Psalmi 55
1 Usliši, Bože, molitvu moju, i nemoj se sakriti od moljenja mojega.
Для дириґента хору. На неґінах. Навчальний Давидів псалом. Вислухай, Боже, молитву мою й від блага́ння мого не ховайся!
2 Pazi, i saslušaj me; cvilim u jadu svom i uzdišem
Прислу́хайсь до мене й подай мені відповідь, — я блукаю у сму́тку своїм і стогну́, —
3 Od vike neprijateljske i od dosade bezbožnièke; jer dižu na me zlo, i u gnjevu gone me.
від крику воро́жого, від у́тисків грішного, бо гріх накида́ють на мене вони, і в гніві мене переслі́дують.
4 Srce je moje uzdrktalo u meni, i strah smrtni popade me;
Тремтить моє серце в мені, і стра́хи смерте́льні напали на мене,
5 Strah i trepet doðe na me, i groza poduze me.
страх та тремті́ння на мене найшли́, і тривога мене обгорну́ла.
6 I rekoh: ko bi mi dao krila golubinja? ja bih odleteo i poèinuo;
І сказав я: „Коли б я мав крила, немов та голубка, то я полетів би й спочив!“
7 Daleko bih pobjegao, i nastanio se u pustinji.
Отож, помандру́ю дале́ко, пробува́тиму я на пустині. (Се́ла)
8 Pohitao bih da uteèem od vihora i od bure.
Поспішу́ собі, щоб утекти́ перед вітром бурхли́вим та бурею.
9 Porazi, Gospode, i razdijeli jezike njihove, jer vidim nasilje i svaðu u gradu;
Вигуби, Господи, та погуби язика́ їхнього, бо в місті я бачив наси́льство та сва́рку, —
10 Danju i noæu to hodi po zidovima njegovijem; zloèinstvo je i muka posred njega.
вони ходять удень та вночі коло нього на му́рах його, а гріх та неправда всере́дині в ньому,
11 Usred njega je pogibao, s ulice njegove ne odlazi prijevara i lukavstvo.
нещастя всере́дині в ньому, а з вулиць його не вихо́дять наси́лля й обма́на,
12 Jer ne ruži me neprijatelj moj, to bih podnio; ne ustaje na me javni nenavidnik, od njega bih se sakrio.
бож не ворог злорі́чить на мене, — це я переніс би, — і не нена́висник мій побільши́всь надо мною, я сховався б від нього, —
13 Nego ti koji si mi bio to što ja sam, drug moj i znanac moj.
але ти, — чоловік мені рі́вня, мій прия́тель близьки́й і знайо́мий мені,
14 S kojim mi bješe radost dijeliti tajnu, i u dom Božji hodih kroz sabor narodni.
з яким со́лодко щиру розмову прова́димо, і ходимо до Божого дому серед бурхли́вого на́товпу.
15 Neka ih ugrabi smrt, neka živi siðu u pakao, jer je zloèinstvo u stanu njihovu i u njima. (Sheol h7585)
Нехай же впаде на них смерть, нехай зі́йдуть вони до шео́лу живими, — бо зло в їхнім ме́шканні, у їхній сере́дині! (Sheol h7585)
16 Ja Boga prizivljem, i Gospod æe me spasti.
Я кличу до Бога, і Госпо́дь урятує мене:
17 Veèerom i jutrom i u podne tužim i uzdišem, i èuæe glas moj;
уве́чорі, вра́нці й опі́вдні я скаржусь й зідхаю, — і Він ви́слухає мого го́лосу!
18 Uèiniæe, te æe duša moja biti mirna od onijeh koji napadaju na me, jer ih mnogo imam.
У мирі Він викупить душу мою, щоб до мене вони не зближа́лись, бо багато було їх на мене!
19 Da usliši, i ukroti ih Bog, koji živi od vijeka; jer se ne mijenjaju i ne boje se Boga.
Бог ви́слухає, і їм Той відпові́сть, Хто відві́ку сидить на престо́лі, (Се́ла) бо немає у них перемін, і Бога вони не боя́ться, —
20 Dižu ruke svoje na one koji su s njima u miru, i raskidaju svoju družbu.
во́рог ви́тягнув ру́ки свої проти тих, що в споко́ї жили́ з ним, він зганьби́в заповіта свого́,
21 Usta su im meka kao maslo, a na srcu im je rat. Rijeèi su im blaže od ulja, ali su goli maèevi.
його уста гладе́нькі, як масло, — та сва́рка у серці його, від оливи м'які́ші слова́ його, та вони — як мечі́ ті ого́лені!
22 Stavi na Gospoda breme svoje, i on æe te potkrijepiti. Neæe dati dovijeka pravedniku da posrne.
Свого тягара́ поклади ти на Господа, — і тебе Він підтри́має, Він ніко́ли не дасть захита́тися праведному!
23 Ti æeš ih, Bože, svaliti u jamu pogibli; krvopije i lukavi neæe sastaviti polovine dana svojih. A ja se u tebe uzdam.
А Ти їх, Боже мій, поскида́єш до ями поги́белі! Люди чи́нів кривавих й обмани, — бода́й своїх днів вони не дожили навіть до половини, а я поклада́ю надію на Тебе!
