Jobho 28
1 “Mugodhi wesirivha uripo, nenzvimbo inonatswa goridhe.
Отож, має срі́бло своє джерело́, і є місце для золота, де його чи́стять,
2 Simbi inocherwa pasi, uye ndarira inonyautswa ichibva pamhangura.
залізо береться із по́роху, з ка́меня мідь виплавляється.
3 Munhu anoita kuti rima ripere; anotsvakisisa kusvikira kumucheto chaiko, mhangura iri murima rakasviba kwazvo.
Люди́на кладе для темно́ти кінця́, і докра́ю досліджує все, і шукає камі́ння у те́мряві та в смертній тіні:
4 Anovhura mugodhi kure nokunogara vanhu, kunzvimbo dzakakanganikwa norutsoka rwomunhu; kure navanhu anorezuka ndokuzeya uku nokuku.
ламає в копа́льні далеко від ме́шканця; забуті ногою люди́ни, ви́сять місця́, відда́лені від чоловіка.
5 Iyo nyika, zvokudya zvichibva mairi, inoshandurwa nechapasi seinoshandurwa nemoto,
Земля — хліб із неї похо́дить, а під нею пори́то, немов би огнем,
6 safire inobva mumatombo ayo, uye guruva rayo rine upfu hwegoridhe,
місце сапфі́ру — каміння її, й порох золота в ній.
7 Hakuna gondo rinoziva nzira iyo yakavanzika, hakuna ziso rorukodzi rakaiona.
Стежка туди — не знає її хижий птах, її око орли́не не бачило,
8 Mhuka dzinozvikudza hadziisi rutsokapo, uye hakuna shumba inofambapo.
не ступала по ній молода звірина́, не ходив нею лев.
9 Ruoko rwomunhu runorova dombo romusarasara uye ronoisa midzi yamakomo pachena.
Чоловік свою руку по кре́мінь витя́гує, гори від кореня переверта́є,
10 Anochera mugero nomumatombo; meso ake anoona pfuma yawo yose.
пробива́є у скелях канали, і все дороге бачить око його!
11 Anotsvakisisa panotangira nzizi uye anobudisa zvinhu zvakavanzika pachena.
Він зага́чує рі́ки від ви́ливу, а захо́вані речі виво́дить на світло.
12 “Asi uchenjeri hungawanikwepiko? Kunzwisisa kunogarepiko?
Та де мудрість знахо́диться, і де́ місце розуму?
13 Munhu haanzwisisi kukosha kwahwo; hahungawanikwi munyika yavapenyu.
Люди́на не знає ціни їй, і вона у країні живих не знахо́диться.
14 Pakadzika panoti, ‘Hahuzi mandiri.’ Gungwa rinoti, ‘Hahuzi pandiri.’
Безо́дня говорить: „Вона не в мені!“і море звіщає: „Вона не зо мною!“
15 Hahungatengwi negoridhe yakaisvonaka, uye mutengo wahwo haungayerwi nesirivha.
Щирого золота дати за неї не можна, і не ва́житься срі́бло ціною за неї.
16 Hahungatengwi negoridhe reOfiri, namatombo anokosha eonikisi kana esafire.
Не важать за неї офі́рського золота, ні дорогого оні́ксу й сапі́ру.
17 Hahungaenzaniswi negoridhe kana kristari, uye hahungatsinhaniswi nezvishongo zvegoridhe.
Золото й скло — не рівня́ються в ва́ртості їй, і її не зміня́ти на по́суд із щирого золота.
18 Korari nejasipa hazvingatongorehwi; mutengo wouchenjeri unokunda maparera.
Кора́лі й кришта́ль і не зга́дуються, а набу́ток премудрости — ліпший за пе́рли!
19 Topazi yeEtiopia haingaenzaniswi nahwo; hahungatongotengwi negoridhe rakaisvonaka.
Не рівня́ється їй етіо́пський топа́з, і не ва́житься золото щире за неї.
20 “Zvino uchenjeri hunobvepiko? Kunzwisisa kunogarepiko?
А мудрість ізвідки прихо́дить, і де́ місце розуму?
21 Kwakavanzirwa meso ezvipenyu zvose, zvakavigwa kunyange kushiri dzedenga.
Бо вона від очей усьо́го живого захо́вана, і від птаства небесного скрита вона.
22 Kuparadza noRufu zvinoti, ‘Runyerekupe rwahwo chete ndirwo rwakasvika munzeve dzedu.’
Аваддо́н той і смерть промовляють: Ушима своїми ми чули про неї лиш чутку!
23 Mwari oga ndiye anonzwisisa nzira inoenda kwahuri, uye ndiye oga anoziva kwahunogara,
Тільки Бог розуміє дорогу її, й тільки Він знає місце її!
24 nokuti anoona magumo enyika, uye anoona zvinhu zvose zviri pasi pamatenga.
Бо Він аж на кінці землі придивля́ється, ба́чить під небом усім.
25 Paakasimbisa simba remhepo uye akayera mvura,
Коли́ Він чинив вагу ві́трові, а воду утво́рював мірою,
26 paakaita chirevo chemvura negwara rokutinhira wemheni,
коли Він уста́ву складав для дощу та дороги для бли́скавки грому,
27 ipapo akatarira kuuchenjeri akahunzvera; akahusimbisa uye akahuedza.
тоді Він побачив її та про неї повів, міцно поставив її та її дослідив!
28 Zvino akati kumunhu, ‘Kutya Ishe, ndihwo uchenjeri, uye kusiya zvakaipa ndiko kunzwisisa.’”
І сказав Він люди́ні тоді: „Таж страх Господній — це мудрість, а ві́дступ від злого — це розум!“
