Salomos Ordsprog 24
1 Vær ikke misunnelig på onde mennesker, og ha ikke lyst til å være med dem!
Не зави́дуй злим лю́дям, не бажай бути з ними,
2 For deres hjerte tenker bare på å ødelegge, og deres leber taler ulykke.
бо їхнє серце говорить про зди́рство, а у́ста їхні мовлять про зло.
3 Ved visdom bygges et hus, og ved forstand blir det trygget,
Дім будується мудрістю, і розумом ста́виться міцно.
4 og ved kunnskap fylles kammerne med all slags kostelig og herlig gods.
А через пізна́ння кімна́ти напо́внюються усіля́ким має́тком цінни́м та приє́мним.
5 En vis mann er sterk, og en kyndig mann øker sin kraft.
Мудрий сильніший від сильного, а люди́на розумна — від повносилого.
6 Du skal søke veiledning når du fører krig; hvor det er mange rådgivere, er det frelse.
Тому́ то провадь війну мудрими ра́дами, бо спасі́ння — в числе́нності ра́дників.
7 Visdom er for høi for dåren; i byporten lukker han ikke sin munn op.
Для безумного мудрість за надто висока, — своїх уст не розкриє при брамі.
8 Den som tenker ut onde råd, blir kalt en renkesmed.
Хто чини́ти лихе заміря́є, того́ звуть лукавим.
9 Dårskaps råd er synd, og en spotter er en vederstyggelighet blandt folk.
Замір глупо́ти — то гріх, а насмі́шник — оги́да люди́ні.
10 Viser du dig motløs på trengselens dag, så er din kraft ringe.
Якщо ти в день недолі знеси́лився, то мала́ твоя сила.
11 Frels dem som hentes til døden, og hold tilbake dem som føres skjelvende bort til retterstedet!
Рятуй узятих на смерть, також тих, хто на стра́чення хи́литься, — хіба не підтри́маєш їх?
12 Når du sier: Se, vi visste ikke noget om det, mon da ikke han skjønner det, han som veier hjertene, og han som gir akt på din sjel, mon ikke han vet det og gjengjelder enhver efter hans gjerninger?
Якщо скажеш: „Цього́ ми не знали!“— чи ж Той, хто серця́ випробо́вує, знати не буде? Він Сторож твоєї душі, і Він знає про це, і пове́рне люди́ні за чином її.
13 Et honning, min sønn, for den er god, og fin honning er søt for din gane!
Їж, си́ну мій, мед, бо він добрий, а мед щільнико́вий — солодкий він на піднебі́нні твоїм, —
14 Akt visdommen like så gagnlig for din sjel! Har du funnet den, så er det en fremtid for dig, og ditt håp skal ikke bli til intet.
отак мудрість пізнай для своєї душі: якщо зна́йдеш її, то ти маєш майбу́тність, і надія твоя не пони́щиться!
15 Lur ikke som en ugudelig på den rettferdiges bolig, ødelegg ikke hans hjem!
Не чату́й на поме́шкання праведного, ти безбожнику, не огра́блюй мешка́ння його,
16 For syv ganger faller den rettferdige og står op igjen, men de ugudelige kastes over ende når ulykken kommer.
бо праведний сім раз впаде́ — та зведе́ться, а безбожний в погибіль впаде́!
17 Når din fiende faller, må du ikke glede dig, og når han snubler, må ikke ditt hjerte fryde sig,
Не тішся, як ворог твій па́дає, а коли він спіткне́ться, — хай серце твоє не радіє,
18 forat ikke Herren skal se det og mislike det, så han vender sin vrede fra ham.
щоб Господь не побачив, і це не було в Його о́чах лихим, і щоб Він не звернув Свого гніву від нього на тебе!
19 La ikke din vrede optendes over de onde, bli ikke harm over de ugudelige!
Не пались на злочинців, не заздри безбожним,
20 For de onde har ingen fremtid, de ugudeliges lampe slukner.
бо злому не буде майбу́тности, світильник безбожних погасне.
21 Frykt Herren, min sønn, og kongen! Med folk som setter sig op mot dem, må du ikke ha noget å gjøre;
Бійся, сину мій, Господа та царя́, не водися з непе́вними,
22 for ulykken kommer brått over dem, og ødeleggelsen fra dem begge - hvem kjenner den?
бо погибіль їхня на́гло постане, а біду від обох тих хто знає?
23 Også disse ordsprog er av vismenn: Dommeren bør ikke gjøre forskjell på folk.
І оце ось походить від мудрих: Звертати увагу в суді́ на обличчя — не добре.
24 Den som sier til den skyldige: Du er uskyldig, ham vil folkeslagene forbanne, ham vil folkene ønske ondt over;
Хто буде казати безбожному: „Праведний ти!“того проклина́тимуть люди, і гніватись будуть на того наро́ди.
25 men dem som straffer ham, skal det gå vel, og lykke og velsignelse skal komme over dem.
А тим, хто картає його, буде миле оце́, і при́йде на них благослове́ння добра!
26 Kyss på leber gir den som svarer med rette ord.
Мов у губи цілує, хто відповідає правдиве.
27 Fullfør din gjerning der ute og gjør den ferdig på marken! Siden kan du bygge ditt hus.
Приготуй свою працю надво́рі, й оброби собі поле, а по́тім збудуєш свій дім.
28 Vær ikke vidne mot din næste uten årsak! Eller skulde du gjøre svik med dine leber?
Не будь ложним сві́дком на свого ближнього, і не підгово́рюй уста́ми своїми.
29 Si ikke: Som han har gjort mot mig, således vil jeg gjøre mot ham; jeg vil gjengjelde enhver efter hans gjerninger.
Не кажи: „Як зробив він мені, так зроблю́ я йому, — верну́ люди́ні за чином її!“
30 Jeg kom gående forbi en lat manns mark, et uforstandig menneskes vingård,
Я прохо́див край поля люди́ни лінивої, та край виноградника недоу́мкуватого, —
31 og se, den var helt overgrodd med tistler; nesler skjulte dens bunn, og stengjerdet om den var revet ned.
і о́сь все воно позаро́стало те́рням, будяка́ми покрита поверхня його, камі́нний же мур його був поруйно́ваний.
32 Og jeg, jeg blev det var, jeg gav akt på det; jeg så det og tok lærdom av det:
І бачив я те, і увагу звернув, і взяв я поу́ку собі:
33 Sier du: La mig ennu sove litt, blunde litt, folde mine hender litt og hvile -
„Ще тро́хи поспа́ти, подріма́ти ще тро́хи, руки трохи зложи́ти, щоб поле́жати, —
34 så kommer armoden over dig som en landstryker, og nøden som en mann med skjold.
і прихо́дить, немов мандрівни́к, незамо́жність твоя, і ну́жда твоя, як озбро́єний муж!“
