Salmenes 37
1 Av David. La ikke din vrede optendes over de onde, bli ikke harm over dem som gjør urett!
Давидів.
2 For som gresset blir de hastig avskåret, og som grønne urter visner de bort.
бо вони, як трава, будуть скоро поко́шені, і мов та зелена били́на — пов'я́нуть!
3 Sett din lit til Herren og gjør godt, bo i landet og legg vinn på trofasthet!
Надійся на Господа й добре чини, землю заме́шкуй та правди дотримуй!
4 Og gled dig i Herren! Så skal han gi dig hvad ditt hjerte attrår.
Хай Господь буде розкіш твоя, — і Він спо́внить тобі твого серця бажа́ння!
5 Sett din vei i Herrens hånd og stol på ham! Han skal gjøre det;
На Господа здай доро́гу свою, і на Нього надію клади, і Він зробить,
6 han skal la din rettferdighet gå frem som lyset og din rett som middagens lys.
і Він ви́провадить, немов світло, твою справедливість, а правду твою — немов пі́вдень.
7 Vær stille for Herren og vent på ham! La ikke din vrede optendes over den som har lykke på sin vei, over den mann som uttenker onde råd.
Жди Господа мо́вчки й на Нього наді́йся, не розпалюйся гнівом на того, хто щасливою чинить дорогу свою, на люди́ну, що виконує за́думи злі.
8 Lat av fra vrede og la harme fare, la ikke din vrede optendes! Det fører bare til det som ondt er.
Повстри́майсь від гніву й покинь пересе́рдя, не розпа́люйся лютістю, щоб чини́ти лиш зло,
9 For de onde skal utryddes, men de som bier efter Herren, skal arve landet.
бо ви́тяті будуть злочинці, а ті, хто вповає на Господа — землю вспадку́ють!
10 Og om en liten stund, så er den ugudelige ikke mere, og akter du på hans sted, så er han borte.
А ще тро́хи — й не буде безбожного, і будеш дивитись на місце його — і не буде його,
11 Men de saktmodige skal arve landet og glede sig ved megen fred.
а покірні вспадку́ють землю, — і зарозкошу́ють ми́ром великим!
12 Den ugudelige optenker ondt imot den rettferdige og skjærer tenner imot ham.
Лихе замишляє безбожний на праведного, і скрего́че на нього своїми зубами,
13 Herren ler av ham; for han ser at hans dag kommer.
та Господь посміється із нього, — бачить бо Він, що набли́жується його день!
14 De ugudelige drar sverdet og spenner sin bue for å felle den elendige og fattige og slå dem ihjel som vandrer opriktig.
Безбожні меча добува́ють та лука свого натягають, щоб звали́ти нужде́нного й бідного, щоб порізати людей простої дороги, —
15 Deres sverd skal komme i deres eget hjerte, og deres buer skal sønderbrytes.
та вві́йде їхній меч до їхнього власного серця, і пола́мані будуть їхні лу́ки!
16 Bedre er det lille som den rettferdige har, enn mange ugudeliges rikdom.
Краще мале справедливого, ніж велике багатство безбожних, і то багатьох,
17 For de ugudeliges armer skal sønderbrytes, men Herren støtter de rettferdige.
бо зла́мані будуть раме́на безбожних, а справедливих Господь підпира́є!
18 Herren kjenner de ulasteliges dager, og deres arv skal bli til evig tid.
Знає Господь дні неви́нних, а їхня спадщина пробуде навіки,
19 De skal ikke bli til skamme i den onde tid, og i hungerens dager skal de mettes.
за лихолі́ття не будуть вони посоро́млені, і за днів голоду ситими бу́дуть.
20 For de ugudelige skal gå til grunne og Herrens fiender som engenes blomsterskrud; de skal forsvinne, som røk skal de forsvinne.
Бо загинуть безбожні, і Господні вороги, як овечий той лій, зани́кнуть, у димі заникнуть вони!
21 Den ugudelige låner og betaler ikke, men den rettferdige forbarmer sig og gir.
Позичає безбожний — і не віддає, а праведний милість висві́дчує та роздає,
22 For de han velsigner, skal arve landet, men de han forbanner, skal utryddes.
бо благословенні від Нього вспадку́ють землю, а прокля́ті від Нього — пони́щені будуть!
23 Herren gjør en manns gang fast, og han har velbehag i hans vei.
Від Господа кроки люди́ни побожної ставляться міцно, і Він любить дорогу її;
24 Når han snubler, faller han ikke til jorden; for Herren støtter hans hånd.
коли ж упаде́, то не буде поки́нена, бо руку її підпирає Госпо́дь.
25 Jeg har vært ung og er blitt gammel, men ikke har jeg sett den rettferdige forlatt eller hans avkom søke efter brød.
Я був молодий і поста́рівся, та не бачив я праведного, щоб опу́щений був, ні нащадків його, щоб хліба просили.
26 Den hele dag forbarmer han sig og låner ut, og hans avkom blir velsignet.
Кожен день виявляє він милість та позичає, і над пото́мством його благословення.
27 Vik fra ondt og gjør godt! Så skal du bli boende til evig tid.
Ухиляйся від злого та добре чини, та й навіки живи!
28 For Herren elsker rett og forlater ikke sine fromme; til evig tid blir de bevart. Men de ugudeliges avkom utryddes.
Бо любить Господь справедливість, і Він богобі́йних Своїх не покине, — вони будуть навіки бере́жені, а насіння безбожних загине!
29 De rettferdige skal arve landet og bo i det evindelig.
Успадку́ють праведні землю, і повік будуть жити на ній.
30 Den rettferdiges munn taler visdom, og hans tunge sier hvad rett er.
Уста праведного кажуть мудрість, язик же його промовляє про право,
31 Hans Guds lov er i hans hjerte, hans trin vakler ikke.
Закон Бога його — в його серці, кроки його не спіткну́ться.
32 Den ugudelige lurer på den rettferdige og søker å drepe ham;
А безбожний чату́є на праведного, і пильнує забити його́,
33 Herren overlater ham ikke i hans hånd, og fordømmer ham ikke når han blir dømt.
та Господь не зоставить його в руках того, і несправедливим не вчи́нить його, коли буде судити його.
34 Bi på Herren og ta vare på hans vei! Så skal han ophøie dig til å arve landet; du skal se på at de ugudelige utryddes.
Надійся на Господа, та держися дороги Його, — і піднесе Він тебе, щоб успадкува́ти землю, ти бачитимеш, як пони́жені будуть безбожні.
35 Jeg så en ugudelig som var veldig og utbredte sig som et grønt tre som ikke er flyttet;
Я бачив безбожного, що збуджував по́страх, що розкорени́вся, немов саморосле зелене те дерево,
36 men han forsvant, og se, han var ikke mere, og jeg søkte efter ham, men han fantes ikke.
та він промину́в, — й ось немає його, і шукав я його, — й не знайшов!
37 Akt på den ulastelige og se på den opriktige! for fredens mann har en fremtid;
Бережи непови́нного та дивися на праведного, бо люди́ні споко́ю належить майбу́тність,
38 men overtrederne skal tilintetgjøres alle sammen, de ugudeliges fremtid skal avskjæres.
переступники ж ра́зом понищені будуть, — майбутність безбожних загине!
39 Og de rettferdiges frelse kommer fra Herren, deres sterke vern i nødens tid.
А спасі́ння праведних — від Господа, Він їхня тверди́ня за ча́с лихолі́ття,
40 Og Herren hjelper dem og utfrir dem, han utfrir dem fra de ugudelige og frelser dem, fordi de har tatt sin tilflukt til ham.
і Господь їм поможе та їх порятує, ви́зволить їх від безбожних і їх збереже, — бо вдавались до Нього вони!
