Salmenes 30
1 Ein salme, ein song då huset vart vigt av David. Høgt vil eg lova deg, Herre, for du hev drege meg upp og ikkje late mine fiendar gleda seg yver meg.
Псалом. Пісня Давидова на посвячення дому. Величатиму Тебе, Господи, бо Ти витягнув мене [із безодні] й не дав ворогам моїм порадіти над моїм [падінням].
2 Herre, min Gud, eg ropa til deg, og du lækte meg.
Господи, Боже мій, я волав до Тебе, і Ти зцілив мене.
3 Herre, du hev ført meg upp frå helheimen, du hev vakt meg upp til liv frå deim som fer ned i gravi. (Sheol h7585)
Господи, Ти вивів мою душу із царства мертвих, зберіг моє життя, щоб я не зійшов у провалля. (Sheol h7585)
4 Syng lov til Herren, de hans trugne, og prisa hans heilage namn!
Співайте Господеві, вірні Йому, славте пам’ять Його святині.
5 For ein augneblink varer hans vreide, ei heil levetid hans nåde; um kvelden kjem gråt til gjest, men til morgons vert det gledesong.
Адже гнів Його триває лише мить, тоді як прихильність Його – на [все] життя. Звечора й усю ніч може тривати плач, але на ранок – вигуки радості.
6 Men eg sagde i min tryggleik: «Eg skal ikkje verta rikka i all æva.»
У добробуті [перебуваючи], сказав я: «Не захитаюся повіки».
7 Herre, ved din nåde hadde du grunnfest mitt fjell; du løynde di åsyn, då vart eg forfærd.
Господи, через Твою прихильність [до мене] Ти зробив гору мою [непохитною] твердинею. Та як тільки сховав Ти Своє обличчя, я збентежився.
8 Til deg, Herre, ropa eg, og til Herren bad eg inderleg:
До Тебе, Господи, я кличу, і Володаря мого благаю.
9 «Kva vinning er det i mitt blod, i at eg fer ned i gravi? Kann mold prisa deg, forkynna din truskap?
Яка користь від того, що кров моя [проллється], що зійду я до ями погибелі? Хіба славитиме Тебе порох [мерця]? Чи звіщатиме він Твою істину?
10 Herre, høyr og ver meg nådig! Herre, ver min hjelpar!»
Почуй, Господи, і помилуй мене! Господи, будь мені помічником!
11 Du vende mi sorg um til dans for meg, du klædde av meg min syrgjebunad og gyrde meg med gleda,
Ти ридання моє перетворив на [веселий] хоровод, зняв із мене лахміття й підперезав мене радістю,
12 so mi æra kann lovsyngja deg og ikkje tagna. Herre, min Gud, eg vil æveleg prisa deg.
щоб слава Тобі звучала й не змовкала. Господи, Боже мій, повіки славитиму Тебе!
