< Iyyoob 13 >
1 “Waan kana hunda iji koo argeera; gurri koos dhagaʼee hubateera.
Ось усе оце бачило око моє, чуло ухо моє, — та й усе заува́жило.
2 Waan isin beektan anis beeka; ani isinii gad miti.
Як знаєте ви — знаю й я, я не нижчий від вас,
3 Ani garuu Waaqa Waan Hunda Dandaʼutti nan dubbadha; waaʼee dhimma koos Waaqatti falmuu nan barbaada.
і я говори́тиму до Всемогутнього, і переко́нувати хочу Бога!
4 Isin garuu sobaan nama faaltu; hundi keessan abbootii qorichaa kanneen faayidaa hin qabnee dha!
Та неправду кує́те тут ви, лікарі́ непутя́щі ви всі!
5 Isin yoo cal jettan maal qaba! Wanni sun ogummaa isiniif taʼa.
О, коли б ви наспра́вді мовчали, то вам це за мудрість було́ б!
6 Amma falmii koo dhagaʼaa; kadhannaa afaan kootiis dhaggeeffadhaa.
Послухайте но переко́нань моїх: і ви́слухайте запере́чення уст моїх.
7 Isin jalʼinaan Waaqaaf dubbattuu? Gowwoomsaadhaanis isaaf odeessituu?
Чи будете ви говорити неправду про Бога, чи будете ви говорити ома́ну про Нього?
8 Isaaf ni loogduu? Waaqaafis ni falmituu?
Чи будете ви уважати на Нього? Чи за Бога на прю постаєте?
9 Yoo inni isin qore wanni gaariin isin irraa argamaa? Isin akka nama gowwoomsitan, isa gowwoomsuu dandeessuu?
Чи добре, що вас Він дослі́дить? Чи як з люди́ни сміються, так будете ви насміха́тися з Нього?
10 Yoo isin dhoksaadhaan loogii hojjettan, inni dhugumaan isinitti dheekkama.
Насправді Він вас покарає, якщо бу́дете ви потура́ти таємно особі!
11 Surraan isaa isin hin sodaachisuu? Sodaachisuun isaa isinitti hin dhagaʼamuu?
Чи ж ве́лич Його не настра́шує вас, і не напада́є на вас Його страх?
12 Fakkeenyi keessan fakkeenya daaraa ti; daʼoon keessanis daʼoo suphee ti.
Ваші нага́дування — це прислі́в'я із по́пелу, ваші ба́шти — це гли́няні башти!
13 “Akka ani dubbadhuuf isin cal jedhaa; ergasii wanni barbaade natti haa dhufu.
Мовчіть передо мною, — а я говори́тиму, і нехай щобудь при́йде на ме́не!
14 Ani maaliifin foon koo ilkaan kootiin, lubbuu koos harka kootiin qabadha?
Нащо де́ртиму я своє тіло зубами своїми, а душу свою покладу́ в свою ру́ку?
15 Yoo inni na ajjeese iyyuu ani isa nan abdadha; waaʼee dhimma kootii illee fuula isaa duratti nan falmadha.
Ось Він мене вб'є, і я надії не матиму, — але перед обли́ччям Його про доро́ги свої спереча́тися буду!
16 Kun fayyina koo ni taʼa; warri Waaqatti hin bulle fuula isaa duratti dhiʼaachuu hin dandaʼaniitii!
І це мені буде спасі́нням, бо перед обличчя Його не піді́йде безбожний.
17 Dubbii koo qalbeeffadhaa dhaggeeffadhaa; waan ani jedhus gurri keessan haa dhagaʼu.
Направду послухайте сло́ва мого́, а моє це осві́дчення — в ваших ушах нехай бу́де.
18 Kunoo ani himata koo qopheeffadheera; akka inni murtii qajeelaa naa kennus nan beeka.
Ось я суд споряди́в, — бо я справедливий, те знаю!
19 Namni na himatu jiraa? Yoo jiraate, ani nan calʼisa; nan duʼas.
Хто той, що буде зо мною прова́дити прю? Бо тепер я замовк би й помер би.
20 “Yaa Waaqayyo, ati wantoota kanneen lamaan naa kenni malee ani fuula kee duraa hin dhokadhu.
Тільки двох цих речей не роби Ти зо мною, тоді від обличчя Твого́ я не буду ховатись:
21 Harka kee narraa fageessi; sodaachisni kees na hin rifachiisin.
віддали Свою руку від мене, а Твій страх хай мене не жаха́є!
22 Ergasii na waami; anis nan owwaadha; yookaan nan dubbadha; ati immoo deebii naa kennita.
Тоді клич, а я відповіда́тиму, або я говори́тиму, Ти ж мені відповідь дай!
23 Ani balleessaa fi cubbuu hammamin hojjedhe? Yakka kootii fi cubbuu koo na beeksisi.
Скільки в мене провин та гріхів? Покажи Ти мені мій пере́ступ та гріх мій!
24 Ati maaliif fuula kee dhokfattee akka diinaatti na ilaalta?
Чому Ти ховаєш обличчя Своє і вважаєш мене Собі во́рогом?
25 Baala qilleensi harcaase ni ciccirtaa? Habaqii gogaa ni ariitaa?
Чи Ти будеш страха́ти заві́яний вітром листо́к? Чи Ти соломи́ну суху будеш гнати?
26 Ati waan ittiin na hadheessitu natti barreessitaatii; cubbuu dargaggummaa kootiis na dhaalchifta.
Бо Ти пишеш на мене гірко́ти й провини мого молоде́чого віку даєш на спа́док мені,
27 Miilla koo jirma gidduu galchita; faana miilla kootiitti mallattoo gootee karaa koo hunda xiyyeeffattee duukaa buuta.
і в кайда́ни зако́вуєш но́ги мої, і всі дороги мої стере́жеш, на́зирці ходиш за мною,
28 “Namnis akkuma waan bososeetti, akkuma wayyaa biliin nyaateetti ni dhuma.
і він розпадається, мов та трухля́вина, немов та одежа, що міль її з'їла!