UJobe 10
1 “Senginengwa yimpilo yami; ngakho sengizasola ngingasathikazi ngithulule ubuhlungu bomphefumulo wami.
Життя моє стало бридке́ для моєї душі... Нехай наріка́ння своє я на се́бе пущу́, нехай говорю́ я в гірко́ті своєї душі!
2 Ngizakuthi kuNkulunkulu: Ungangilahli, kodwa ngitshela ukuthi ungethesa cala bani.
Скажу Богові я: Не осу́джуй мене́! Повідо́м же мене, чого став Ти зо мною на прю?
3 Kuyakuthabisa na ukungizwisa ubuhlungu, ukulahla umsebenzi wezandla zakho, ikanti uyahlekelela ngamacebo ababi?
Чи це добре Тобі, що Ти гно́биш мене́, що пого́рджуєш тво́ривом рук Своїх, а раду безбожних осві́тлюєш?
4 Ulamehlo enyama na? Ubona njengokubona kwabantu na?
Хіба маєш Ти очі тілесні? Чи Ти бачиш так само, як бачить люди́на люди́ну?
5 Insuku zakho ziyafanana lezabantu yini, kumbe iminyaka yakho njengeyomuntu yini,
Хіба Твої дні — як дні лю́дські, чи лі́та Твої — як дні мужа,
6 osungaze uphenye iziphambeko zami njalo ulandelele isono sami,
що шукаєш провини моєї й виві́дуєш гріх мій,
7 loba wena ukwazi ukuthi angilacala lokuthi kakho ongangikhulula esandleni sakho?
хоч ві́даєш Ти, що я не беззако́нник, та нема, хто б мене врятува́в від Твоєї руки?
8 Izandla zakho zangibumba zangenza. Pho usuzaphenduka ungibhidlize na?
Твої руки створили мене і вчинили мене́, потім Ти обернувся — і гу́биш мене.
9 Khumbula ukuthi wangibumba njengomdaka. Pho usuzabuye ungiphendule uthuli na?
Пам'ятай, що мов глину мене оброби́в Ти, — і в порох мене оберта́єш.
10 Kawungichithanga yini njengochago njalo wangijiyisa njengolaza,
Чи не ллєш мене, мов молоко, і не згусти́в Ти мене, мов на сир?
11 wangigqokisa ngesikhumba lenyama, wangithungela ndawonye ngamathambo lemisipha?
Ти шкірою й тілом мене зодяга́єш, і сплів Ти мене із костей та із жил.
12 Wangipha ukuphila wangitshengisa umusa, ukunanza kwakho kwawelusa umoya wami.
Життя й милість пода́в Ти мені, а опіка Твоя стерегла мого духа.
13 Kodwa lokhu yikho owakufihla enhliziyweni yakho, njalo ngiyazi ukuthi lokhu kwakukhona engqondweni yakho:
А оце заховав Ти у серці Своє́му, — я знаю, що є воно в Тебе:
14 Nxa ngona, ngabe wawungikhangele wawungeke wekela ukona kwami kungajeziswa.
якщо я грішу́, Ти мене стереже́ш, та з провини моєї мене не очи́щуєш.
15 Aluba ngilecala, maye mina! Laloba ngimsulwa, akukho engingakwenza, ngoba ngiyafa ngenhloni njalo ngiyagalula ekuhluphekeni kwami.
Якщо я провиню́ся, то горе мені! А якщо я невинний, не смію підня́ти свою голову, си́тий стидо́м та напо́єний горем своїм!
16 Nxa ngingathi ngivusa ikhanda ungicwathela njengesilwane uphinde utshengise amandla akho esabekayo kimi.
А коли піднесе́ться вона, то Ти ловиш мене, як той лев, і зно́ву предивно зо мною пово́дишся:
17 Uletha ofakazi abatsha abangilahlayo, wandise ulaka lwakho kimi; amabutho akho angihlasela amaviyo ngamaviyo.
поно́влюєш свідків Своїх проти мене, помно́жуєш гнів Свій на мене, ві́йсько за ві́йськом на мене Ти шлеш.
18 Pho kungani wangikhupha esibelethweni na? Ngifisa ukuthi ngabe ngafa ngingakabonwa laloba yiliphi ilihlo.
І на́що з утро́би Ти вивів мене? Я був би помер, — і жодні́сіньке око мене не побачило б,
19 Aluba ngavele ngingabi ngophilayo, loba ngathwalwa ngisuka esibelethweni ngasiwa ethuneni!
як нібито не існував був би я, перейшов би з утроби до гро́бу.
20 Insuku zami ezilutshwane kaseziphelile nje? Akungifulathele ukuze ngizuze umzuzwana wentokozo nje
Отож, дні мої нечисле́нні, — перестань же, й від мене вступи́сь, і нехай не турбу́юся я бодай тро́хи,
21 ngingakayi lapho okungabuywa khona, elizweni lobumnyama lethunzi elikhulu,
поки я не піду́ — й не верну́ся! — до кра́ю темно́ти та смертної тіні,
22 elizweni lobusuku obujule ngempela, elethunzi elinzima lengxubevange, lapho lokukhanya kunjengobumnyama.”
до те́много кра́ю, як мо́рок, до тьмя́ного краю, в якому поря́дків нема, і де світло, як те́мрява“.
