Faarfannaa 102
1 Kadhannaa Namni Dhiphate Tokko Faaruu Booʼichaa Faarsee Fuula Waaqayyoo Duratti Dhiʼeeffatu. Yaa Waaqayyo, kadhannaa koo naa dhagaʼi; iyyi ani gargaarsaaf iyyadhus si bira haa gaʼu.
Молитва страдника, коли він знемагає й виливає перед Господом свій жаль. Господи, почуй мою молитву, і нехай дійде до Тебе мій зойк.
2 Yeroo ani dhiphadhetti, fuula kee na duraa hin dhoksin. Gurra kee gara kootti deebisi; yommuu ani si waammadhu dafiitii deebii naa kenni.
Не ховай від мене Твого обличчя у день, коли мені тісно, нахили до мене вухо Твоє. Того дня, коли я кличу, дай мені відповідь негайно.
3 Barri koo akkuma aaraatti ni badaatii; lafeen koos akkuma barbadaa ibiddaa bobaʼaa jira.
Бо дні мої щезли, мов дим, і кості мої обгоріли, наче купа золи.
4 Garaan koo dhukkubsatee akkuma margaa coollageera; ani nyaata koo nyaachuu irraanfadheera.
Немов витоптана трава, висохло серце моє, так що я забуваю їсти свій хліб.
5 Sababii ani guddisee aaduuf, lafeen koo gogaa kootti maxxaneera.
Від голосу мого зітхання прилипли кості мої до тіла.
6 Ani akka urunguu gammoojjii, akka urunguu lafa barbadaaʼe keessaa nan taʼe.
Я уподібнився до сича в пустелі, став немов пугач на руїнах.
7 Ani hirriba malee nan bula; akka simbirroo kophaa ishee guutuu manaa irra jirtuus taʼeera.
Не сплю, став наче птах, що самотньо [сидить] на даху.
8 Diinonni koo guyyaa guutuu na arrabsu; warri natti qoosanis abaarsaaf maqaa kootti fayyadamu.
Щодня вороги мої ганьблять мене, неславлять мене, промовляють ім’я моє, як прокляття.
9 Ani akkuma buddeenaatti daaraa nyaadheeraattii; dhugaatii koottis imimmaan makadheera;
Я їм попіл замість хліба й питво моє зі сльозами змішую
10 kunis sababii aarii fi dheekkamsa keetiitiif natti dhufe; ati ol na fuutee gad na darbatteertaatii.
через гнів Твій і лють, бо Ти підняв мене й кинув додолу.
11 Barri koo akkuma gaaddidduu galgalaa ti; anis akkuma margaa gogeera.
Дні мої – немов нахилена тінь, я сохну, наче трава.
12 Yaa Waaqayyo, ati bara baraan teessoo irra jirta; yaadannoon kees dhaloota hundatti darba.
А Ти, Господи, житимеш повіки, і пам’ять про Тебе – із роду в рід.
13 Ati kaatee Xiyooniif garaa ni laafta; yeroon itti isheen fudhatama argachuu qabdu ammumaatii; yeroon murteeffame sun gaʼeeraa.
Ти встанеш, змилуєшся над Сіоном, бо настав час помилувати його, бо прийшла пора.
14 Garboonni kee dhagaa isheetti gammaduutii; biyyoo ishees ni mararfatu.
Адже слуги Твої уподобали [навіть] каміння його, і милим став для них його пил.
15 Saboonni maqaa Waaqayyoo ni sodaatu; mootonni lafaa hundinuus ulfina kee ni kabaju.
Тоді будуть боятися народи імені Господа, і всі царі землі – слави Твоєї.
16 Waaqayyo deebisee Xiyoonin ijaaraatii; ulfina isaatiinis ni mulʼata.
Бо відбудує Господь Сіон, з’явиться Він у славі Своїй.
17 Inni kadhannaa gadadamtootaa ni dhagaʼa; waammata isaaniis hin tuffatu.
Зглянеться на молитву нужденних і не знехтує благаннями їхніми.
18 Akka sabni hamma ammaatti hin dhalatin Waaqayyoon galateeffatuuf, wanni kun akkana jedhamee dhaloota dhufuuf haa barreeffamu:
Нехай записано це буде для прийдешнього покоління, і народ майбутнього прославлятиме Господа.
19 “Waaqayyo iddoo qulqullummaa isaa gubbaa irraa gad ilaale; samii irraas gara lafaa gad milʼate;
Бо Він поглянув із висот святині Своєї, Господь із небес подивився на землю,
20 kanas aaduu warra hidhamanii dhagaʼuu fi warra duuti itti murame baasuudhaaf hojjete.”
щоб почути стогони в’язня й звільнити приречених на смерть,
21 Akkasiin maqaan Waaqayyoo Xiyoon keessatti, galanni isaas Yerusaalem keessatti ni labsama;
щоб сповістити на Сіоні ім’я Господа й хвалу Його – в Єрусалимі,
22 kunis yommuu saboonnii fi mootummoonni, Waaqayyoon waaqeffachuuf walitti qabamanitti taʼa.
коли зберуться народи й царства разом, щоб служити Господеві.
23 Inni jabina koo karaatti hambise; umurii koos ni gabaabse.
Він виснажив силу мою в дорозі, скоротив мої дні.
24 Anis akkanan jedhe: “Yaa Waaqa ko, walakkaa umurii kootti na hin fudhatin; waggoonni kee dhalootaa hamma dhaloota hundaatti itti fufu.
Я сказав: «Боже мій, не забирай мене в середині днів моїх, Той, Чиї роки – із роду в рід.
25 Ati jalqabatti lafa hundeessite; samiiwwanis hojii harka keetii ti.
На початку Ти заклав основи землі, і небеса – діяння рук Твоїх.
26 Isaan ni badu; ati garuu ni jiraatta; hundumti isaanii akkuma wayyaa ni dhumu. Ati akkuma uffataa isaan geeddarta; isaanis ni badu.
Вони згинуть, а Ти існуватимеш завжди; усі вони, як одяг, зносяться, і Ти поміняєш їх, немов [старі] шати, і вони зміняться.
27 Ati garuu sanuma; umuriin kees gonkumaa dhuma hin qabu.
Але Ти – Той самий, і роки Твої нескінченні.
28 Ijoolleen garboota keetii sodaa malee jiraatu; sanyiin isaaniis fuula kee dura jiraata.”
Сини рабів Твоїх житимуть, і нащадки їхні міцно стоятимуть перед Твоїм обличчям».
