnega bodo skrajšana.
Страх Господній примножує днів, а ро́ки безбожних вкоро́тяться.
28 Upanje pravičnega bo veselje, toda pričakovanje zlobnega bo propadlo.
Сподіва́ння для праведних — радість, а наді́я безбожних загине.
29 Gospodova pot je moč iskrenemu, toda uničenje bo za delavce krivičnosti.
Дорога Господня — тверди́ня неви́нним, а заги́біль — злочинцям.
30 Pravični ne bo nikoli odstranjen, toda zloben ne bo poselil zemlje.
Повік праведний не захита́ється, а безбожники не поживуть на землі.
31 Usta pravičnega prinašajo modrost, toda kljubovalen jezik bo odrezan.
Уста праведного дають мудрість, а лукавий язик буде втятий.
32 Ustnice pravičnega vedo, kaj je sprejemljivo, toda usta zlobnega govorijo kljubovalnost.
Уста праведного уподо́бання знають, а уста безбожних — лука́вство.
