Йов 18
1 Билдад дин Шуах а луат кувынтул ши а зис:
І заговорив шух'янин Білда́д та й сказав:
2 „Кынд вей пуне капэт ачестор кувынтэрь? Вино-ць ын минць, ши апой вом ворби.
„Як довго ви бу́дете па́стками класти слова́? Розміркуйте, а по́тім собі погово́римо!
3 Пентру че не сокотешть атыт де добиточь? Пентру че не привешть ка пе ниште вите?
Чому́ порахо́вані ми, як худоба? Чому в ваших оча́х ми безумні?
4 Оаре пентру тине, каре те сфыший ын мыния та, с-ажунгэ пустиу пэмынтул ши сэ се стрэмуте стынчиле дин локул лор?
О ти, що розша́рпуєш душу свою в своїм гніві, — чи для те́бе земля опусті́є, а скеля осу́неться з місця свого́?
5 Да, лумина челуй рэу се ва стинӂе ши флакэра дин фокул луй ну ва май стрэлучи.
Таж світи́льник безбожних пога́сне, і не буде світи́тися і́скра огню́ його:
6 Се ва ынтунека лумина ын кортул луй ши се ва стинӂе кандела дясупра луй.
його світло стемні́є в наме́ті, і згасне на ньому світильник його,
7 Паший луй чей путерничь се вор стрымта; ши, ку тоате опинтириле луй, ва кэдя.
стануть тісні́ кроки сили його́, і вдарить його власна рада!
8 Кэч калкэ ку пичоареле пе лац ши умблэ прин окюрь де реця;
Бо він ки́нений в па́стку ногами своїми, і на ґраті він буде ходити:
9 есте принс ын курсэ де кэлкый ши лацул пуне стэпынире пе ел;
пастка схо́пить за сто́пу його́, змі́цниться сітка на ньому, —
10 капкана ын каре се принде есте аскунсэ ын пэмынт ши принзэтоаря ый стэ пе кэраре.
на нього захо́ваний шнур на землі, а па́стка на нього — на сте́жці.
11 Де жур ымпрежур ыл апукэ спайма ши-л урмэреште пас ку пас.
Страхіття жаха́ють його звідусі́ль, і женуться за ним по сліда́х.
12 Фоамя ый мэнынкэ путериле, ненорочиря есте алэтурь де ел.
Його сила голодною буде, а нещастя при боці його пригото́влене.
13 Мэдулареле ый сунт мистуите унул дупэ алтул, мэдулареле ый сунт мынкате де ынтыюл нэскут ал морций.
Його шкіра пої́джена буде хворобою, поїсть члени його перворо́джений смерти.
14 Есте смулс дин кортул луй, унде се кредя ла адэпост, ши есте тырыт спре ымпэратул спаймелор.
Віді́рвана буде безпе́ка його від наме́ту його, а Ти до царя жахів його приведе́ш...
15 Нимень дин ай луй ну локуеште ын кортул луй, пучоасэ есте пресэратэ пе локуинца луй.
Він перебуває в наметі своє́му, який не його, на мешка́ння його буде ки́нена сірка.
16 Жос и се усукэ рэдэчиниле; сус ый сунт рамуриле тэяте.
Здо́лу посо́хнуть коріння його, а згори́ — його ві́ття зів'я́не.
17 Ый пере помениря де пе пэмынт, нумеле луй ну май есте пе улицэ.
Його пам'ять загине з землі, а на вулиці йме́ння не буде йому.
18 Есте ымпинс дин луминэ ын ынтунерик ши есте изгонит дин луме.
Зажену́ть його з світла до те́мряви, і ввесь світ проганяє його.
19 Ну ласэ нич моштениторь, нич сэмынцэ ын попорул сэу, ничо рэмэшицэ вие ын локуриле ын каре локуя.
У нього немає в наро́ді наща́дка, ні внука, і немає оста́нку в місцях його ме́шкання.
20 Нямуриле каре вор вени се вор уйми де прэпэдиря луй, ши нямул де акум ва фи купринс де гроазэ.
На згадку про день його остовпіва́ли останні, за воло́сся ж хапа́лись давні́ші...
21 Ачаста есте соарта челуй рэу, ачаста есте соарта челуй че ну куноаште пе Думнезеу.”
Ось такі то мешка́ння неправедного, і це місце того, хто Бога не знає!“
