Poslovice 22
1 Bolje je ime nego veliko bogatstvo, i milost je bolja nego srebro i zlato.
Ліпше добре ім'я́ за багатство велике, і ліпша милість за срі́бло та золото.
2 Bogat i siromah sretaju se; obojicu je Gospod stvorio.
Багатий та вбогий стрічаються, — Господь їх обох створив.
3 Pametan èovjek vidi zlo i skloni se, a ludi idu dalje i plaæaju.
Мудрий бачить лихе — і ховається, а безумні йдуть і кара́ються.
4 Smjernosti i strahu Gospodnjemu plata je bogatstvo i slava i život.
Заплата покори і стра́ху Господнього, — це багатство, і слава, й життя.
5 Trnje i zamke su na putu opakoga; ko èuva dušu svoju, biæe daleko od toga.
Терни́на й пастки́ на дорозі лукавого, а хто стереже́ свою душу, віді́йде далеко від них.
6 Uèi dijete prema putu kojim æe iæi, pa neæe otstupiti od njega ni kad ostari.
Привчай юнака́ до дороги його, і він, як поста́ріється, не усту́питься з неї.
7 Bogat gospodari nad siromasima, i ko uzima u zajam biva sluga onomu koji daje.
Багатий панує над бідними, а боржни́к — раб позича́льника.
8 Ko sije bezakonje žeæe muku, i pruta gnjeva njegova nestaæe.
Хто сіє кри́вду, той жа́тиме лихо, а бич гніву його покінчи́ться.
9 Blago oko biæe blagosloveno, jer daje hljeba svojega ubogomu.
Хто доброго ока, той поблагосло́влений буде, бо дає він убогому з хліба свого́.
10 Otjeraj potsmjevaèa, i otiæi æe raspra i prestaæe svaða i sramota.
Глумли́вого вижени, — й вийде з ним сварка, і суперечка та га́ньба припи́няться.
11 Ko ljubi èisto srce, i èije su usne ljubazne, njemu je car prijatelj.
Хто чистість серця кохає, той має хороше на устах, і другом йому буде цар.
12 Oèi Gospodnje èuvaju znanje, a poslove bezakonikove obara.
Очі Господа оберігають знання́, а лукаві слова́ Він відкине.
13 Ljenivac govori: lav je napolju; nasred ulice poginuo bih.
Лінивий говорить: „На вулиці лев, — серед майда́ну я буду забитий!“
14 Usta su tuðih žena jama duboka; na koga se gnjevi Gospod, onamo æe pasti.
Уста коха́нки — яма глибока: на ко́го Господь має гнів, той впадає туди.
15 Bezumlje je privezano djetetu na srce; prut kojim se kara ukloniæe ga od njega.
До юнако́вого серця глупо́та прив'язана, та різка карта́ння відда́лить від нього її.
16 Ko èini krivo siromahu da umnoži svoje, i ko daje bogatome, zacijelo æe osiromašiti.
Хто тисне убогого, щоб собі́ збагати́тись, і хто багаче́ві дає, — той певно збідніє.
17 Prigni uho svoje i slušaj rijeèi mudrijeh ljudi, i srce svoje privij k nauci mojoj.
Нахили своє вухо, і послухай слів мудрих, і серце зверни до мого знання́,
18 Jer æe ti biti milina ako ih složiš u srce svoje, ako sve budu poreðane na usnama tvojim.
бо гарне воно, коли будеш ти їх у своєму нутрі́ стерегти́, — хай стануть на устах твоїх вони ра́зом!
19 Da bi ti uzdanje bilo u Gospoda, kazujem ti ovo danas, a ti tako èini.
Щоб надія твоя була в Го́споді, я й сьогодні навчаю тебе.
20 Nijesam li ti napisao znamenite stvari za savjete i znanje,
Хіба ж не писав тобі три́чі з порадами та із знання́м,
21 Da bih ti pokazao tvrðu istinitijeh rijeèi da bi mogao istinitijem rijeèima odgovarati onima koji pošlju k tebi?
щоб тобі завідо́мити правду, правдиві слова́, щоб ти істину міг відпові́сти тому, хто тебе запитає.
22 Ne otimaj siromahu zato što je siromah, i ne zatiri nevoljnoga na vratima.
Не грабу́й незамо́жнього, бо він незамо́жній, і не тисни убогого в брамі,
23 Jer æe Gospod braniti njihovu stvar, i oteæe dušu onima koji njima otimaju.
бо Господь за їхню справу суди́тиметься, і грабіжникам їхнім ограбує Він душу.
24 Ne druži se s èovjekom gnjevljivijem i ne idi sa žestokim,
Не дружись із чоловіком гнівли́вим, і не ходи із люди́ною лютою,
25 Da se ne bi navikao na putove njegove i metnuo zamke na dušu svoju.
щоб доріг її ти не навчи́вся, і тене́та не взяв для своєї душі.
26 Ne budi od onijeh koji ruku daju, koji se jamèe za dugove.
Не будь серед тих, хто пору́ку дає́, серед тих, хто пору́чується за борги́:
27 Ako nemaš èim platiti, zašto da se odnese postelja ispod tebe?
коли ти не матимеш чим заплатити, — нащо ві́зьмуть з-під тебе посте́лю твою?
28 Ne pomièi stare meðe, koju su postavili oci tvoji.
Не пересува́й віково́ї границі, яку встановили батьки́ твої.
29 Jesi li vidio èovjeka ustaoca na poslu? Taki æe pred carevima stajati, a neæe stajati pred prostacima.
Ти бачив люди́ну, мото́рну в занятті своїм? Вона перед царя́ми спокійно стоятиме, та не всто́їть вона перед про́стими.
