Salomos Ordsprog 30
1 Agurs, Jakes sønns ord og utsagn. Så talte mannen til Itiel, til Itiel og Ukkal:
Слова́ Агу́ра, Яке́євого сина, массе́янина: „Слово мужчи́ни: Трудився я, Боже, трудився я, Боже, — і змучився я!
2 Jeg er for ufornuftig til å kalles menneske; manns forstand har jeg ikke.
Бо ду́маю, що немудріший за кожного я, і не маю я лю́дського розуму,
3 Jeg har ikke lært visdom og har ikke kunnskap om den Hellige.
і не навчився я мудрости, і не знаю пізна́ння святих....
4 Hvem fór op til himmelen og fór ned? Hvem samlet været i sine never? Hvem bandt vannet i et klæde? Hvem satte alle jordens grenser? Hvad er hans navn, og hvad er hans sønns navn? Du vet det jo.
Хто на небо ввійшов — і зійшов? Хто у жме́ні Свої зібрав вітер? Хто воду в одежу зв'язав? Хто поставив усі кі́нці землі? Яке Йме́ння Його, і яке Йме́ння Сина Його, коли знаєш?
5 Alt Guds ord er rent; han er et skjold for dem som tar sin tilflukt til ham.
Кожне Боже слово очи́щене, щит Він для тих, хто в Нім пристановище має.
6 Legg ikke noget til hans ord, forat han ikke skal straffe dig, og du stå som en løgner!
До слів Його не додавай, щоб тебе не скартав Він, і щоб неправдомо́вцем не став ти.
7 To ting beder jeg dig om, nekt mig dem ikke, før jeg dør:
Двох речей я від Тебе просив, — не відмов мені, поки помру́:
8 La falskhet og løgnens ord være langt borte fra mig! Gi mig ikke armod og heller ikke rikdom! La mig ete mitt tilmålte brød,
віддали́ Ти від мене марно́ту та слово брехли́ве, убо́зтва й багатства мені не давай! Годуй мене хлібом, для ме́не призна́ченим,
9 forat jeg ikke når jeg blir mett, skal fornekte dig og si: Hvem er Herren? og ikke når jeg blir fattig, stjele og forbanne min Guds navn!
щоб я не переси́тився та й не відрікся, і не сказав: „Хто Госпо́дь?“і щоб я не збіднів і не крав, і не знева́жив Ім'я́ мого Бога.
10 Baktal ikke en tjener for hans herre, forat han ikke skal banne dig, og du dra skyld over dig!
Раба не обмовля́й перед паном його, щоб тебе не прокляв він, і ти винуватим не став.
11 Der er en ætt som banner sin far og ikke velsigner sin mor,
Оце поколі́ння, що батька свого проклинає, і не́ньки своєї не благословляє,
12 en ætt som er ren i sine egne øine og dog ikke har tvettet sig for sitt eget skarn,
покоління, що чисте в оча́х своїх, та від бруду свого не обмите,
13 en ætt - hvor stolte er ikke dens øine, og dens øielokk, hvor hever de sig ikke! -
покоління, — які го́рдісні очі його, а пові́ки його як підне́слися!
14 en ætt hvis tenner er sverd, og hvis jeksler er kniver, som eter arminger ut av landet og fattige ut av menneskenes tall.
Покоління, що в нього мечі — його зуби, а гострі ножі — його ще́лепи, щоб поже́рти убогих із кра́ю й нужде́нних з землі!
15 Blodiglen har to døtre: Gi hit! Gi hit! Der er tre som aldri blir mette, fire som aldri sier: Nok!
Дві дочки́ в кровоже́рця: „Дай, дай!“Оці три не наси́тяться, чотири не скажуть „до́сить":
16 Det er dødsriket og det ufruktbare morsliv, jorden, som aldri blir mett av vann, og ilden, som aldri sier: Nok! (Sheol h7585)
шео́л та утро́ба неплідна, водою земля не наси́титься, і не скаже „до́сить“огонь! (Sheol h7585)
17 Et øie som spotter far og forakter lydighet mot mor, det skal ravnene ved bekken hakke ut, og ørneunger skal ete det.
Око, що з батька сміється й пого́рджує по́слухом матері, — нехай ви́дзьобають його кру́ки пото́чні, і нехай орленя́та його пожеру́ть!
18 Det er tre ting som er mig for underlige, og fire som jeg ikke skjønner:
Три речі оці дивови́жні для мене, і чотири, яких я не знаю:
19 Ørnens vei på himmelen, ormens vei over stenen, skibets vei på havet og en manns vei til en jomfru.
дорога орли́на в повітрі, дорога змії́на на скелі, корабельна дорога в сере́дині моря, і дорога мужчи́ни при дівчині!.
20 Slik bærer en horkvinne sig at: Hun eter og tørker sin munn og sier: Jeg har ikke gjort noget ondt.
Така ось дорога блудли́вої жінки: наїлась та витерла уста свої й повіла́: „Не вчинила я злого!“
21 Under tre skjelver jorden, og under fire kan den ikke holde ut:
Трясе́ться земля під трьома, і під чотирма́, яких зне́сти не може вона:
22 under en træl når han blir konge, og en dåre når han blir mett av brød,
під рабом, коли він зацарю́є, і під нерозумним, як хліба наїсться,
23 under en forsmådd kvinne når hun blir gift, og en tjenestepike når hun arver sin frue.
під розпу́стницею, коли взята за жінку, і неві́льницею, коли вижене пані свою́!.
24 Det er fire som er små på jorden og allikevel overvettes vise:
Оці ось чотири малі на землі, та вони ве́льми мудрі:
25 Maurene er ikke noget sterkt folk, og enda lager de sin føde om sommeren;
мура́шки, — не сильний наро́д, та пожи́ву свою загото́влюють літом;
26 fjellgrevlingene er ikke noget kraftig folk, og enda bygger de sitt hus i berget;
борсуки́, — люд не сильний, та в скелі свій дім вони ставлять;
27 gresshoppene har ingen konge, og enda drar de alle ut, skare efter skare;
немає царя в сарани́, — але вся вона в стро́ї бойо́вім вихо́дить;
28 firfislen kan du gripe med hendene, og allikevel finnes den i kongelige palasser.
паву́к тільки ла́пками пнеться, та він і в пала́тах царськи́х!
29 Det er tre som skrider vakkert frem, og fire som har en vakker gang:
Добре ступають ці троє, і добре хо́дять чотири:
30 Løven, som er en helt blandt dyrene, og som ikke vender om for nogen,
лев, найсильніший поміж звірино́ю, який не вступа́ється ні перед ким,
31 hesten med gjord om lendene, bukken, og en konge i spissen for sitt folk.
осі́дланий кінь, і козел, та той цар, що з ним ві́йсько!
32 Har du vært så uforstandig at du har ophøiet dig, eller har du tenkt på ondt, da legg hånden på din munn!
Якщо ти допусти́вся глупо́ти пихою, й якщо заміря́єш лихе, — то руку на уста!
33 For trykk på melk gir smør, og trykk på nese gir blod, og trykk på vrede gir trette.
Бо збива́ння молока дає масло, і дає кров вдар по носі, тиск же на гнів дає сварку“.
