Psalmi 37
1 Dāvida dziesma. Neapskaities par bezdievīgiem, neiekarsies par ļauna darītājiem,
Давидів.
2 Jo tā kā zāle tie drīz top nocirsti, un savītīs kā zaļa zāle.
бо вони, як трава, будуть скоро поко́шені, і мов та зелена били́на — пов'я́нуть!
3 Cerē uz To Kungu un dari labu, paliec savā zemē un uzturies ar uzticību.
Надійся на Господа й добре чини, землю заме́шкуй та правди дотримуй!
4 Priecājies iekš Tā Kunga, tad Viņš tev dos tavas sirds lūgšanas.
Хай Господь буде розкіш твоя, — і Він спо́внить тобі твого серця бажа́ння!
5 Pavēli Tam Kungam savu ceļu un cerē uz Viņu, tad Viņš gan darīs.
На Господа здай доро́гу свою, і на Нього надію клади, і Він зробить,
6 Viņš liks aust tavai taisnībai kā gaismai un tavai tiesai kā dienas spožumam.
і Він ви́провадить, немов світло, твою справедливість, а правду твою — немов пі́вдень.
7 Ciet klusu Tam Kungam un gaidi uz Viņu, neapskaities par to, kam ceļš labi izdodas, par vīru, kas dodas uz blēdīgiem padomiem.
Жди Господа мо́вчки й на Нього наді́йся, не розпалюйся гнівом на того, хто щасливою чинить дорогу свою, на люди́ну, що виконує за́думи злі.
8 Atstājies no dusmības un mities no bardzības, nesaskaities, ka tu ļauna nedari.
Повстри́майсь від гніву й покинь пересе́рдя, не розпа́люйся лютістю, щоб чини́ти лиш зло,
9 Jo ļaunie taps izdeldēti; bet kas uz To Kungu gaida, tie zemi iemantos.
бо ви́тяті будуть злочинці, а ті, хто вповає на Господа — землю вспадку́ють!
10 Mazs brīdis vēl, un bezdievīgā vairs nav; un kad Tu raudzīsi pēc viņa vietas, tad tā vairs nav.
А ще тро́хи — й не буде безбожного, і будеш дивитись на місце його — і не буде його,
11 Bet lēnprātīgie iemantos zemi un priecāsies lielā mierā.
а покірні вспадку́ють землю, — і зарозкошу́ють ми́ром великим!
12 Bezdievīgais glūn uz taisno un sakož savus zobus pret viņu.
Лихе замишляє безбожний на праведного, і скрего́че на нього своїми зубами,
13 Bet Tas Kungs par viņu smejas, jo tas redz, ka viņa diena nāks.
та Господь посміється із нього, — бачить бо Він, що набли́жується його день!
14 Bezdievīgie izvelk zobenu un uzvelk savu stopu, gāzt bēdīgo un nabagu un nokaut tos, kas uz taisniem ceļiem.
Безбожні меча добува́ють та лука свого натягають, щоб звали́ти нужде́нного й бідного, щоб порізати людей простої дороги, —
15 Bet viņu zobens ies viņu pašu sirdī, un viņu stopi taps salauzti.
та вві́йде їхній меч до їхнього власного серця, і пола́мані будуть їхні лу́ки!
16 Tas mazums, kas taisnam, ir labāks, nekā tā bagātība, kas daudz bezdievīgiem.
Краще мале справедливого, ніж велике багатство безбожних, і то багатьох,
17 Jo bezdievīgiem elkonis taps salauzts, bet Tas Kungs uztur taisnos.
бо зла́мані будуть раме́на безбожних, а справедливих Господь підпира́є!
18 Tas Kungs zina sirds skaidro dienas, un viņu manta paliks mūžīgi.
Знає Господь дні неви́нних, а їхня спадщина пробуде навіки,
19 Bēdu laikā tie netaps kaunā, un bada laikā tie taps paēdināti.
за лихолі́ття не будуть вони посоро́млені, і за днів голоду ситими бу́дуть.
20 Jo bezdievīgie ies bojā, un Tā Kunga ienaidnieki kā lauku jaukums iznīks, tie iznīks kā dūmi.
Бо загинуть безбожні, і Господні вороги, як овечий той лій, зани́кнуть, у димі заникнуть вони!
21 Bezdievīgais aizņem uz parādu un neatdod, bet taisnais ir žēlīgs un devīgs.
Позичає безбожний — і не віддає, а праведний милість висві́дчує та роздає,
22 Jo Tā Kunga svētītie iemantos zemi, bet Viņa nolādētie taps izdeldēti.
бо благословенні від Нього вспадку́ють землю, а прокля́ті від Нього — пони́щені будуть!
23 No Tā Kunga būs stiprināti tāda vīra soļi, un ved tādu, kura ceļš viņam patīk.
Від Господа кроки люди́ни побожної ставляться міцно, і Він любить дорогу її;
24 Ja viņš krīt, tad nepaliek guļam, jo Tas Kungs viņu tur pie rokas.
коли ж упаде́, то не буде поки́нена, бо руку її підпирає Госпо́дь.
25 Es esmu jauns bijis un arī vecs palicis, bet es neesmu redzējis taisno atstātu, nedz viņa dzimumu meklējam maizi.
Я був молодий і поста́рівся, та не бачив я праведного, щоб опу́щений був, ні нащадків його, щоб хліба просили.
26 Vienmēr viņš apžēlojās un aizdod, un viņa dzimums ir par svētību.
Кожен день виявляє він милість та позичає, і над пото́мством його благословення.
27 Atstājies no ļauna un dari labu, tad tu paliksi mūžīgi.
Ухиляйся від злого та добре чини, та й навіки живи!
28 Jo Tas Kungs mīl tiesu un neatstās Savus svētos; tie top mūžīgi pasargāti, bet bezdievīgo dzimums top izdeldēts.
Бо любить Господь справедливість, і Він богобі́йних Своїх не покине, — вони будуть навіки бере́жені, а насіння безбожних загине!
29 Taisnie iemantos zemi, un dzīvos iekš tās mūžam.
Успадку́ють праведні землю, і повік будуть жити на ній.
30 Taisnā mute izteic gudrību, un viņa mēle runā tiesu.
Уста праведного кажуть мудрість, язик же його промовляє про право,
31 Dieva bauslība ir viņa sirdī, viņa soļi nestraipelēs.
Закон Бога його — в його серці, кроки його не спіткну́ться.
32 Bezdievīgais glūn uz taisno un meklē viņu nokaut.
А безбожний чату́є на праведного, і пильнує забити його́,
33 Bet Tas Kungs to nepamet viņa rokā, un to nepazudina, kad to tiesā.
та Господь не зоставить його в руках того, і несправедливим не вчи́нить його, коли буде судити його.
34 Gaidi uz To Kungu un sargi Viņa ceļu, tad Viņš tevi paaugstinās, ka tu zemi iemanto; tu redzēsi, ka bezdievīgie taps izdeldēti.
Надійся на Господа, та держися дороги Його, — і піднесе Він тебе, щоб успадкува́ти землю, ти бачитимеш, як пони́жені будуть безбожні.
35 Es esmu redzējis vienu bezdievīgu, tas darīja varas darbus un zaļoja kā paša audzis koks.
Я бачив безбожного, що збуджував по́страх, що розкорени́вся, немов саморосле зелене те дерево,
36 Bet tas iznīka, un redzi, tā nebija vairs; es pēc viņa vaicāju bet viņš netapa atrasts.
та він промину́в, — й ось немає його, і шукав я його, — й не знайшов!
37 Ņem vērā sirds skaidro un uzlūko taisno, jo tādam vīram beidzot labi klāsies.
Бережи непови́нного та дивися на праведного, бо люди́ні споко́ю належить майбу́тність,
38 Bet pārkāpēji kopā taps samaitāti, bezdievīgie taps beidzot izdeldēti.
переступники ж ра́зом понищені будуть, — майбутність безбожних загине!
39 Bet taisno palīdzība ir no Tā Kunga; Tas tiem ir par stiprumu bēdu laikā.
А спасі́ння праведних — від Господа, Він їхня тверди́ня за ча́с лихолі́ття,
40 Un Tas Kungs tiem palīdzēs un tos izglābs, Viņš tos izglābs no bezdievīgiem, un tos izpestīs, jo tie paļaujas uz Viņu.
і Господь їм поможе та їх порятує, ви́зволить їх від безбожних і їх збереже, — бо вдавались до Нього вони!
