Jó 6
1 Então Job respondeu,
А Йов відповів та й сказав:
2 “Oh, que minha angústia tenha sido pesada, e toda a minha calamidade está na balança!
„Коли б сму́ток мій вірно був зва́жений, а з ним ра́зом нещастя моє підняли́ на вазі,
3 Por enquanto, seria mais pesado que a areia dos mares, portanto minhas palavras têm sido precipitadas.
то тепер воно тяжче було б від морсько́го піску, тому́ нерозва́жне слова́ мої кажуть!
4 Pois as setas do Todo-Poderoso estão dentro de mim. Meu espírito bebe o veneno deles. Os terrores de Deus se puseram em ordem contra mim.
Бо в мені Всемогу́тнього стрі́ли, і їхня отру́та п'є духа мого́, страхи Божі шику́ються в бій проти ме́не...
5 O burro selvagem se suja quando tem capim? Ou será que o boi está em baixo sobre sua forragem?
Чи дикий осел над травою реве́? Хіба реве віл, коли ясла повні?
6 O que não tem sabor pode ser comido sem sal? Ou existe algum gosto na clara de um ovo?
Чи без соли їдять несмачне́, чи є смак у білко́ві яйця́?
7 Minha alma se recusa a tocá-los. Eles são para mim um alimento tão repugnante.
Чого́ не хотіла торкну́тись душа моя, все те стало мені за поживу в хворо́бі.
8 “Oh, que eu possa ter meu pedido, que Deus concederia a coisa que eu anseio,
О, коли б же збуло́ся проха́ння моє, а моє сподіва́ння дав Бог!
9 even que agradaria a Deus esmagar-me; que ele soltaria sua mão, e me cortaria!
О, коли б зволив Бог розчави́ти мене, простягну́в Свою руку — й мене полама́в, —
10 Que ainda seja meu consolo, sim, deixe-me exultar em dor que não poupa, que eu não neguei as palavras do Santo.
то була б ще потіха мені, і скака́в би я в немилосе́рдному бо́лі, бо я не зрікався слів Святого!
11 Qual é a minha força, que eu deveria esperar? Qual é o meu fim, que eu deva ser paciente?
Яка сила моя, що наді́ю я матиму? І який мій кінець, щоб продо́вжити життя моє це?
12 Minha força é a força das pedras? Ou minha carne é de bronze?
Чи сила камі́нна — то сила моя? Чи тіло моє мідяне́?
13 Isn não é que eu não tenha nenhuma ajuda em mim, que a sabedoria é afastada de mim?
Чи не поміч для мене в мені, чи спасі́ння від мене відсу́нене?
14 “Para aquele que está pronto para desmaiar, a gentileza deve ser mostrada por seu amigo; mesmo para aquele que abandona o medo do Todo-Poderoso.
Для то́го, хто гине, товариш — то ласка, хоча б опусти́в того страх Всемогу́тнього.
15 My os irmãos têm lidado enganosamente como um riacho, como o canal dos riachos que passam;
Брати́ мої зраджують, мов той поті́к, мов річи́ще пото́ків, минають вони,
16 which são pretas por causa do gelo, na qual a neve se esconde sozinha.
темні́ші від льо́ду вони, в них ховається сніг.
17 Na estação seca, elas desaparecem. Quando está quente, eles são consumidos fora de seu lugar.
Коли сонце їх гріє, вони висиха́ють, у теплі — гинуть з місця свого́.
18 As caravanas que viajam ao seu lado se afastam. Eles vão para o lixo, e perecem.
Карава́ни дорогу свою відхиля́ють, ухо́дять в пустиню — й щезають.
19 As caravanas de Tema pareciam. As empresas de Sheba esperaram por eles.
Карава́ни з Теми́ поглядають, похо́ди з Шеви́ покладають наді́ї на них.
20 Eles estavam angustiados porque estavam confiantes. Eles chegaram lá, e ficaram confusos.
І засоро́милися, що вони сподіва́лись; до нього прийшли — та й збенте́жились.
21 Por enquanto, você não é nada. Você vê um terror, e tem medo.
Так і ви тепер стали ніщо́, побачили страх — і злякались!
22 Did Eu já disse: “Dê para mim”? ou, “Ofereça-me um presente de sua substância”...
Чи я говорив коли: „Дайте мені, а з має́тку свого дайте пі́дкуп за мене,
23 ou, 'Deliver me from the adversary's hand? ou, “Me redimir da mão dos opressores?
і врятуйте мене з руки ворога, і з рук гноби́телевих мене викупіть?“
24 “Ensine-me, e eu me calarei. Faz com que eu entenda meu erro.
Навчіть ви мене — і я буду мовчати, а в чім я невми́сне згрішив — розтлума́чте мені.
25 Quão forçosas são as palavras de retidão! Mas sua reprovação, o que ela reprova?
Які гострі слова́ справедливі, та що то дово́дить дога́на від вас?
26 Do você pretende reprovar as palavras, já que os discursos de alguém que está desesperado são como vento?
Чи ви ду́маєте докоря́ти слова́ми? Бо на вітер слова́ одчайду́шного,
27 Sim, você até jogaria à sorte para os órfãos de pai, e faça mercadoria de seu amigo.
і на сироту́ нападаєте ви, і копаєте яму для друга свого!
28 Agora, portanto, tenha o prazer de olhar para mim, pois com certeza não vou mentir na sua cara.
Та звольте поглянути на мене тепер, а я не скажу́ перед вами неправди.
29 Favor retornar. Que não haja injustiça. Sim, voltar novamente. Minha causa é justa.
Верніться ж, хай кривди не бу́де, і верніться, — ще в тім моя правда!
30 Existe injustiça em minha língua? Meu gosto não pode discernir coisas maliciosas?
Хіба́ в мене на язиці є неправда? чи ж не маю смаку́, щоб розпізнати нещастя?
