João 13
1 Agora, antes da festa da Páscoa, Jesus, sabendo que havia chegado a sua hora de partir deste mundo para o Pai, tendo amado os seus que estavam no mundo, amou-os até o fim.
Перед святом же Пасхи Ісус, знавши, що настала годи́на Йому́ перейти до Отця з цього світу, полюбивши Своїх, що на світі були́, до кінця полюбив їх.
2 Durante o jantar, tendo o diabo já colocado no coração de Judas Iscariotes, filho de Simão, para traí-lo,
Під час же вече́рі, як диявол уже був укинув у серце синові Си́мона — Юді Іскаріотському, щоб він видав Його́,
3 Jesus, sabendo que o Pai tinha dado tudo em suas mãos, e que ele vinha de Deus e estava indo para Deus,
то Ісус, знавши те, що Отець віддав все Йому в руки, і що від Бога прийшов Він, і до Бога відходить,
4 arose do jantar, e colocou de lado suas vestes exteriores. Ele pegou uma toalha e enrolou uma toalha ao redor de sua cintura.
устає від вечері, і здіймає одежу, бере рушника́ й підпері́зується.
5 Então ele derramou água na bacia, e começou a lavar os pés dos discípulos e a limpá-los com a toalha que estava enrolada ao seu redor.
Пото́му налив Він води до вмива́льниці, та й зачав обмивати ноги учням, і витирати рушнико́м, що ним був підпере́заний.
6 Depois ele veio a Simão Pedro. Ele lhe disse: “Senhor, você lava meus pés?”.
І підходить до Си́мона Петра, а той каже Йому: „Ти, Господи, ми́тимеш но́ги мені?“
7 Jesus lhe respondeu: “Você não sabe o que estou fazendo agora, mas entenderá mais tarde”.
Ісус відказав і промовив йому: „Що́ Я роблю́, ти не знаєш тепер, але опісля́ зрозумієш“.
8 Peter disse a ele: “Você nunca vai lavar meus pés”! Jesus respondeu-lhe: “Se eu não te lavar, não terás parte comigo”. (aiōn g165)
Говорить до Нього Петро: „Ти повік мені ніг не обмиєш!“Ісус відповів йому: „Коли́ Я не вмию тебе, — ти не матимеш частки зо Мною“. (aiōn g165)
9 Simon Peter disse-lhe: “Senhor, não só meus pés, mas também minhas mãos e minha cabeça”!
До Нього проказує Си́мон Петро: „Господи, — не самі мої но́ги, а й руки та го́лову!“
10 Jesus lhe disse: “Alguém que tomou banho só precisa de lavar os pés, mas está completamente limpo”. Vocês estão limpos, mas não todos vocês”.
Ісус каже йому: „Хто обмитий, тільки но́ги обмити потребу́є, бо він чистий увесь. І ви чисті, — та не всі“.
11 Pois ele conhecia aquele que o trairia; por isso ele disse: “Vocês não estão todos limpos”.
Бо Він знав Свого зра́дника, тому то сказав: „Ви чисті не всі“.
12 Então, quando ele lavou os pés, voltou a vestir sua roupa exterior e sentou-se novamente, disse-lhes: “Sabem o que eu fiz a vocês?
Коли ж пообмива́в їхні но́ги, і одежу Свою Він надів, засів зно́ву за стіл і промовив до них: „Чи знаєте ви, що́ Я зробив вам?
13 Você me chama de 'Professor' e 'Senhor'. Vocês o dizem corretamente, pois assim sou.
Ви Мене називаєте: Учитель і Госпо́дь, — і добре ви кажете, бо Я є.
14 Se eu então, o Senhor e o Mestre, vos lavei os pés, vocês também deveriam lavar os pés um do outro.
А коли обмив ноги вам Я, Госпо́дь і Вчитель, то повинні й ви один о́дному ноги вмивати.
15 Pois eu lhes dei um exemplo, que vocês também deveriam fazer como eu fiz com vocês.
Бо то Я вам при́клада дав, щоб і ви те чинили, як Я вам учинив.
16 Certamente vos digo que um servo não é maior que seu senhor, nem aquele que é enviado é maior que aquele que o enviou.
Поправді, поправді кажу́ вам: Раб не більший за пана свого́, послане́ць же не більший від того, хто вислав його.
17 Se você sabe estas coisas, abençoado seja se você as fizer.
Коли знаєте це, то блаженні ви, якщо таке чините!
18 Eu não falo a respeito de todos vocês. Sei quem escolhi; mas para que se cumpra a Escritura: 'Aquele que come pão comigo levantou o calcanhar contra mim'.
Не про всіх вас кажу́. Знаю Я, кого вибрав, але щоб збуло́ся Писа́ння: „Хто хліб споживає зо Мною, підняв той на Мене п'яту́ свою!“
19 De agora em diante, eu lhes digo antes que aconteça, que quando acontecer, vocês poderão acreditar que eu sou ele.
Уже тепер вам кажу́, перше ніж те настане, щоб як станеться, ви ввірували, що то Я.
20 Certamente eu lhes digo, aquele que recebe quem eu enviar, me recebe; e aquele que me recebe, recebe aquele que me enviou”.
Поправді, поправді кажу́ вам: Хто приймає Мого посланця́, той приймає Мене; хто ж приймає Мене, той приймає Того, Хто послав Мене!“
21 Quando Jesus disse isto, ficou perturbado no espírito, e testemunhou: “Certamente eu vos digo que um de vós me trairá”.
Промовивши це, затривожився духом Ісус, і осві́дчив, говорячи: „Поправді, поправді кажу́ вам, що один із вас видасть Мене!“
22 Os discípulos se olhavam, perplexos sobre quem ele falava.
І озиралися учні один на одно́го, непевними бувши, про кого Він каже.
23 Um de seus discípulos, a quem Jesus amava, estava à mesa, encostado ao peito de Jesus.
При столі, при Ісусовім лоні, був один з Його учнів, якого любив Ісус.
24 Simão Pedro, portanto, acenou para ele e disse-lhe: “Diz-nos de quem é que ele fala”.
От цьому кивну́в Си́мон Петро та й шепну́в: „Запитай, — хто б то був, що про нього Він каже?“
25 Ele, inclinando-se para trás, como estava, sobre o peito de Jesus, perguntou-lhe: “Senhor, quem é?
І, пригорну́вшись до ло́ня Ісусового, той говорить до Нього: „Хто́ це, Господи?“
26 Jesus, portanto, respondeu: “É a ele que eu darei este pedaço de pão quando o tiver mergulhado”. Então, quando ele mergulhou o pedaço de pão, deu-o a Judas, o filho de Simão Iscariotes.
Ісус же відказує: „Це той, кому, умочивши, подам Я куска́“. І, вмочивши куска́, подав синові Си́мона, — Юді Іскаріо́тському!
27 Após o pedaço de pão, então Satanás entrou nele. Então Jesus disse a ele: “O que você faz, faça rapidamente”.
За тим же куско́м тоді в нього ввійшов сатана́. А Ісус йому каже: „Що́ ти робиш — роби швидше“.
28 Agora ninguém na mesa sabia porque ele lhe disse isto.
Але жоден із тих, хто був при столі, того не зрозумів, до чо́го сказав Він йому.
29 Para algum pensamento, porque Judas tinha a caixa de dinheiro, que Jesus lhe disse: “Comprem as coisas que precisamos para a festa”, ou que ele deveria dar algo aos pobres.
А тому́, що тримав Юда скриньку на гроші, то деякі ду́мали, ніби каже до нього Ісус: „Купи, що потрібно на свято для нас“, або щоб убогим подав що.
30 Portanto, tendo recebido aquele pedaço, ele saiu imediatamente. Era noite.
А той, узявши кусок хліба, зараз вийшов. Була ж ніч.
31 Quando ele saiu, Jesus disse: “Agora o Filho do Homem foi glorificado, e Deus foi glorificado nele”.
Тоді, як він вийшов, промовляє Ісус: „Тепер ось просла́вивсь Син Лю́дський, і в Ньому просла́вився Бог.
32 Se Deus foi glorificado nele, Deus também o glorificará em si mesmo, e ele o glorificará imediatamente”.
Коли в Ньому прославився Бог, то і Його Бог просла́вить у Собі, і зараз прославить Його!
33 Filhinhos, estarei com vocês por um pouco mais de tempo. Vocês me buscarão, e como eu disse aos judeus: “Para onde eu vou, vocês não podem vir”, então agora eu lhes digo.
Мої дітоньки, не довго вже бути Мені з вами! Ви шукати Мене будете, але́ — як сказав Я юдеям: „Куди Я йду, туди ви прибути не можете“, — те й вам говорю́ Я тепер.
34 Um novo mandamento que vos dou, que vos ameis uns aos outros. Assim como eu vos amei, vós também vos amais uns aos outros.
Нову́ заповідь Я вам даю: Любіть один о́дного! Як Я вас полюбив, так любіть один о́дного й ви!
35 Por isto todos saberão que vocês são meus discípulos, se tiverem amor uns pelos outros”.
По то́му пізнають усі, що ви учні Мої, як бу́дете мати любов між собою“.
36 Simon Peter disse a ele: “Senhor, aonde você vai?” Jesus respondeu: “Para onde eu vou, vocês não podem seguir agora, mas seguirão depois”.
А Симон Петро Йому каже: „Куди, Господи, ідеш Ти?“Ісус відповів: „Куди Я йду, туди ти́ тепер іти за Мною не можеш, але по́тім ти підеш за Мною“.
37 Peter disse-lhe: “Senhor, por que não posso segui-lo agora? Eu darei minha vida por ti”.
Говорить до Нього Петро: „Чому, Господи, іти за Тобою тепер я не мо́жу? За Те́бе я душу свою́ покладу́!“
38 Jesus respondeu-lhe: “Darias a tua vida por mim? Certamente eu lhe digo, o galo não cantará até que você me tenha negado três vezes.
Ісус відповідає: За Ме́не покладе́ш ти душу свою́? Поправді, поправді кажу́ Я тобі: Півень не заспіває, як ти тричі зречешся Мене́.
