Псалми 81
1 Радујте се Богу, који нам даје крепост; покликујте Богу Јаковљевом.
Для дириґента хору. На ґітійськім знарядді. Аса́фів. Співайте Богові, нашій тверди́ні, покли́куйте Богові Якова,
2 Подигните песме, дајте бубањ, слатке гусле са псалтиром.
заспівайте пісню, і заграйте на бу́бні, на ци́трі приємній із гу́слами,
3 Трубите о мени у трубу, о уштапу ради празника нашег.
засурмі́ть у сурму́ в новомі́сяччя, на по́вні в день нашого свята,
4 Јер је такав закон у Израиља, наредба од Бога Јаковљевог.
бо це право Ізраїлеві, Зако́н Бога Якова!
5 За сведочанство постави Јосифу ово, кад иђаше на земљу мисирску. Језик, ког не знах, чух!
На сві́дчення в Йо́сипі Він учинив його, як пішов був на землю єгипетську. Почув був там мову, якої не знав:
6 "Уклонио сам рамена његова од бремена, руке његове опростише се котарица.
„Раме́на його Я звільнив з тягару́, від коша́ його ру́ки звільнились.
7 У невољи си ме зазвао, и избавих те, услиших те усред грома, на води Мериви искушах те.
Ти був кликав у недолі, — й я ви́дер тебе, Я відповідаю тобі в укритті громові́м, Я ви́пробував був тебе над водою Мери́ви. (Се́ла)
8 Слушај, народе мој, и засведочићу ти, Израиљу, о кад би ме послушао:
Слухай же ти, Мій наро́де, і хай Я засві́дчу тобі, о Ізраїлю, — коли б ти послухав Мене:
9 Да не буде у тебе туђег бога, и богу страном немој се клањати.
нехай бога чужого у тебе не буде, і не кланяйся богу сторонньому!
10 Ја сам Господ, Бог твој, који сам те извео из земље мисирске; отвори уста своја, и ја ћу их напунити.
Я — Господь, Бог твій, що з кра́ю єгипетського тебе вивів, відчини свої уста — і Я їх напо́вню!
11 Али не послуша народ мој глас мој, Израиљ не мари за ме.
Але́ Мій народ не послухався був Мого голосу, не згодився зо Мною Ізра́їль, —
12 И ја их пустих на вољу срца њихова, нека ходе по својим мислима.
і Я їх пустив ради впе́ртости їхнього серця, — нехай вони йдуть за своїми пора́дами!
13 О кад би народ мој слушао мене, и синови Израиљеви ходили путевима мојим!
Коли б Мій наро́д був послухав Мене, коли б був Ізраїль ходив по доро́гах Моїх,
14 Брзо бих покорио непријатеље њихове, и на противнике њихове дигао бих руку своју;
ще мало — і Я похили́в би був їхніх ворогів, і руку Свою поверну́в би був Я на проти́вників їхніх!
15 Који мрзе на Господа, били би им покорни, и добри дани њихови били би довека;
Ненави́сники Господа йому б покори́лись, — і був би навіки їхній час,
16 Најбољом би пшеницом хранио њих, и медом бих из камена ситио их."
і Я жи́ром пшениці його годува́в би, і медом із скелі тебе б насища́в!“
