Psalmi 129

1 Mnogo mi dosaðivaše od mladosti moje, neka reèe Izrailj,

Пісня проча́н.

2 Mnogo mi dosaðivaše od mladosti moje, ali me ne svladaše.

Багато гноби́ли мене від юна́цтва мого́, та мене не поду́жали!

3 Na leðima mojim oraše oraèi, i vodiše duge brazde svoje.

Ора́ли були́ на хребті́ моїм плугатарі́, поклали вони довгі бо́розни,

4 Gospod je pravedan; isijeèe konopce bezbožnièke.

та Господь справедливий, — Він шну́ри безбожних порва́в!

5 Postidjeæe se, odbiæe se svi koji nenavide Sion.

Нехай посоро́млені бу́дуть, і хай повідступа́ють назад усі ті, хто Сіона нена́видить!

6 Biæe kao trava na krovovima, koja se sasušuje prije nego se poèupa,

Бодай стали вони, як трава на даха́х, що всихає вона, поки ви́росте,

7 Od koje neæe žetelac napuniti ruke svoje, niti naruèja svojega vezilac;

що нею жмені своєї жнець не напо́внить, ані обере́мка свого в'яза́льник,

8 I koji prolaze neæe reæi: “Blagoslov Gospodnji na vama! blagosiljamo vas imenom Gospodnjim.”

і не скаже прохо́жий до них: „Благослове́ння Господнє на вас, благословля́ємо вас Ім'я́м Господа!“