< Psalmów 119 >

1 Alef Błogosławieni ci, których droga jest nieskalana, którzy zgodnie z prawem PANA postępują.
Блаже́нні непоро́чні в доро́зі, що ходять Зако́ном Господнім!
2 Błogosławieni ci, którzy strzegą jego świadectw i szukają go całym sercem;
Блаженні, хто держить свідо́цтва Його, хто шукає Його́ всім серцем,
3 [Którzy] nie czynią nieprawości, [ale] chodzą jego drogami.
і хто кривди не робить, хто ходить путя́ми Його!
4 Ty rozkazałeś pilnie przestrzegać twoich nakazów.
Ти видав нака́зи Свої, щоб вико́нувати пильно.
5 Oby moje drogi były skierowane na przestrzeganie twoich praw!
Коли б же доро́ги мої були пе́вні, щоб держа́тиси Твоїх постано́в, —
6 Wtedy nie doznam wstydu, gdy będę zważał na wszystkie twoje przykazania.
не бу́ду тоді засоро́млений я, як буду дивитись на всі Твої за́повіді!
7 Będę cię wysławiał w szczerości serca, gdy nauczę się twoich sprawiedliwych praw.
Щирим серцем я буду Тебе прославля́ти, як навчу́ся зако́нів Твоїх справедливих.
8 Będę przestrzegał twoich praw, nigdy mnie nie opuszczaj. Bet
Я буду держа́тись Твоїх постано́в, — не кидай же зо́всім мене́!
9 W jaki sposób oczyści młodzieniec swoją ścieżkę? Gdy zachowuje się według twego słowa.
Чим доде́ржить юнак у чистоті свою сте́жку? — Як держа́тиметься Твоїх слів!
10 Z całego serca cię szukam, nie pozwól mi zboczyć od twoich przykazań.
Цілим серцем своїм я шукаю Тебе, — не дай же мені заблуди́тися від Твоїх заповідей!
11 W swoim sercu zachowuję twoje słowa, aby nie zgrzeszyć przeciwko tobie.
Я в серці своїм заховав Твоє слово, щоб мені не гріши́ти проти Тебе.
12 Błogosławiony jesteś, PANIE; naucz mnie twoich praw.
Благослове́н єси́, Господи, навчи мене постано́в Своїх!
13 Swoimi wargami opowiadam wszystkie nakazy twoich ust.
Уста́ми своїми я розповідаю про всі при́суди уст Твоїх.
14 Cieszę się drogą twoich świadectw bardziej niż z wszelkiego bogactwa.
З дороги свідо́цтв Твоїх раді́ю я, як маєтком великим.
15 Rozmyślam o twoich przykazaniach i przypatruję się twoim drogom.
Про нака́зи Твої розмовлятиму я, і на стежки́ Твої буду дивитись.
16 Rozkoszuję się twoimi prawami i nie zapominam twoich słów. Gimel
Я буду радіти Твоїми постано́вами, сло́ва Твого не забуду!
17 Okaż dobroć swemu słudze, [abym] żył i przestrzegał twoich słów.
Своє́му рабові пощасти́, щоб я жив, — і я буду держатися сло́ва Твого́!
18 Otwórz moje oczy, abym ujrzał cuda twego prawa.
Відкрий мої очі, і хай чу́да Зако́ну Твого я побачу!
19 Jestem obcym na ziemi, nie ukrywaj przede mną twoich przykazań.
На землі я прихо́дько, — Своїх заповідей не ховай Ти від мене!
20 Moja dusza omdlewa, tęskniąc cały czas za twoimi sądami.
Омліва́є душа моя з ту́ги за Твоїми зако́нами кожного ча́су.
21 Zgromiłeś pysznych, przeklęci [są ci], którzy odstępują od twoich przykazań.
Насвари́в Ти прокля́тих отих гордуні́в, що вхиля́ються від Твоїх заповідей.
22 Oddal ode mnie hańbę i wzgardę, gdyż przestrzegam twoich świadectw.
Відверни́ Ти від ме́не знева́гу та сором, бо держу́ся свідо́цтв Твоїх я!
23 Władcy też zasiadają i mówią przeciwko mnie, lecz twój sługa rozmyśla o twoich prawach.
Теж вельмо́жі сидять та на мене змовля́ються, та Твій раб про постано́ви Твої розмовля́є,
24 Twoje świadectwa też są moją rozkoszą [i] moimi doradcami. Dalet
і свідо́цтва Твої — то потіха моя, то для мене дора́дники!
25 Moja dusza przylgnęła do prochu, ożyw mnie według twego słowa.
Душа моя гнеться до по́роху, — за словом Своїм оживи Ти мене!
26 Opowiedziałem [ci] moje drogi i wysłuchałeś mnie; naucz mnie twoich praw.
Про доро́ги свої я каза́в, і почув Ти мене, — навчи Ти мене постано́в Своїх!
27 Spraw, bym zrozumiał drogę twoich nakazów, a będę rozmyślał o twoich cudownych dziełach.
Дай мені розуміти доро́гу нака́зів Твоїх, — і про чу́да Твої я звіща́тиму.
28 Dusza moja rozpływa się [we łzach] ze smutku, umocnij mnie według twego słowa.
Розплива́є зо сму́тку душа моя, постав мене згідно зо словом Своїм!
29 Oddal ode mnie drogę kłamstwa, a obdarz mnie swoim prawem.
Дорогу неправди від мене відсу́нь, і дай мені з ласки Своєї Зако́на!
30 Wybrałem drogę prawdy, a twoje nakazy stawiam [przed sobą].
Я вибрав путь правди, зако́ни Твої біля себе поставив.
31 Przylgnąłem do twoich świadectw; PANIE, nie pozwól mi zaznać wstydu.
До свідо́цтв Твоїх я приєдна́вся, — Господи, не посоро́м же мене!
32 Pobiegnę drogą twoich przykazań, gdy rozszerzysz moje serce. He
Буду бігти шляхо́м Твоїх заповідей, бо поши́риш Ти серце моє.
33 Naucz mnie, PANIE, drogi twoich praw, a będę jej strzegł [aż] do końca.
Путь Своїх постано́в покажи мені, Господи, — і я буду держа́тись її до кінця!
34 Daj mi rozum, abym zachował twoje prawo; żebym go przestrzegał z całego serca.
Дай мені зрозуміти, і нехай я держу́ся Зако́ну Твого́, і всім серцем я буду трима́тись його!
35 Spraw, bym chodził ścieżką twoich przykazań, gdyż w nich mam upodobanie.
Провадь мене сте́жкою Твоїх за́повідей, бо в ній я знайшов уподо́бу.
36 Nakłoń moje serce do twoich świadectw, a nie do chciwości.
Серце моє прихили́ до свідо́цтв Твоїх, а не до ко́ристи.
37 Odwróć moje oczy, aby nie patrzyły na marność, ożyw mnie na twojej drodze.
Відверни мої очі, щоб марно́ти не бачили, — на дорозі Своїй оживи́ Ти мене!
38 Utwierdź swoje słowo względem twego sługi, który się oddał twojej bojaźni.
Для Свого раба сповни слово Своє, що на страх Твій воно.
39 Oddal ode mnie mą hańbę, której się boję, bo twoje sądy [są] dobre.
Відверни Ти від мене знева́гу, якої боюся, бо добрі зако́ни Твої.
40 Oto pragnę twoich nakazów; ożyw mnie w swej sprawiedliwości. Waw
Ось я прагну нака́зів Твоїх, — оживи́ мене правдою Своєю!
41 Niech zstąpi na mnie twoja łaskawość, PANIE, twoje zbawienie według twego słowa;
І хай зі́йде на мене, о Господи, милість Твоя, спасі́ння Твоє, згідно з словом Твоїм,
42 Abym mógł dać odpowiedź temu, który mi urąga, bo ufam twojemu słowu.
і нехай відпові́м я тому́, хто словом ганьби́ть мене, бо наді́юсь на слово Твоє!
43 I nie wyjmuj z moich ust słowa prawdy, bo twoich sądów oczekuję.
І не відійма́й з моїх уст слова правди ніко́ли, бо я жду Твоїх при́судів!
44 I będę zawsze strzegł twego prawa, na wieki wieków.
А я бу́ду держа́тися за́вжди Зако́ну Твого́, на вічні віки́!
45 A będę chodził drogą przestronną, bo szukam twoich nakazów.
І бу́ду ходити в широ́кості, бо нака́зів Твоїх я шукаю.
46 Owszem, będę mówił o twoich świadectwach przed królami i nie doznam wstydu.
І бу́ду я перед царя́ми звіща́ти про свідо́цтва Твої, — й не зазнаю я со́рому!
47 Będę się rozkoszował twoimi przykazaniami, które umiłowałem.
І буду я розкошува́ти Твоїми заповідями, бо їх полюбив,
48 Wznoszę też swoje ręce ku twoim przykazaniom, które miłuję, i będę rozmyślał o twoich prawach. Zain
і я руки свої простягну́ до Твоїх заповідей, бо їх полюбив, і буду розду́мувати про Твої постано́ви!
49 Pamiętaj o słowie danym twemu słudze, na którym [to słowie] kazałeś mi polegać.
Пам'ятай про те слово Своє́му рабові, що його наказав Ти чекати мені.
50 To jest moja pociecha w utrapieniu, bo twoje słowo mnie ożywia.
Це розра́да моя в моїм горі, як слово Твоє оживля́є мене.
51 Pyszni bardzo się ze mnie naśmiewają, lecz nie odstępuję od twego prawa.
Гордуни́ насміхалися з мене зана́дто, та я не відступив від Зако́ну Твого́!
52 Pamiętam o twoich wiecznych sądach, PANIE, i pocieszam się nimi.
Твої при́суди я пам'ята́ю відвіку, о Господи, — і раді́ю!
53 Strach mnie ogarnął z powodu niegodziwych, którzy porzucają twoje prawo.
Буря мене обгорну́ла через нечестивих, що Зако́на Твого опускають!
54 Twoje prawa są dla mnie pieśniami w domu mego pielgrzymowania.
Спі́ви для мене — Твої постано́ви у домі моєї мандрі́вки.
55 Nocą wspominam twoje imię, PANIE, i strzegę twego prawa.
Я вночі пам'ятаю Ім'я́ Твоє, Господи, і держу́ся Зако́ну Твого́!
56 To mam, bo przestrzegam twoich przykazań. Het
Оце сталось мені, бо нака́зів Твоїх я держу́ся.
57 PANIE, [ty jesteś] moim udziałem, przyrzekłem przestrzegać twoich słów.
Я сказав: „Моя доля, о Господи, щоб держа́тись мені Твоїх слів“.
58 Modliłem się przed twoim obliczem z całego serca, zlituj się nade mną według twego słowa.
Я благаю Тебе цілим серцем: Учини мені милість за словом Своїм!
59 Rozmyślałem nad moimi drogami i zwracałem kroki ku twoim świadectwom.
Я розва́жив доро́ги свої, й до свідо́цтв Твоїх но́ги свої зверну́в.
60 Spieszyłem się i nie zwlekałem z przestrzeganiem twoich przykazań.
Я спішу́ й не барю́ся вико́нувати Твої заповіді.
61 Hufce niegodziwych złupiły mnie, [ale] nie zapominam twojego prawa.
Тене́та безбожних мене оточи́ли, та я не забув про Зако́на Твого.
62 O północy wstaję, aby wysławiać cię za twoje sprawiedliwe sądy.
Опівно́чі встаю я, щоб скласти подяку Тобі за при́суди правди Твоєї.
63 Jestem przyjacielem wszystkich, którzy boją się ciebie, i tych, którzy przestrzegają twoich przykazań.
Я при́ятель всім, хто боїться Тебе́, й хто нака́зи Твої береже́!
64 PANIE, ziemia jest pełna twego miłosierdzia; naucz mnie twoich praw. Tet
Милосердя Твого, о Го́споди, повна земля, — навчи Ти мене Своїх постано́в!
65 Wyświadczyłeś dobro twemu słudze, PANIE, według twego słowa.
Ти з рабом Своїм добре зробив, Господи, за словом Своїм.
66 Naucz mnie trafnego sądu i wiedzy, bo uwierzyłem twoim przykazaniom.
Навчи мене доброго розуму та пізнава́ння, бо в заповіді Твої ві́рую я!
67 Zanim doznałem utrapienia, błądziłem; lecz teraz przestrzegam twego słowa.
Доки я не стражда́в, блудив був, та тепер я держусь Твого слова.
68 Jesteś dobry i czynisz dobro; naucz mnie twoich praw.
Ти добрий, і чиниш добро́, — навчи Ти мене Своїх постано́в!
69 Zuchwali zmyślili przeciwko mnie kłamstwo, [ale] ja całym sercem strzegę twoich przykazań.
Гордуни́ вимишляють на мене неправду, — а я цілим серцем держуся нака́зів Твоїх.
70 Serce ich utyło jak sadło, [ale] ja rozkoszuję się twoim prawem.
Зробилось нечуле, як лій, їхнє серце, — а я розкошу́ю з Зако́ну Твого.
71 Dobrze to dla mnie, że zostałem uciśniony, abym się nauczył twoich praw.
Добре мені, що я зму́чений був, — щоб навчитися Твоїх постано́в!
72 Prawo twoich ust [jest] lepsze dla mnie niż tysiące [sztuk] złota i srebra. Jod
Ліпший для мене Зако́н Твоїх уст, аніж тисячі золота й срібла.
73 Twoje ręce mnie uczyniły i ukształtowały; daj mi rozum, abym się nauczył twoich przykazań;
Руки Твої створи́ли мене й збудува́ли мене́, — подай мені розуму, й хай я навчу́сь Твоїх за́повідей!
74 Bojący się ciebie, widząc mnie, będą się radować, że pokładam nadzieję w twoim słowie.
Хто боїться Тебе, ті побачать мене та й зрадіють, бо я Твого сло́ва чекаю!
75 Wiem, PANIE, że twoje sądy [są] sprawiedliwe i [że] słusznie mnie trapiłeś.
Знаю я, Господи, що справедли́ві були́ Твої при́суди, і справедли́во мене понижа́в Ти.
76 Proszę cię, niech mnie ucieszy twoje miłosierdzie według twego słowa do twego sługi.
Нехай буде милість Твоя на розра́ду мені, — за словом Твоїм до Свого раба.
77 Niech przyjdzie na mnie twoje miłosierdzie, abym żył; bo twoje prawo jest moją rozkoszą.
Нехай зі́йде на мене Твоє милосердя, — й я жи́тиму, бо Зако́н Твій — розра́да моя.
78 Niech się zawstydzą zuchwali, bo niesłusznie znieważali mnie, ale ja będę rozmyślać o twoich przykazaniach.
Нехай гордуни́ посоро́млені будуть, бо робили нечесно, а я буду розду́мувати про нака́зи Твої.
79 Niech się zwrócą do mnie ci, którzy się boją ciebie, i ci, którzy znają twoje świadectwa.
До ме́не пове́рнуться ті, хто боїться Тебе, — і пізна́ють свідо́цтва Твої.
80 Niech moje serce będzie nienaganne w twoich prawach, abym nie doznał wstydu. Kaf
Нехай серце моє буде чисте в Твоїх постано́вах, щоб я не посоро́мився!
81 Moja dusza tęskni do twego zbawienia, pokładam nadzieję w twoim słowie.
Душа моя слабне від ту́ги за спасі́нням Твоїм, — чекаю я слова Твого!
82 Moje oczy słabną, [czekając] na twoje słowo, gdy mówię: Kiedy mnie pocieszysz?
За словом Твоїм га́снуть очі мої та питають: „Коли Ти потішиш мене?“
83 Chociaż jestem jak bukłak w dymie, [jednak] nie zapomniałem twoich praw.
Хоч я став, як той міх у диму́, та Твоїх постано́в не забув.
84 Ile będzie dni twego sługi? Kiedy wykonasz wyrok na tych, którzy mnie prześladują?
Скільки днів для Твого раба? Коли при́суда зробиш моїм переслі́дникам?
85 Doły wykopali dla mnie zuchwali, którzy nie postępują według twego prawa.
Гордуни́ покопа́ли були мені я́ми, що не за Зако́ном Твоїм.
86 Wszystkie twoje przykazania są prawdą; bez powodu mnie prześladują; pomóż mi.
Усі Твої за́повіді справедливі; неправдиво мене переслі́дують, — допоможи́ Ти мені!
87 Omal nie zgładzili mnie na ziemi; ja zaś nie porzuciłem twoich przykazań.
Ма́лощо не погуби́ли мене на землі, — та я не покинув нака́зів Івоїх!
88 Według twego miłosierdzia ożyw mnie, abym strzegł świadectwa twoich ust. Lamed
Оживи́ Ти мене за Своїм милосердям, — і я буду триматися свідчення уст Твоїх!
89 Na wieki, o PANIE, twoje słowo trwa w niebie.
Навіки, о Господи, слово Твоє в небеса́х пробува́є.
90 Z pokolenia na pokolenie twoja prawda; ugruntowałeś ziemię i trwa.
З роду в рід Твоя правда; Ти землю поставив — і стала вона, —
91 [Wszystko] trwa do dziś według twego rozporządzenia; to wszystko służy tobie.
усі за Твоїми суда́ми сьогодні стоять, бо раби Твої всі.
92 Gdyby twoje prawo nie było moją rozkoszą, dawno zginąłbym w moim utrapieniu.
Коли б не Зако́н Твій, розра́да моя, то я був би загинув в недолі своїй!
93 Nigdy nie zapomnę twoich przykazań, bo nimi mnie ożywiłeś.
Я повік не забу́ду нака́зів Твоїх, бо Ти ними мене оживля́єш.
94 Twoim jestem, wybaw mnie, bo szukam twoich przykazań.
Твій я, спаси Ти мене, бо нака́зів Твоїх я шукаю!
95 Czyhają na mnie niegodziwi, aby mnie stracić, [ale ja] rozważam twoje świadectwa.
Чека́ють безбожні забити мене, а я про свідо́цтва Твої розважаю.
96 Widziałem koniec wszelkiej doskonałości, [ale] twoje przykazanie jest bezkresne. Mem
Я бачив кінець усього́ доскона́лого, але́ Твоя заповідь ве́льми широка!
97 O, jakże miłuję twoje prawo! Przez cały dzień o nim rozmyślam.
Як я коха́ю Зако́на Твого́, цілий день він — розмова моя!
98 Czynisz mnie mądrzejszym od moich nieprzyjaciół dzięki twoim przykazaniom, bo mam je zawsze przed sobą.
Твоя за́повідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, — вона бо навіки моя!
99 Stałem się rozumniejszy od wszystkich moich nauczycieli, bo rozmyślam o twoich świadectwach.
Я став розумніший за всіх своїх учителі́в, — бо свідо́цтва Твої — то розмова моя!
100 Jestem roztropniejszy od starszych, bo przestrzegam twoich przykazań.
Став я мудріший за ста́рших, — бо держуся нака́зів Твоїх!
101 Powstrzymuję swoje nogi od wszelkiej drogi złej, abym strzegł twego słowa.
Я від кожної злої дороги повстри́мую но́ги свої, щоб держа́тися сло́ва Твого.
102 Nie odstępuję od twoich nakazów, bo ty mnie uczysz.
Я не ухиляюся від Твоїх при́судів, Ти бо навчаєш мене.
103 O, jakże słodkie są twoje słowa dla mego podniebienia! [Są słodsze] niż miód dla moich ust.
Яке то солодке слово Твоє для мого піднебі́ння, солодше від меду воно моїм у́стам!
104 Dzięki twoim przykazaniom nabywam rozumu; dlatego nienawidzę wszelkiej ścieżki fałszywej. Nun
Від нака́зів Твоїх я мудріший стаю, тому́ то нена́виджу всяку дорогу неправди!
105 Twoje słowo jest pochodnią dla moich nóg i światłością na mojej ścieżce.
Для моєї ноги Твоє слово світи́льник, то світло для сте́жки моєї.
106 Złożyłem przysięgę i wypełnię ją, będę przestrzegał twoich sprawiedliwych nakazów.
Я прися́г — і дотримаю, що бу́ду держа́тися при́судів правди Твоєї.
107 Jestem bardzo strapiony; PANIE, ożyw mnie według słowa twego.
Перему́чений я аж зана́дто, — за словом Своїм оживи́ мене, Господи!
108 PANIE, przyjmij dobrowolne ofiary moich ust i naucz mnie twoich nakazów.
Хай же бу́дуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх при́судів!
109 Moja dusza jest stale w niebezpieczeństwie, ale nie zapominam twojego prawa.
У небезпеці душа моя за́вжди. але́ я Зако́ну Твого́ не забув.
110 Niegodziwi zastawili na mnie sidła, lecz [ja] nie odstępuję od twoich przykazań.
Безбожні поставили па́стку на мене, та я не зблуди́в від нака́зів Твоїх.
111 Wziąłem twoje świadectwa jako wieczne dziedzictwo, bo są radością mego serca.
Я навіки свідо́цтва Твої вспадкува́в, бо вони — радість серця мого́.
112 Nakłoniłem moje serce, by zawsze wykonywać twoje prawa, aż do końca. Samech
Я серце своє нахили́в, щоб чинити Твої постано́ви, — повік, до кінця́.
113 Nienawidzę [chwiejnych] myśli, ale miłuję twoje prawo.
Сумнівне нена́виджу я, а Зако́на Твого покоха́в.
114 Ty jesteś moją ucieczką i tarczą, pokładam nadzieję w twoim słowie.
Ти моя охоро́на та щит мій, — чека́ю я сло́ва Твого́.
115 Odstąpcie ode mnie, złoczyńcy, będę strzegł przykazania mojego Boga.
Відступі́ться від мене, злочи́нці, і я бу́ду держатися заповідей мого Бога!
116 Wesprzyj mnie według słowa twego, abym żył, i niech nie doznam wstydu ze względu na moją nadzieję.
За словом Своїм підіпри́ Ти мене, і я жи́тиму, і в надії моїй не завдай мені со́рому!
117 Podtrzymaj mnie, a będę wybawiony i będę rozmyślał zawsze o twoich prawach.
Підкріпи Ти мене — і спасуся, і я бу́ду дивитися за́вжди в Твої постано́ви!
118 Podeptałeś wszystkich, którzy odstępują od twoich praw, bo ich zdrada to fałsz.
Ти пого́рджуєш усіма́, хто від Твоїх постано́в відступа́є, бо хи́трощі їхні — неправда.
119 Odrzucasz [jak] żużel wszystkich niegodziwych ziemi; dlatego miłuję twoje świadectwa.
Всіх безбожних землі відкидаєш, як жу́жель, тому́ покохав я свідо́цтва Твої.
120 Moje ciało drży ze strachu przed tobą, bo lękam się twoich sądów. Ajin
Зо стра́ху Твого моє тіло тремти́ть, й я боюсь Твоїх при́судів!
121 Sprawowałem sąd i sprawiedliwość; nie wydawaj mnie moim ciemięzcom.
Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслі́дникам.
122 Bądź poręczycielem dla twego sługi ku dobremu, aby nie uciskali mnie zuchwalcy.
Поручи́ Ти на добре Свого раба, щоб мене гордуни́ не гноби́ли.
123 Moje oczy słabną, [czekając] na twoje zbawienie i na słowo twojej sprawiedliwości.
Гаснуть очі мої за спасі́нням Твоїм та за словом правди Твоєї.
124 Postąp ze swoim sługą według twego miłosierdzia i naucz mnie twoich praw.
Учини ж Ти Своєму рабові за Своїм милосердям, і навчи Ти мене Своїх постано́в!
125 Jestem twoim sługą, daj mi rozum, abym poznał twoje świadectwa.
Я раб Твій, і зроби мене мудрим, — і свідо́цтва Твої буду знати!
126 Już czas, PANIE, abyś działał, [bo] naruszono twoje prawo.
Це для Господа час, щоб дія́ти: Зако́на Твого унева́жнили.
127 Dlatego umiłowałem twoje przykazania nad złoto, nad szczere złoto.
Тому́ я люблю́ Твої заповіді більш від золота й щи́рого золота.
128 Bo wszystkie [twoje] przykazania uznaję za prawdziwe, [a] nienawidzę wszelkiej fałszywej drogi. Pe
Тому́ всі нака́зи Твої уважаю за слу́шні, а кожну доро́гу неправди нена́виджу!
129 Twoje świadectwa są przedziwne, dlatego moja dusza ich strzeże.
Чудо́ві свідо́цтва Твої, тому́ то душа моя де́ржиться їх.
130 Początek twoich słów oświeca [i] daje rozum prostym.
Вхід у слова́ Твої світло дає, недосві́дчених мудрими робить.
131 Otwieram usta i wzdycham, bo pragnąłem twoich przykazań.
Я у́ста свої розкриваю й повітря ковта́ю, бо чую жадо́бу до Твоїх заповідей.
132 Spójrz na mnie i zmiłuj się nade mną, jak postępujesz z tymi, którzy miłują twoje imię.
Оберни́ся до мене та будь милости́вий мені, Як чи́ниш Ти тим, хто кохає Іме́ння Твоє.
133 Utwierdź moje kroki w twoim słowie, niech nie panuje nade mną żadna nieprawość.
Своїм словом зміцни мої кро́ки, — і не дай панува́ти надо мною нія́кому про́гріхові.
134 Wybaw mnie z ludzkiego ucisku, abym strzegł twoich nakazów.
Від лю́дського утиску ви́зволь мене, — і нехай я держу́ся нака́зів Твоїх!
135 Rozjaśnij swe oblicze nad twoim sługą i naucz mnie twoich praw.
Хай зася́є лице Твоє на Твого раба, і навчи Ти мене уста́вів Своїх!
136 Strumienie wód płyną z mych oczu, bo nie strzegą twego prawa. Cade
Пливуть во́дні пото́ки з оче́й моїх, бо Твого Зако́ну не доде́ржують.
137 Sprawiedliwy jesteś, PANIE, i słuszne [są] twoje sądy.
Ти праведний, Господи, і прямі́ Твої при́суди,
138 Twoje świadectwa, które nadałeś, są sprawiedliwe i bardzo wierne.
бо Ти наказа́в справедливі свідо́цтва Свої й щиру правду!
139 Gorliwość pożarła mnie, bo moi nieprzyjaciele zapominają twoje słowa.
Ни́щить мене моя ре́вність, бо мої вороги́ позабува́ли слова́ Твої.
140 Twoje słowo jest w pełni wypróbowane, dlatego twój sługa je kocha.
Ве́льми очи́щене слово Твоє, і Твій раб його любить.
141 Ja jestem mały i wzgardzony, [lecz] nie zapominam twoich przykazań.
Я мали́й і пого́рджений, та не забуваю нака́зів Твоїх.
142 Twoja sprawiedliwość jest sprawiedliwością wieczną, a twoje prawo jest prawdą.
Праведність Твоя — праведність вічна, а Зако́н Твій — то правда.
143 Ucisk i utrapienie spadły na mnie, lecz twoje przykazania są moją rozkoszą.
Недоля та у́тиск мене обгорну́ли, — але́ Твої заповіді — моя ро́зкіш!
144 Sprawiedliwość twoich świadectw [trwa] na wieki; daj mi rozum, a będę żył. Kof
Правда свідо́цтв Твоїх вічна, — подай мені розуму, й бу́ду я жити!
145 Wołam z całego serca, wysłuchaj mnie, o PANIE, a będę strzegł twoich praw.
Цілим серцем я кличу: почуй мене, Господи, і я бу́ду держа́тись уста́вів Твоїх!
146 Wołam do ciebie, wybaw mnie, a będę strzegł twoich świadectw.
Я кличу до Тебе, — спаси Ти мене, і я бу́ду держа́тись свідо́цтв Твоїх!
147 Wstaję przed świtem i wołam, oczekuję na twoje słowo.
Світа́нок я ви́передив та й вже кличу, Твого сло́ва чека́ю.
148 Moje oczy wyprzedzają straże nocne, abym mógł rozmyślać o twoim słowie.
Мої очі сторо́жі нічні́ випере́джують, щоб про слово Твоє розмовляти.
149 PANIE, usłysz mój głos według twego miłosierdzia; ożyw mnie według twego wyroku.
Почуй же мій голос з Свого милосердя, о Господи, оживи Ти мене́ з Свого при́суду!
150 Zbliżają się niegodziwi prześladowcy, są daleko od twego prawa.
Набли́жаться ті, що за чином гане́бним ганя́ють, від Зако́ну Твого далекі,
151 Blisko [jesteś], PANIE, i wszystkie twoje przykazania [są] prawdą.
та близьки́й Ти, о Господи, а всі Твої за́повіді — справедливість!
152 Od dawna wiem o twoich świadectwach, że ugruntowałeś je na wieki. Resz
Відда́вна я знаю свідо́цтва Твої, бо навіки Ти їх закла́в!
153 Wejrzyj na moje utrapienie i wyzwól mnie, bo nie zapomniałem twojego prawa.
Подивись на недолю мою та мене поряту́й, бо я не забуваю Зако́ну Твого́!
154 Broń mojej sprawy i wybaw mnie; ożyw mnie według twego słowa.
Вступи́ся за справу мою й мене ви́зволи, за словом Своїм оживи Ти мене!
155 Zbawienie [jest] daleko od niegodziwych, bo nie szukają twoich praw.
Від безбожних спасі́ння дале́ке, бо вони не шукають Твоїх постано́в.
156 Wielka jest twoja litość, PANIE; ożyw mnie według twoich wyroków.
Велике Твоє милосердя, о Господи, оживи́ Ти мене з Свого при́суду!
157 Liczni są moi prześladowcy i nieprzyjaciele; [lecz] nie uchylam się od twoich świadectw.
Багато моїх переслі́дників та ворогів моїх, — але від свідо́цтв Твоїх не відхиля́юсь!
158 Widziałem przestępców i czułem odrazę, że nie przestrzegali twego słowa.
Бачив я зрадників й бри́дився ними, бо не де́ржать вони Твого сло́ва.
159 Patrz, jak miłuję twoje nakazy, PANIE; ożyw mnie według twego miłosierdzia.
Подивися: люблю́ я накази Твої, — за милосердям Своїм оживи́ мене, Господи!
160 Podstawą twego słowa [jest] prawda, a wszelki wyrok twojej sprawiedliwości [trwa] na wieki. Szin
Правда — підва́лина слова Твого, а при́суди правди Твоєї — навіки.
161 Władcy prześladują mnie bez przyczyny; moje serce zaś boi się twoich słów.
Безневи́нно вельмо́жі мене переслі́дують, та серце моє Твого слова боїться.
162 Raduję się z twego słowa jak ten, który znajduje wielki łup.
Радію я словом Твоїм, ніби здо́бич велику знайшов.
163 Nienawidzę kłamstwa i brzydzę się [nim, ale] miłuję twoje prawo.
Я неправду нена́виджу й бри́джуся нею, — покохав я Зако́на Твого́!
164 Chwalę cię siedem razy dziennie za twoje sprawiedliwe sądy.
Сім раз денно я сла́влю Тебе через при́суди правди Твоєї.
165 Wielki pokój dla tych, którzy miłują twoje prawo, a nie doznają żadnego zgorszenia.
Мир великий для тих, хто кохає Зако́на Твого, — і не мають вони спотика́ння.
166 PANIE, oczekuję na twoje zbawienie i zachowuję twoje przykazania.
На спасі́ння Твоє я наді́юся, Господи, і Твої заповіді вико́ную.
167 Moja dusza przestrzega twoich świadectw, bo bardzo je miłuję.
Душа моя де́ржить свідо́цтва Твої, і я сильно люблю́ їх.
168 Przestrzegam twoich przykazań i świadectw, bo wszystkie moje drogi są przed tobą. Taw
Я держу́ся нака́зів Твоїх та свідо́цтв Твоїх, бо перед Тобою мої всі доро́ги!
169 PANIE, niech dotrze moje wołanie przed twoje oblicze, daj mi zrozumienie według słowa twego.
Блага́ння моє хай набли́зиться перед лице Твоє, Господи, за словом Своїм подай мені розуму!
170 Niech dojdzie moja prośba przed twoje oblicze, ocal mnie według twojej obietnicy.
Нехай при́йде молитва моя перед лице Твоє, — за словом Своїм мене ви́зволь!
171 Moje wargi wygłoszą chwałę, gdy nauczysz mnie twoich praw.
Нехай у́ста мої вимовля́ють хвалу́, бо уста́вів Своїх Ти навчаєш мене.
172 Mój język będzie głosił twoje słowo, bo wszystkie twoje przykazania są sprawiedliwością.
Хай язик мій звіща́тиме слово Твоє, бо всі Твої за́повіді — справедли́вість.
173 Niech twoja ręka będzie mi pomocą, [bo] wybrałem twoje przykazania.
Нехай буде рука Твоя в поміч мені, бо я вибрав нака́зи Твої.
174 PANIE, pragnę twego zbawienia, a twoje prawo [jest] moją rozkoszą.
Я пра́гну спасі́ння Твого, о Господи, а Зако́н Твій — то ро́зкіш моя!
175 Pozwól mojej duszy żyć, a będzie cię chwalić; niech twoje nakazy będą dla mnie pomocą.
Хай душа моя буде жива́, і хай сла́вить Тебе, а Твій при́суд нехай допоможе мені!
176 Błądzę jak zgubiona owca; szukaj twego sługi, bo nie zapominam twoich przykazań.
Я блукаю, немов та овечка загу́блена, — пошукай же Свого раба, бо я не забув Твоїх за́повідей!

< Psalmów 119 >