Iyyoob 32
1 Sababii Iyyoob nama qajeelaa of seʼeef namoonni sadan kunneen deebii kennuufii dhiisan.
І переста́ли ті троє мужів відповідати Йову, бо він був справедливий в оча́х своїх.
2 Eliihuun ilmi Barakeel Buuzichi maatiin Raamii sun garuu sababii Iyyoob qooda Waaqaa qajeelaa of godheef akka malee itti aare.
І запалився гнів Елігу, сина Барах'їлового, бузянина, з роду Рамового, — на Йова запали́вся гнів його за те, що той уважав душу свою справедливішою за Бога.
3 Akkasumas sababii isaan Iyyoobitti muruu malee deebii hin qabaatiniif Eeliihuun michoota Iyyoob sadanitti akka malee aare.
Також на трьох при́ятелів його запалився його гнів за те, що не знайшли вони відповіді, а зробили тільки Йова винним.
4 Eliihuun waan namoonni sun umuriidhaan isa caalaniif utuu dursee Iyyoobitti hin dubbatin ture.
А Елігу вичікував Йова та їх із словами, бо вони були ста́рші віком за нього.
5 Garuu yeroo akka namoonni sun sadan waan dubbatan dhaban argetti aariin isaa ittuma caale.
І побачив Елігу, що нема належної відповіді в устах тих трьох людей, — і запалився його гнів!
6 Kanaafuu Eliihuun ilmi Barakeel Buuzichaa sun akkana jedhe: “Ani umuriidhaan xinnaa dha; isin garuu jaarsolii dha; kanaafuu ani yaada koo isinitti himuu nan saalfadhe; nan sodaadhes.
І відповів бузянин Елі́гу, син Барах'їлів, та й сказав: „Молодий я літа́ми, ви ж ста́рші, тому́ то я стри́мувався та боявся знання́ своє ви́словити вам
7 Ani, ‘Umuriin ni dubbata; barri dheeraanis ogummaa barsiisa’ jedhee yaadeen ture.
Я поду́мав: Хай вік промовля́є, і хай розуму вчить многолі́ття!
8 Garuu hafuura nama keessa jiru, hafuura Waaqni Waan Hunda Dandaʼu itti baafatutu hubannaa kennaaf.
Справді, дух — він у люди́ні, та Всемогутнього по́дих їх мудрими чинить.
9 Ogeessi jaarsa qofa miti; kan waan qajeelaa hubatus, nama umurii dheeraa qofa miti.
Многолі́тні не за́вжди розумні, і не все розуміються в праві старі́.
10 “Kanaafuu ani akkana nan jedhaa na dhaggeeffadhaa; anis waanan beeku isinitti nan hima.
Тому́ я кажу: Послухай мене, — хай знання́ своє ви́словлю й я!
11 Ani yeroo isin dubbattan nan obse; yeroo isin jechoota filattanitti illee ani dubbii ogummaa kan isin dubbattan nan dhaggeeffadhe;
Тож слів ваших вичі́кував я, наставляв свої уші до вашої мудрости, поки справу ви дослідите́.
12 ani qalbeeffadheen isin dhagaʼe. Garuu isin keessaa namni tokko iyyuu akka inni dogoggore Iyyoobin hin amansiifne; namni tokko iyyuu falmii isaatiif deebii hin kennine.
І я приглядався до вас, й ось немає між вами, хто б Йо́ву довів, хто б відповідь дав на слова́ його!
13 Isin, ‘Nu ogummaa arganneerra; nama utuu hin taʼin, Waaqni isa irra haa aanu’ hin jedhinaa.
Щоб ви не сказали: „Ми мудрість знайшли: не люди́на, а Бог перемо́же його́!“
14 Iyyoob garuu dubbii isaatiin na hin tuqne; anis falmii keessaniin deebii isaaf hin kennu.
Не на мене слова́ він скеро́вував, і я не відповім йому мовою вашою.
15 “Isaan abdii kutatanii waan jedhan dhaban; dubbiinis isaan harkaa badde.
Полякались вони, вже не відповіда́ють, не мають вже слів,
16 Erga isaan calʼisanii, erga isaan deebii kennan tokko illee dhabanii achi dhadhaabatanii, ani eeguun qabaa?
Я чекав, що не бу́дуть вони говорити, що спини́лись, не відповідають уже.
17 Ani deebii koo nan kenna; waanan beeku nan hima.
Відповім також я свою ча́стку, і ви́словлю й я свою ду́мку.
18 Dubbiin na keessa guuteeraatii; hafuurri na keessa jirus na kakaasa;
Бо я повний слова́ми, — дух мойо́го нутра́ докуча́є мені.
19 garaan koo akkuma daadhii wayinii kan qadaadamee, akkuma qalqalloo daadhii wayinii haaraa dhoʼuun gaʼeetii.
Ось утро́ба моя, мов вино невідкри́те, — вона трі́скається, як нові бурдюки́!
20 Ani dubbadhee qabbaneeffachuun qaba; afaan koo banadhees deebii kennuun qaba.
Нехай я скажу́ — й буде легше мені, нехай у́ста відкрию свої — й відповім!
21 Ani nama wal hin caalchisu; yookaan nama tokko iyyuu hin saadu.
На осо́бу не бу́ду уваги звертати, не буду підле́щуватись до люди́ни,
22 Utuu ani nama saaduu beekee, Uumaan koo silaa dafee lafa irraa na balleessa ture.
бо не вмію підле́щуватись! Коли ж ні, — нехай зараз ві́зьме мене мій Творе́ць!
